Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №161/2334/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 квітня 2026 р.

Справа: №161/2334/26

Суддя: Пахолюк А. М.

Справа № 161/2334/26

Провадження № 2/161/2946/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2309142 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними договором, однак відповідач в свою чергу, не виконав умови кредитного договору.

26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-26022021, у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором №2309142 від 23.04.2020 року.

Зазначає, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 39360 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі – 3930 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 12 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Судом встановлено, що 23.04.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір №2309142 про надання споживчого кредиту (далі – кредитний договір) у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Наведена обставина підтверджується і довідкою ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 .

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами було погоджено всі істотні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентна ставка, загальні витрати за кредитом, штрафи за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, тощо.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору. Умови кредитного договору №2309142 від 23.04.2020 року: сума кредиту 12000,00 грн. (п. 1.3.); строк кредитування 30 днів (п. 1.4.); проценти за користування кредитом, знижена процентна ставка 1,43 %, стандартна процентна ставка 1,90 % в день та застосовується в межах строку кредиту (п. 1.5.1., 1.5.2); строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену у п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2.-4.5. договору. Пропозиція споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем (п.п. 4.1, 4.3).

Також, відповідно до п. 3.1. кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів постіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «Вей Фор Пей» про успішний переказ коштів на картку маски НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_1 в сумі 12000 грн. 23.04.2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором №2309142 від 23.04.2020 року, станом за період дії строку кредиту, заборгованість за кредитним договором не погашена і складає 39360 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем були вчиненні дії по внесенню платежів 19.05.2020 року, 15.06.2020 року, що стало підставою для продовження дії строку кредитного договору відповідно до п. 4.1 кредитного договору.

26.02.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №ККАУ-26022021, у відповідності до якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором №2309142 від 23.04.2020 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №ККАУ-26022021 від 26.02.2021 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39360 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн.

05.01.2026 року, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія, в якій відповідачу повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором № 992792 та запропоновано здійснити погашення заборгованості в сумі 39360 грн.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, та у зв`язку із цим, в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у 39360 грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Отже, ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України не повернув суму простроченого кредиту, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2309142 від 23.04.2020 року в розмірі 39360 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 8000 грн. підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеним із АО «Апологет», актом №581 наданих послуг від 12.01.2026 року, детальним описом наданих послуг від 12.01.2026 року.

Проте позивачем не надано належних доказів, що підтверджують сплату гонорару адвокату.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відсутність документального підтвердження про понесені відповідачем витрати на правову допомогу є підставою для відмови у стягненні таких витрат з позивача.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 533, 625, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2309142 від 23.04.2020 року в розмірі 39360 (тридцять десять тисяч триста шістдесят) грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 12000 грн., заборгованості за процентами – 27360 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28;

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua