Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №159/616/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/616/26

Провадження № 2/159/1145/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) від імені якої діє представник ОСОБА_2 (далі — представник позивача) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та продовжуючи до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітній син проживає з позивачем та перебувають на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_5 не надає.

З посиланням на положення статей 15, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України (далі – СК України), позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду та продовжуючи до досягнення сином повноліття.

Відповідач у поданому відзиві позовні вимоги визнав частково. Не заперечує сплачувати аліменти на утримання сина, однак просить врахувати ті обставини, що його заробітна плата становить близько 21000,00 грн на місяць. Він створив іншу сім`ю та на його утримання знаходиться малолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить врахувати зазначені обставини та стягувати з нього аліменти на утримання сина в розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Ухвалою від 25.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вирішив формування справи здійснювати у змішаній формі.

До суду повернулися поштові відправлення R068068270670, надіслане на адресу місця реєстрації відповідача, яким останній повідомлявся про розгляд справи у Ковельському міськрайонному суді з відміткою - «вручено члену сім`ї».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.

Про розгляд справи судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач та відповідач повідомлені у спосіб передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), заяв про розгляд справи з повідомленням сторін сторони не заявляли.

На підставі ч.2 ст.13 ЦПК України суд отримав інформацію про доходи відповідача з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 доводиться та обставина, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

З довідки, виданої виконавчим комітетом Люблинецької селищної ради Ковельського району № 13 від 15.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , 1985 року народження проживає в АДРЕСА_1 та до складу її сім`ї входить син ОСОБА_4 , 2016 року народження.

Копією свідоцтва про шлюб доводиться та обставина, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зареєстрований 29 жовтня 2019 року, про що Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області складено актовий запис № 468.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.02.2026 підтверджується, що відповідач за адресою місця проживання проживає разом з своєю дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Довідкою про доходи від 06.03.2026 наданої СТзОВ «Імені Лесі Українки» засвідчується, що відповідач з вересня 2025 року по лютий 2026 року отримав дохід у розмірі 130718,00 грн, з яких сплачено податків в розмірі 23529,24 грн та 6535,90 грн військового збору.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері сімейних правовідносин щодо стягнення аліментів на дітей.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Отже, обов`язок із забезпечення належного рівня життя дітей покладений в рівній мірі як на батька так і на матір.

Отже, аліменти є важливим механізмом, який гарантує виконання батьками свого обов`язку забезпечувати дитину всім необхідним для її добробуту: соціальними благами, якісним харчуванням, житлом, розвагами, захистом та піклуванням. Правовий зв`язок між батьками та дитиною базується на її походженні й не залежить від наявності чи відсутності шлюбу між батьками. Тому обов`язок утримувати дитину зберігається незалежно від сімейного стану батьків, чи перебувають вони у шлюбі між собою, чи шлюб розірваний, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, є правомірною.

Визначаючи розмір аліментів, які необхідно стягувати на неповнолітню дитину, суд зазначає таке.

Під час визначення розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статті 182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Встановлюючи мінімальний розмір аліментів держава визначає лише орієнтир щодо гарантованих мінімальних меж.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Суд визначає розмір аліментів з урахуванням усіх обставин справи, які встановлює на підставі поданих сторонами доказів.

Сторони в добровільному порядку не домовились про участь батька в утриманні малолітнього сина.

Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду та продовжуючи до досягнення сином повноліття.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 3512 гривень.

Відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання сина, оскільки є особою працездатного віку, має постійне місце роботи та, відповідно, сталий дохід.

При визначенні розміру аліментів, які будуть стягуватись з відповідача на утримання неповнолітнього сина, суд також враховує ту обставину, що у відповідача є інша сім`я та малолітня донька.

Враховуючи спільний обов`язок батьків утримувати свою дитину, необхідність забезпечення гармонійного розвитку дитини, стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі 3000,00 грн щомісячно буде справедливим та об`єктивним і не становитиме надмірний тягар для платника аліментів.

Отже, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів належить задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина в розмірі 3000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

На переконання суду визначений розмір аліментів не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд роз`яснює, що сторони не позбавлені можливості, у разі зміни матеріального стану звернутися до суду з позовом про збільшення або зменшення розміру аліментів.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280 ЦПК України, статтями 7,18, 181,182, 183, 192 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 3000,00 грн щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 лютого 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 ),

Відповідач – ОСОБА_3 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складено 27.04.2026.

Головуючий Смалюх Р.Я.