Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №280/290/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/290/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м. Запоріжжя, вул. Молочна, 71; код ЄДРПОУ 45052623)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6; код ЄДРПОУ ВП: 44104027)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (далі – позивач, ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 00177160708, від 15.10.2025 № 00177140708.

В обґрунтування заявленого позову посилається на порушення встановленої процедури призначення та проведення фактичної перевірки, які обумовлюють неправомірність її результатів. Вказує, що буквальний зміст наведених мотивів та висновків в наказі на перевірку не дає чіткого розуміння обставин, що саме стало правовою та фактичною підставами для проведення перевірки ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023». Очевидно, що за наведених обставин у платника не може бути наявним відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього. Покликається на те, що зі змісту листа ДПС України від 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07-03-02-07 йдеться про необхідність проведення додаткового аналізу та за наявності підстав проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України. Вважає, що вказаний лист, з огляду на його зміст сам собою не містив інформацію, що могла бути фактичною підставою для призначення перевірки позивача на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. ДПС зобов`язувало свої територіальні управління провести «детальний аналіз інформації, самостійно провести додаткових та ретельний аналіз діяльності позивача» та провести фактичні перевірки в разі необхідності, але лише в разі наявності підстав, передбачених статтею 80 ПК України. Також вказує, що зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки від 18.08.2025 № 1114-п періоду діяльності, що перевіряється «з 07.11.2023 по дату завершення фактичної перевірки» носить характер документальної перевірки, підстави, порядок призначення та проведення якої врегульовані іншими нормами ПК України, а саме статтями 77-79 означеного Кодексу. Також вказує, що визначений у наказі від 18.08.2025 № 1114-п предмет (мета) проведення фактичної перевірки не відповідає зазначеним у ньому підставам, що прямо суперечить вимогам ст. 80 ПК України. Вказує, що ТОВ «ЛКПН АЛКО 2023» не відмовлялося надати необхідні документи для проведення перевірки та жодним чином не ухилялося від їх надання, проведенню перевірки не перешкоджало, а навпаки створило для цього всі необхідні умови. Покликається на те, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності за видачу розрахункового документу з використанням РРО/ПРРО, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність встановленого статтею 17 Закону. Вказує також, що ГУ ДПС у Миколаївській області не взято до уваги наступні важливі обставини: всі господарські операції по реалізації товарів були у повному обсязі проведені через РРО/ПРРО, а також належним чином відображені у податкових деклараціях, отже, податковий орган мав усю необхідну інформацію щодо цих операцій; ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» були сплачені всі податки з реалізованих товарів (податок на прибуток, ПДВ, акцизний податок). Таким чином, жодних негативних наслідків для державного бюджету в даному випадку завдано не було. Покликається на відсутність порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також, позивач вважає, що відсутні порушення п. 33 ст. 46 Закону № 3817-ІХ. Покликається на відсутність вини ТОВ «ЛПНК АЛКО 2023» у вчиненні правопорушення законодавства, яке інкримінується відповідно до акту перевірки. Просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 19.01.2026 відкрито провадження у справі № 280/290/26; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4918), в якому він висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, але за обов`язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах пункті 80.2 статті 80 ПК України. Зазначає, що вказані у наказі від 18.08.2025 № 1114-п підстави проведення фактичної перевірки підтверджені належними та допустимими доказами. Зазначає, що оскільки документи на початок проведення перевірки платником/його уповноваженим представником/особою, яка фактично проводить розрахункові операції не були надані, про що перевіряючими складено відповідний акт ненадання документів (їх засвідчених копій), позивач порушив п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Також, ГУ ДПС у Запорізькій області наголошує, що інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265. Отже, відповідач вважає, що правомірність податкових повідомлень-рішень в повні мірі підтверджена фактичними обставинами та документальними доказами у відповідності до норм чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив (вх. від 02.02.2026 № 5324) позивач покликається на те, що для того, щоб фактична перевірка з юридичної підстави підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України не була визнана судом свавільною, тобто такою, що необґрунтовано призначена, контролюючий орган повинен надати докази щодо фактичних підстав для її проведення, тобто в підтвердження саме обґрунтованості припущень, а не лише вказати, що така інформація є в його розпорядженні, без її надання. В разі надання таких доказів вони мають стосуватися суб`єкта господарювання та вказувати на ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях порушення з боку такого суб`єкта господарювання. Зазначає, що лист ДПС України від 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07-03-02-07 не може бути підставою для проведення перевірки на підставі пп. 80.2.2. п. 80.2. ст. 82 ПКУ. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 03.02.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі – третя особа, ГУ ДПС у Миколаївський області).

У заяві (вх. від 06.02.2026 № 6443) позивач зазначає, що запит про надання документів та наказ на проведення перевірки були вручені податковим органом не уповноваженій особі позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

09.02.2026 позивач подав заяву (вх. № 6734) про виконання ухвали суду.

24.02.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву (вх. № 10123), в яких зазначено, що контролюючий орган фактично призначив перевірку з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операція, а також на підставі наявної податкової інформації, що в цілому відповідає підставам, визначених у підпунктах 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Зазначає, що перевіркою встановлені порушення: пунктів 1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; п. 29, п. 33 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Просить долучити до матеріалів справи пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ДПС у Миколаївській області та врахувати при вирішенні справи по суті.

25.02.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 10343), в яких зазначено, що твердження позивача щодо наявності 19.08.2025 всіх необхідних документів за місцем проведення фактичної перевірки та відсутності там інспекторів ГУ ДПС у Миколаївській області не підтверджені жодним доказом, відповідно не може вважатись ґрунтовним та об`єктивним. Наголошує, що у позовній заяві та відповіді на відзив наведені виключно твердження та висновки щодо формальної сторони фактичної перевірки ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023».

26.02.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи (вх. № 10587), у яких він зауважує, що акт від 27.08.2025 про ненадання документів є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він складений з грубим порушенням процедури, визначеної ст. 81 та ст. 86 ПК України. Зокрема, акт оформлювався за відсутності представників ТОВ «ЛКПН АЛКО 2023», що позбавило позивача можливості надати пояснення або зафіксувати свої зауваження безпосередньо у момент його складання. Стверджує, що податковим органом порушено право позивача на ознайомлення з результатами перевірки. Всупереч вимогам чинного законодавства, копія вказаного акту не надсилалася на податкову адресу підприємства та не розміщувалася в Електронному кабінеті платника податків. Це призвело до того, що позивач був фактично позбавлений права на подання заперечень до акту у порядку, передбаченому п. 86.7 ст. 86 ПК України. ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» надавався вичерпний перелік документів, що належать або пов`язані з предметом фактичної перевірки. Зі свого боку ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» у повному обсязі дотримано зазначені вище законодавчі приписи, а податковим органом необґрунтовано та жодним чином не підтверджено зворотне.

27.02.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 10728).

09.04.2026 до суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 19004), до яких долучено лист Державної податкової служби вiд 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07-03-02-07.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80, п. 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, наказу Головного управління ДПС у Миколаївській області від 18.08.2025 № 1114-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 18.08.2025 № 1915/14-29-07-10, № 1916/14-29-07-10, у зв`язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації від державного органу (на підставі аналізу інформації ІКС «Податковий блок» та системи обліку даних РРО ДПС України), а саме проведення розрахункових операцій суб`єктом господарювання через РРО та/або ПРРО з порушенням проведення розрахунків при реалізації підакцизних товарів ГУ ДПС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку магазину-кафе, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вулиця 3 Слобідська, 51, в якому здійснює діяльність ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" (код за ЄДРПОУ 45052623). Період, що перевірявся: з 07.11.2023.

Працівниками контролюючого органу на початку перевірки особі, яка здійснює розрахунки від імені ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» - продавцю ОСОБА_1 за адресою магазину-кафе: м. Миколаїв, вулиця 3 Слобідська, 51, вручено запит про надання документів (копій документів) від 18.08.2025 з вимогою про зняття залишків товарних запасів станом на 18.08.2025 (відмітка про вручення засвідчена підписом продавця Мироненко М.О. - 18.08.2025 об 16:25).

У запиті про надання документів зазначений час та адреса, за якою позивачу необхідно надати копії документів, а саме до 21.08.2025 за адресою контролюючого органу: м. Миколаїв, вул. Ігоря Бездая, 20/9, каб. 714.

Під час перевірки 18.08.2025 продавцем ОСОБА_1 у присутності посадових осіб контролюючого органу вибірково знято залишки товарних запасів в магазині-кафе за адресою: м. Миколаїв, вулиця 3 Слобідська, 51, що відображено у Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно матеріальних цінностей) від 18.08.2025.

Станом на 21.08.2025 затребуваних документів не надано.

Так, підприємство на виконання запиту про надання документів відправило лист від 25.08.2025 № 25/08/2025 про надання документів на письмову вимогу з копіями документів, який отримано ГУ ДПС у Миколаївській області 01.09.2025 за № 59556/9.

За результатами фактичної перевірки складено акт від 28.08.2025 № 14495/Ж5/14/29/07/45052623.

У зв`язку з відмовою платника податків, його законних представників від підписання акта фактичної перевірки, посадовими особами складено акт, що засвідчує факт відмови від отримання примірника акта (довідки) перевірки або неможливості його вручення та підписання від 28.08.2025 № 1442/Ж6/14-29-07-07/45052623.

Згідно висновків Акту перевірки, за результатами фактичної перевірки встановлено, що ТОВ "ЛПКН АЛКО2023" порушено вимоги:

п. 1, п. 2, п. 11, п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями);

п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині не надання до перевірки всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

п. 29, п. 33 ст. 46 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

Не погодившись з висновками акту фактичної перевірки від 28.08.2025 № 14495/Ж5/14/29/07/45052623 ТОВ "ЛПКН АЛКО 2023" надано до Головного управління ДПС у Миколаївсьій області заперечення від 19.09.2025 № 19-09/2025-3.

За результатами розгляду заперечень від 19.09.2025 № 19-09/2025-3 (вх. ГУ від 25.09.2025 № 67735/6) до акту фактичної перевірки від 28.08.2025 № 14495/Ж5/14/29/07/45052623, вирішено внести відповідні зміни, та викласти в новій редакції:

Розділ 3 «Висновки перевірки», пункт 3.1 «Встановлені порушення» п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; п. 33 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

15.10.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі висновків акту перевірки винесено спірні податкові повідомлення-рішення:

№ 00177160708, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України у розмірі 1 020,00 грн;

№ 00177140708, яким за порушення п. 1, п. 2, п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 172 101,32 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, 27.10.2025 відповідно до вимог п. 56.3 Податкового кодексу України позивачем відправлено до Державної податкової служби України скаргу на них (вих. від 27.10.2025 № 27-10/25-4).

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ДПС України прийняло рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2025 № 36676/6/99-00-06-03-02-06, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а ППР – без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Стаття 80 ПК України унормовує порядок проведення фактичної перевірки.

Так, відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність цих податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виходила з того, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 814/733/17, Податковим кодексом України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Такий висновок підтримано Верховним Судом також в постанові від 15.02.2023 у справі № 820/6187/16.

Як встановлено судом, в наказі відповідача про проведення фактичної перевірки підставою перевірки зазначено пп. 80.2.2 та пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Листом ДПС України від 14.08.2025 № 19993/7/99-00-07-03-02-07 повідомлено про ризики у діяльності суб`єкта господарювання, а саме реалізація підакцизних товарів без застосування РРО або ПРРО при проведенні розрахунків у готівковій формі, а також невидача розрахункових документів встановленого зразка, що не містять в собі обов`язкові реквізити.

Отже, внаслідок отримання інформації від ДПС України про можливі порушення податкового законодавства у сфері діяльності, яку здійснює позивач, виникла обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу щодо здійснення належного податкового контролю.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині відсутності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.

Також, суд зауважує, що відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 72 ПК України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, крім іншого, від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до пункту 73.2 статті 73 ПК України інформація, визначена, у тому числі, у підпункті 72.1.1.4 статті 72 цього Кодексу, надається періодично.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

У постанові від 28.04.2025 у справі № 280/1719/24 за подібних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Виходячи з наведеного, суд відхиляє доводи позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки.

Щодо виявлених порушень (з урахуванням результату розгляду заперечень до нього), суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР (порушення, за які позивача притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

11) проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

7) триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Згідно ст. 20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 № 500/6845/21 зазначено, що у випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО. У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Як вказано в акті перевірки, під час фактичної перевірки контролюючим органом встановлено:

під час здійснення працівниками контролюючого органу контрольної розрахункової операції в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при реалізації пива «Опилля Віденське» світле за вартістю 104,29 грн (з урахуванням знижки) 16.08.2025 о 16 год. 16 хв. (дата та час) в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023», не надали розрахунковий документ встановленої форми та змісту (в паперовому вигляді та/або електронній формі). Вважається перше порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265.

Даний факт підтверджується проведенням контрольної розрахункової операції з наданням термінального чека від 16.08.2025№ ОР17-486617 о 16:16:18 (додаток № 1 до першого примірника акта перевірки).

Під час здійснення працівниками контролюючого органу контрольної розрахункової операції в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при реалізації пива «Софіївське (Умань)» за вартістю 98,00 грн, 17.08.2025 о 19 год. 06 хв. (дата та час) в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» не надали розрахунковий документ встановленої форми та електронній формі, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265. Даний факт підтверджується проведенням контрольної розрахункової операції з наданням термінального чека від 17.08.2025 № ОР17-500253 о 19:06:06 (додаток № 1 до першого примірника акта перевірки).

Під час здійснення працівниками контролюючого органу контрольної розрахункової операції в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при реалізації пива «Будвайзер 0,5 ж/б» за вартістю 66,90 грн 18.08.2025 о 16 год. 07 хв. в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023», реалізатор ОСОБА_1 не надала розрахунковий документ встановленої форми та змісту (в паперовому вигляді та/або електронній формі), даний факт підтверджується проведенням контрольної розрахункової операції з наданням термінального чека від 18.08.2025 № OP17-506880 о 15:51:34 та розрахункового документа не встановленої форми та змісту від 18.08.2025 № 5024759488 о 16:07:39 (додаток № 1 до першого примірника акта перевірки).

Посадові особи контролюючого органу не мали можливості отримати Х-звіт денний в магазині, де здійснює господарську діяльність ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» за адресою: вул. 3 Слобідська, 51, м, Миколаїв. Реалізатор ОСОБА_1 надала пояснення.

У відповідності ст. 20 ПКУ, в присутності працівників контролюючого органу проведено інвентаризацію коштів в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023», продавцем якої оформлено описом готівкових коштів від 18.08.2025 (опис готівкових коштів додається до 1-го примірника акта перевірки примірника акту перевірки) (далі-опис). Згідно з описом сума готівкових коштів склала - 6732,00 грн, що свідчить про непроведения розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та неподання відповідного розрахункового документа, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 Закону № 265.

Під час перевірки магазину ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» встановлено факт нестворення та невидачі у паперовому та/або електронному форматі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій, а саме: відповідно X - звіту з платіжного терміналу розташованого за адресою: 3 Слобідська, 51, м. Миколаїв, Миколаївська область сума реалізованого товару через банківський термінал за 18.08.2024 становить 1659,07 грн, а відповідно до даних СОД РРО України реалізації через ПРРО фіскальний № 4000732689 сума становить 941,66 грн, що свідчить про реалізацію товарів на суму 717,41 грн без використання ПРРО та надання розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 розділу II Закону № 265 (Х-звіт платіжного терміналу додаток № 2).

Згідно з даними СОД PPO ДПС (додаток 4 до акта) встановлено, що в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при проведенні розрахункових операцій через ПPPO (фіскальний № 4000732689) в період з 13.12.2023 по 15.03.2025 були випадки невидачі розрахункового документа встановленої форми на загальну суму 103 244,64 грн (13.12.2023 о 17:17:35 порушення вчинено вперше на суму 83,20 грн).

Так, згідно СОД РРО ДПС України інформація щодо обов`язкового реквізиту - зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв у розрахункових документах у магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» (ЄДРПОУ 45052623) за вказаний період відсутня, що є порушенням п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями;

18.08.2025 реалізатору ОСОБА_1 , під час перевірки вручено запит про надання документів (копій документів) з вимогою про зняття фактичних залишків під особистий підпис. Термін надання документів визначено до 21.08.2025.

У відповідь на вищезазначений запит станом на 27.08.2025 ТОВ «ЛКПН АЛКО 2023» до контролюючого органу не надано документи в повному обсязі, а саме: оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам/субрахункам, виписки по банківським рахункам, первинні документи, що підтверджують облік та походження товарів та форму ведення обліку товарних запасів (у зв`язку з неподанням документу складено акт від 27.08.2025 № 1432/Ж6/14-29-07-07/45052623), чим порушено пункт 85.2 статті 85 ПКУ.

Перевіркою встановлено недотримання вимог п. 29 ст. 46 Закону № 3817-ІХ, а саме факт здійснення ліцензіатом - суб`єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснення реалізації не облікованих у такого ліцензіата алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки, якщо обсяг не облікованих: алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах перевищує 0,5 відсотка обсягу/об`єму проданих за попередню добу, за даними усіх РРО/ПРРО, наявних у такому місці роздрібної торгівлі, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. відповідно.

Перевіркою встановлено недотримання вимог п. 33 ст. 46 Закону № 3817-ІХ, а саме факт відсутності трьох і більше розрахункових документів у вигляді фіскальних касових чеків, що підтверджують продаж підакцизних товарів (продукції), які були видані покупцям протягом періоду, що перевіряється, у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій чи в пам`яті модемів, які до них приєднані, або факт відсутності даних про такі розрахункові документи на фіскальному сервері центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, для програмних реєстраторів розрахункових операцій, встановлений контролюючим органом під час фактичної перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків та зафіксований в акті такої перевірки.

В свою чергу, позивачем доказів на спростування висновків контролюючого органу не надано.

За вказані порушення до позивача застосовано фінансові санкції на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР. Аналізуючи вказане, суд зазначає наступне.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13) визначає форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» цього Положення фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

За наслідками аналізу наведених вище норм, Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 виснував, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Про те, що відсутність такого обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, зазначав Верховний Суд і в постановах від 19.02.2025 у справі № 280/2619/24, від 21.02.2025 у справі № 280/2615/24 тощо.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є обов`язковими реквізитами фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11.09.2025 у справі № 580/7450/24.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано до матеріалів справи, крім іншого, інформацію з бази даних СОД РРО ДПС щодо електронних копій фіскальних чеків РРО, у яких відсутній такий обов`язковий реквізит як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), яка передавалась позивачем в електронному вигляді відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР до ДПС України, які у сукупності підтверджують висновки, викладені в Акті перевірки.

При цьому, всупереч обов`язку, встановленого частиною 1 статті 77 КАС України, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на спростування вказаних обставин та виявлених порушень, зокрема, не надано відповідні фіскальні чеки з наявною інформацією про марки акцизного податку.

Відтак, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено наявність порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР та правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій в частині, що оскаржується позивачем.

Суд також зауважує, що як вже було вказано, інформація, зазначена у витязі з СОД РРО може використовуватися контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки та висновків про порушення платником податків пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Зазначене є безумовною підставою для застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2025 у справі № 120/11036/23, від 16.01.2025 у справі № 240/24491/23, від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23.

Щодо правомірності накладення на позивача штрафних санкцій за проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням зокрема, об`єму та кількості реалізуємого товару, суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки, в фіскальних чеках ПРРО відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Так, на підставі інформації з ІКС «Податковий блок» встановлено, що під час проведення розрахункових операцій в магазині ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023» при продажі ДЖИНА «220850# Джин Біфітер 0,05» мало місце невірне зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на вищезазначений товар у відповідній графі розрахункового документа.

УКТЗЕД на ДЖИН передбачено наступні коди: 2508501100 – у посудинах місткістю 2л a6o менше; 2208501900 - у посудинах місткістю більш як 2л.) та при продажі НАЛИВКИ «Наливка Сливова Зе Глен Moppic 0,5» мало місце відсутність зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у відповідній графі розрахункового документа.

Випадки проведення розрахункових операцій через ПPPO № 4000732689 при продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування, без зазначення десятизначного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД містяться в фіскальних чеках від 18.05.2024 № 2413577357 о 11:10:49, від 10.07.2024 № 2687207266 о 11:42:22.

Такі обставини свідчать про порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР та є підставою для застосування штрафних санкцій.

Щодо порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме: ненадання документів під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Абзацом першим пункту 85.2 статті 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Підпунктом 85.4 ст. 85 ПК України встановлено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно з пунктом 85.6 статті 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до пункту 85.7 статті 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Пункт 85.8 статті 85 ПК України передбачає, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже, законодавцем встановлено обов`язок платника податків надати посадовим особам контролюючих органів всі документи, що пов`язані з предметом перевірки до початку перевірки.

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

Отже, після початку проведення перевірки у позивача виникає обов`язок надання контролюючому органу інформації та її документального підтвердження з питань в межах предмету перевірки. При цьому неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю має наслідком застосування до платника податків відповідальності у вигляді штрафу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 0840/3758/18 та у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 360/2657/20.

Як встановлено судом, контролюючим органом надано позивачу запит про надання документів, у якому визначено строк до 21.08.2025. Запит отримано 18.08.2025 о 16:25, що не заперечується позивачем.

Станом на 21.08.2025 затребуваних документів не надано.

Так, підприємство на виконання запиту про надання документів відправило лист від 25.08.2025 № 25/08/2025 про надання документів на письмову вимогу з копіями документів, який отримано ГУ ДПС у Миколаївській області 01.09.2025 за №59556/9.

Вказані обставини також не спростовано позивачем. Більш того, сам позивач зазначив, що на виконання запиту пакет документів було надано контролюючому органу лише листом за вих. від 25.08.2025 № 25/08/2025.

Таким чином, суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи документи, досліджені під час перевірки, підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.

Водночас, твердження позивача про відсутність у продавця спеціальних представницьких повноважень не є достатнім для висновку про незаконність усієї перевірки та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом установлено, що направлення на проведення перевірки, запит про надання документів, а також інші документи вручалися особі, яка перебувала за місцем здійснення господарської діяльності та безпосередньо здійснювала розрахункові операції, а саме продавцю.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначена особа (продавець ОСОБА_1 ) отримала направлення на перевірку, отримала запит про надання документів, підписала опис наявності готівки як матеріально відповідальна особа, брала участь в проведенні перевірки, була присутній під час складання акту перевірки.

Визначення цієї особи як матеріально відповідальної свідчить про виконання нею функцій, пов`язаних із веденням господарської діяльності, зокрема, обліком та збереженням грошових коштів.

З огляду на специфіку фактичної перевірки, яка здійснюється за місцем провадження діяльності, суд вважає, що вручення документів такій особі є належним способом повідомлення платника податків.

Доказів того, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права під час перевірки, матеріали справи не містять. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що контролюючому органу до або під час перевірки було повідомлено про відсутність у ОСОБА_1 будь-яких повноважень на прийняття службової кореспонденції.

Стосовно доводів позивача про те, що податковим органом не було належним чином доведено факт порушення, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта фактичної перевірки, матеріалів контрольної розрахункової операції, податкової інформації, отриманої з інформаційних систем ДПС, а також з урахуванням встановленого під час перевірки ненадання документів, що належать або пов`язані з її предметом. Незгода позивача з висновками акта перевірки, без надання належних та достатніх доказів, які б спростовували конкретні встановлені перевіркою обставини, не є підставою для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

Позивачем не доведено, що наведені ним процедурні зауваження спростовують сам факт наявності встановлених перевіркою порушень або об`єктивно позбавили його можливості реалізувати свої права під час перевірки чи адміністративного оскарження.

Таким чином, суд дійшов висновків, що оцінені в сукупності наявні в матеріалах справи документи, досліджені під час перевірки, підтверджують висновки, викладені в акті перевірки щодо суті виявлених порушень законодавства.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить відрізних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПКН АЛКО 2023» (69060, м. Запоріжжя, вул. Молочна, 71; код ЄДРПОУ 45052623) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6; код ЄДРПОУ ВП: 44104027) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 27.04.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко