Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №500/681/26
Суддя: Мартиць Оксана Іванівна
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №500/681/26
27 квітня 2026 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника адвоката Фольчика Андрія Степановича звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просила визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському район Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубчак Ірини Олександрівни від 23.01.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №79614847.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказана спірна постанова від 23.01.2026 про накладення на боржника ОСОБА_2 штрафу у розмірі 3400 грн не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Виконавче провадження №79614847 відкрите згідно з постановою старшого державного виконавця Фастівського відділу ДВС у Фастівському районі Київської області Дубчак І.О. від 17.11.2025 з виконання наказу №911/3178/24, виданого 03.11.2025 Господарським судом Київської області, у якому зазначено резолютивну частину судового рішення, що передбачає заходи примусового виконання: "Зобов`язати ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі". Встановлено строк, впродовж якого боржнику необхідно виконати рішення суду - протягом 10 робочих днів, до 01.12.2025. Постановою старшого державного виконавця Фастівського відділу ДВС Дубчак І.О. від 01.12.2025, у зв`язку з тим, що рішення суду залишилось не виконаним, на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. Вказана постанова оскаржена боржником ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області, ухвалою якого від 26.12.2025 у справі №911/3178/24 розгляд скарги відкладено до повернення матеріалів справи з Верховного Суду. Оскаржуваною постановою старшого державного виконавця Фастівського відділу ДВС Дубчак І.О. від 23.01.2026, у зв`язку з тим, що рішення суду залишилось не виконаним, на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 3400 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
З посиланням на статті 63 і 75 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що штраф на боржника ОСОБА_1 накладено у зв`язку з тим, що нею у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин не вчинено певних дій з виконання рішення суду, згідно з яким її зобов`язано повернути РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі.
Проте, ні у рішенні Господарського суду Київської області від 05.03.2025, на виконання якого видано наказ №911/3178/24 від 03.11.2025, ні у постановах державного виконавця не встановлено способу чи порядку виконання рішення в частині повернення об`єкта малої приватизації та не визначено конкретних дій, які повинна особисто вчинити відповідач ОСОБА_1 для повернення позивачу цього об`єкта.
З огляду на викладене, боржник ОСОБА_1 19.01.2026 звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про роз`яснення рішення від 05.03.2025 у справі №911/3178/24, розгляд якої ухвалою суду від 20.01.2026 відкладено до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.
Ухвалою суду від 17.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови. Справу визначено розглядати суддею одноособово, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до статей 268-269 КАС України встановлено відповідачу 7-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У поданому до суду відзиві відповідач зазначає, що на виконанні у Фастівському відділі державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №79614847 з виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025, виданого Господарським судом Київської області щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод".
17.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію направлено сторонам виконавчого провадження до виконання. В п.2 постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме в строк до 01.12.2025.
Згідно повідомлення АТ "Укрпошта" ВПЗ 08500 постанову про відкриття виконавчого провадження разом з викликом державного виконавця від 17.11.2025 вручено члену сім`ї 24.11.2025 ОСОБА_1
06.01.2026 державним виконавцем повторно направлено виклик державного виконавця Дубіні Олені Володимирівні з`явитися до виконавця 22.01.2026 щодо виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025 виданого Господарським судом Київської області.
23.01.2026 при перевірці виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025 виданого Господарським судом Київської області встановлено, що станом на 23.01.2026 рішення суду боржником не виконано, складено акт державного виконавця.
З огляду на зазначене вище, в порядку ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" 23.01.2026 старшим державним виконавцем Дубчак І.О. винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі.
Звертає увагу суду на те, що штраф згідно постанови про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 у сумі 3400 грн стягнено в повному обсязі та перераховано на користь держави згідно платіжних інструкцій №2855 від 05.03.2026 та №7562 від 07.04.2026.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
17.11.2025 старшим державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському район Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубчак Іриною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79614847 з виконання наказу №911/3178/24, виданого 03.11.2025 Господарським судом Київської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі.
Пунктом 2 вказано постанови зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме в строк до 01.12.2025.
Листом від 17.11.2025 №95326 постанову про відкриття виконавчого провадження №79614847 направлено сторонам для відому і виконання.
Також ОСОБА_1 17.11.2025 направлявся виклик державного виконавця щодо виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025 виданого Господарським судом Київської області.
Постановою старшого державного виконавця від 01.12.2025, у зв`язку з тим, що рішення суду боржником не виконано на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн) та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
06.01.2026 державним виконавцем повторно направлено виклик державного виконавця ОСОБА_1 з`явитися до виконавця 22.01.2026 щодо виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025 виданого Господарським судом Київської області.
23.01.2026 при перевірці виконання наказу №911/3178/24 від 03.11.2025 виданого Господарським судом Київської області встановлено, що станом на 23.01.2026 рішення суду боржником не виконано, про що складено акт державного виконавця та в порядку статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі - 3400 грн.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 23.01.2025, позивач, звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закон №1404-VIII).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (пункт перший частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).
Частинами першою, п`ятою, шостою статті 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частиною першою статті 18 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Як встановлено пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закон №1404-VIII виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Водночас, відповідно до частини третьої наведеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закон №1404-VIII).
Частина четверта статті 19 Закону №1404-VIII зобов`язує сторони невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. (частина восьма статті 19 цього ж Закону).
Предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури виконання судового рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону №1404-VIII. Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (зокрема штрафні санкції) за невиконання у встановлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Спірна постанова містить посилання на статті 63 та 75 Закону №1404-VIII як на правову підставу накладення штрафу.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, передбачена статтею 75 наведеного Закону. За цією нормою у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об`єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Такі висновки щодо застосування норм права стосовно питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі №420/70/19 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України застосовуються судом при вирішенні даної справи.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Судом встановлено, що з виконання наказу №911/3178/24, виданого 03.11.2025 Господарським судом Київської області зобов`язано ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі".
В матеріалах справи міститься пропозиція ОСОБА_1 від 10.12.2025 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про включення до складу інвентаризаційної комісії представника власника, на яке надано відповідь від 31.12.2025 №932-07-3278 про те, що в добровільному порядку рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2025, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі №911/3178/24 не виконано, Регіональне управління звернулося до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському район Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 03.11.2025 №911/3178/24 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі. В даному випадку відбувається примусове поверенння майна у державну власність.
В позовній заяві позивач вказує, зокрема, що ні у рішенні Господарського суду Київської області від 05.03.2025, на виконання якого видано наказ №911/3178/24 від 03.11.2025, ні у постановах державного виконавця не встановлено способу чи порядку виконання рішення в частині повернення об`єкта малої приватизації та не визначено конкретних дій, які повинна особисто вчинити відповідач ОСОБА_1 для повернення позивачу цього об`єкта. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 19.01.2026 звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про роз`яснення рішення від 05.03.2025 у справі №911/3178/24, розгляд якої ухвалою суду від 20.01.2026 відкладено до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.
Постановою старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубчак І.О. від 01.12.2025, у зв`язку рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), яка оскаржена боржником ОСОБА_1 до Господарського суду Київської області та ухвалою суду від 26.12.2025 у справі №911/3178/24 розгляд скарги відкладено до повернення матеріалів справи з Верховного Суду.
Суд з врахуванням наведених вище норм Закону №1404-VIII приходить до висновку про відсутність поважних причин невиконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3178/24, яким зобов`язано ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Триліський спиртовий завод" у повному обсязі та наявність підстав для застосування до боржника штрафу.
Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському район Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дубчак Ірини Олександрівни від 23.01.2026 про накладення штрафу на позивача у виконавчому провадженні №79614847.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.
Крім того, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), N 2132/02, п. п. 24-27, від 13.06.2006, п. п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" N 11944/05 від 12.05.2011).
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява № 30779/04).
Оскільки підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності та наведені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні
Керуючись статтями 139, 241-242, 244-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №79614847 - відмовити повністю..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Тимофія Рудяка, 1, м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ: 34446916).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 квітня 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua