Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №360/2283/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року справа №360/2283/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 360/2283/25 (головуючий суддя І у інстанції – Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового (підземного) стажу роботи Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, періоди роботи, а саме: - період навчання у Ровеньківському професійному ліцеї з 19.11.2001 по 19.01.2005, з 04.02.2005 по 26.04.2009 електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, з 27.04.2009 по 03.06.2009 навчання на курсах УКК по професії гірник очисного забою, з 04.06.2009 по 26.07.2009 учнем гірника очисного забою з повним робочим днем в шахті, з 27.07.2009 по 16.05.2010 гірничим очисного вибою з повним робочим днем в шахті, з 17.05.2010 по 23.06.2010 учнем машиніста електровоза з повним робочим днем під землею, з 24.06.2010 по 04.07.2010 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 05.07.2010 по 29.12.2011 машиністом електровозу підземний з повним робочим днем під землею, з 30.12.2011 по 30.09.2012 машиністом електровозу підземний з повним робочим днем під землею, з 01.10.2012 по 23.02.2014 гірничим очисного забою з повним робочим днем під землею, з 24.02.2014 по 22.03.2017 начальником зміни;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати призначення пенсії, а саме з 18.04.2025.

В обґрунтування позову зазначив, що йому призначено пенсію по інвалідності, однак при розрахунку розміру пенсії відповідачем не застосовано приписи статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, та не зараховано до пільгового (підземного) стажу спірні періоди навчання та роботи позивача, що призвело до зменшення пільгового стажу роботи та розрахунку меншого розміру пенсії.

Такі дії відповідача є протиправними.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком № 1 періодів навчання з 19.11.2001 по 19.01.2005 у Ровеньківському професійному ліцеї, періодів роботи з 04.02.2005 по 22.03.2017 у ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит»).

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 18.04.2025 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком № 1 періоди навчання ОСОБА_1 з 19.11.2001 по 19.01.2005 у Ровеньківському професійному ліцеї та періоди роботи з 04.02.2005 по 22.03.2017 у ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» (ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит»), з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Пільгові довідки за періоди роботи позивача з 2005 по 2017 роки надано не було.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 не містить відомостей про пільговий характер роботи, а саме: характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, атестація робочого місця, роботи повний робочий день та інші відомості, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо періоду роботи з 24.02.2014 по 22.03.2017 на посаді «начальник зміни», то будь якої інформації про пільговий характер роботи записи трудової книжки взагалі не містять.

Оскільки індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (Довідка ОК-5) не містять інформації про суми нарахованого доходу та сплачених внесків з 2004, відсутні підстави для зарахування до страхового та пільгового стажу Позивача періоду його навчання в Ровенському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 19.01.2005, крім періодів з 01.02.2004 по 28.02.2004 та з 01.09.2004 по 31.12.2004, за які сплачено страхові внески. При цьому період навчання в Ровенському професійному ліцеї з 19.11.2001 по 31.12.2003 зараховано до страхового стажу роботи у повному обсязі.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 18.04.2025 та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від професійного захворювання у розмірі 90% пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем при призначенні позивачу пенсії не зараховано до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею періоди роботи з 04.02.2005 по 22.03.2017 та період навчання з 19.11.2001 по 19.01.2005.

26.06.2025 позивач звернуся до відповідача із заявою щодо зарахування до підземного стажу спірних періодів роботи і навчання та перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом від 23.07.2025 № 32903-24099/Н-01/8-0400/25 відповідач повідомив, що пенсійну справу переглянуто та з 18.04.2025 приведено пільговий стаж у відповідність.

На повторне звернення позивача відповідач листом від 27.10.2025 № 56312-44121/Н-01/8-0400/25 повідомив, що для зарахування періодів навчання та виробничої практики до пільгового стажу роботи за Списком № 1 необхідно надати уточнюючі довідки згідно Постанови № 637.

Згідно з дипломом серії НОМЕР_3 та додатком до нього ОСОБА_1 навчався з 19.11.2001 по 19.01.2005 у Ровеньківському професійному ліцеї за професією електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання і здобув професію електрослюсаря підземного, електрозварника ручного зварювання.

Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 17.06.2002 щодо спірних пільгових періодів роботи позивача містить такі записи:

записи № 10, 11 з 19.11.2001 по 19.01.2005 навчання у Ровеньківському професійному ліцеї;

ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит»:

запис № 12 від 04.02.2005 – прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею;

запис № 13 – за результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, наказ від 06.06.2007 № 789;

запис № 14 від 27.04.2009 – направлено на курси гроз в Ровеньківський УКК;

запис № 15 від 04.06.2009 – переведено учнем гірника очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 16 від 27.07.2009 – переведено гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 17 від 17.05.2010 – переведено учнем машиніста електровоза підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 18 від 24.06.2010 – переведено електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 19 від 05.07.2010 – переведено машиністом електровоза підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 20 від 29.12.2011 – звільнено за переводом в ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»;

ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»:

запис № 21 від 30.12.2011 – прийнятий машиністом електровоза підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 22 від 01.10.2012 – переведено гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею;

запис № 23 – за результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, наказ від 01.06.2012 № 700;

запис № 25 – за результатами атестації робочих місць по умовам праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, наказ від 03.04.2013 № 169;

запис № 26 від 24.02.2014 – переведено начальником зміни;

запис № 28 від 22.03.2017 – звільнено за власним бажанням.

Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що трудова книжка позивача за спірні періоди з 04.02.2005 по 22.03.2017 містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим. Щодо періоду навчання позивача з 19.11.2001 по 19.01.2005, суд першої інстанції зауважив, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працювала застрахована особа, отже працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду навчання або роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).

Таким чином, врахуванням спірного стажу у позивача наявний необхідний пільговий стаж на підземних роботах з повним робочим днем під землею, тому він має право на розмір пенсії, обрахований відповідно до вимог ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок 637) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З огляду на викладене, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 17.06.2002, в період з 04.02.2005 по 22.03.2017 ОСОБА_1 працював у ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит» та ВП «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»: електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею; учнем гірника очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем під землею; гірником очисного вибою підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею; учнем машиніста електровоза підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею; машиністом електровоза підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею; начальником зміни.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що пільговий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в його трудовій книжці.

Трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим, також у трудовій книжці наявні записи про проведення атестації робочих місць за умовами праці, зокрема записи № 13, № 23 та № 25.

Посади, на яких ОСОБА_1 працював у спірні періоди, були передбачені: Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Посилання відповідача, що записи трудової книжки про період роботи позивача з 24.02.2014 по 22.03.2017 на посаді начальник зміни не містять будь якої інформації про пільговий характер роботи, судом не приймаються, оскільки посада начальник зміни підземний, передбачена Списком № 1 розділ 1 підрозділ 1 пунк 1.1 грн, код КП 1222.2, підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003, що також відображено у довідці ВП «Шахтоуправління Ясенівське» від 30.12.2021 № 417.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що періоди роботи ОСОБА_1 з 04.02.2005 по 22.03.2017 повинні бути враховані до пільгового підземного стажу позивача.

Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання у Ровеньківському професійному ліцеї з 19.11.2001 по 19.01.2005 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Дипломом серії НОМЕР_3 від 19.01.2005 та додатком до нього підтверджується, що ОСОБА_1 з 19.11.2001 по 19.01.2005 навчався в Ровеньківському професійному ліцеї за професією електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання і здобув професію електрослюсаря підземного, електрозварника ручного зварювання, аналогічну інформацію містять записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 17.06.2002, яка також підтверджує його працевлаштування за набутою професією 04.02.2005.

Посилання відповідача, що індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 (Довідка ОК-5) не містять інформації про суми нарахованого доходу та сплачених внесків з 2004 року, тому відсутні підстави для зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду його навчання в Ровенському професійному ліцеї з 01.01.2004 по 19.01.2005, крім періодів з 01.02.2004 по 28.02.2004 та з 01.09.2004 по 31.12.2004, за які сплачено страхові внески, судом не приймаються з огляду на те, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам, відсутність відомостей про сплату ним страхових внесків, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи та не може бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати за вказані спірні періоди.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що період навчання ОСОБА_1 в Ровенському професійному ліцеї з 19.11.2001 по 19.01.2005, який не враховано відповідачем до пільгового підземного стажу позивача, мають бути зараховані до його пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці від 02.09.2008 № 345-VI (далі Закон № 345) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

На підставі статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як визначено абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, до працівників, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці належать тільки ті, які зазначені у Списку № 1, як зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.

Стаття 1 Закону № 345 для застосування положень цього закону вимагає дотримання певних умов, а саме:

- робота за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;

- віднесення професії до Списку № 1;

- робота на підземних роботах повний робочий день.

Як свідчать матеріали справи, з врахуванням спірного стажу та стажу, який не заперечується відповідачем (6 років), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, тому, оскільки позивач працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, має пільговий стаж на підземних роботах більш 15 років, тому розрахунок його пенсії має бути здійснений відповідно до статті 8 Закону № 345.

Суд звертає увагу відповідача, що норма статті 8 Закону № 345 імперативно визначає, що при додержанні пенсіонером певних умов (робота, зокрема, за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля; віднесення професії до Списку № 1; робота на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років) мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії на підставі ст. 8 Закону № 345, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов`язаний самостійно при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 360/2283/25 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 360/2283/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 27 квітня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко