Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №280/10977/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2026 року Справа № 280/10977/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення в розмірі 22559 грн 49 копійок;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання із ОСОБА_1 військового збору із в розмірі 1879 грн 95 копійок із з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надміру утриманий військовий збір в розмірі 1879 грн 95 копійок;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по жовтень 2025 року включно;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по жовтень 2025 року включно на суму грошового забезпечення в розмірі 125330 грн. 51 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 19.03.2014 по 06.03.2024. В листопаді 2024 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з метою поновити своє порушене право, а саме задля того, щоб зобов`язати відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.03.2024. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 1.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 на стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 125330 грн. 51 коп." В ухвалі суду про зміну способу виконання судового рішення суд зменшив суму до стягнення на 1908,64 грн- оскільки ця сума це 1,5% військового збору, яка має бути стягнута із нарахованої заборгованості зі сплати грошового забезпечення. 11 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснив виконання судового рішення у справі №280/10358/24 та виплатив Позивачу заборгованість зі сплати грошового забезпечення в розмірі 100841,06 грн. Тобто із суми 125330 грн. 51 коп., яка була встановлена ухвалою суду від 01.09.2025 у справі №280/10358/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно стягнув із позивача 1,5% військового збору в розмірі 1879,95 грн, а також 18% ПДФО в розмірі 22559,49 грн. 17.11.2025 позивач подав заяву до відповідача з проханням виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по дату виплати грошового забезпечення на суму виплаченого грошового забезпечення. А також здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Постанови КМУ від 15.04.2004 №55 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних

військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу». Відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач досі не отримав. Оскільки відповідачем порушено право на отримання компенсації за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення позивач звернувся до суду. Просить задовольнити позовны вимоги.

Ухвалою від 17 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 19.03.2014 по 06.03.2024.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати в належному розмірі грошового забезпечення, звернувся в листопаді 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду для захисту своїх прав.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24, яке набрало законної сили 30.01.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 280/10358/24, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 задоволено частково.

Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 в частині та замість "Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум." зазначити "Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 125330 грн. 51 коп.".

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 - відмовлено.

В ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 280/10358/24 зазначено, зокрема, наступне: «…У "Розрахунковій відомості на виплату грошового забезпечення (перерахунку) ІНФОРМАЦІЯ_4 за 2020-2023 рік" від 05.02.2025 за №953/ВФЗ, сформованій ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, зокрема: "Прізвище та ініціали" - " ОСОБА_2 "; "УСЬОГО НАРАХОВАНО" - "127239,15"; "УТРИМАНО" - "військовий збір" - "1908,64"; "Сума перерахована на карткові рахунки" - "125330,51".

Тобто, з вказаного документа вбачається, що ОСОБА_1 на картковий рахунок має бути зараховано 125330 грн. 51 коп. (125330 грн. 51 коп. = 127239 грн. 15 коп. - 1908 грн. 64 коп.).

Сума військового збору - 1908 грн. 64 коп. не може бути виплачена ОСОБА_1 . …».

11 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснив виконання судового рішення у справі №280/10358/24 та виплатив позивачу заборгованість зі сплати грошового забезпечення в розмірі 100841,06 грн. Із суми 125330 грн. 51 коп., яка була встановлена ухвалою суду від 01.09.2025 у справі №280/10358/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно стягнув із позивача 1,5% військового збору, а також 18% ПДФО.

17.11.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по дату виплати грошового забезпечення на суму виплаченого грошового забезпечення, здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Постанови КМУ від 15.04.2004 №55 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу».

Проте, як повідомив представник позивача, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач досі не отримав.

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо: ненарахування та невиплати компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного у справі № 280/10358/24; щодо утримання військового збору із в розмірі 1879 грн 95 копійок із нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення; щодо ненарахування та невиплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по жовтень 2025 року включно, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-XII).

За змістом Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24, яке набрало законної сили 30.01.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 280/10358/24, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 задоволено частково.

Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 в частині та замість "Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум." зазначити "Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 125330 грн. 51 коп.".

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 07.01.2025 у справі №280/10358/24 - відмовлено.

В ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року у справі № 280/10358/24 зазначено, зокрема, наступне: «…У "Розрахунковій відомості на виплату грошового забезпечення (перерахунку) ІНФОРМАЦІЯ_4 за 2020-2023 рік" від 05.02.2025 за №953/ВФЗ, сформованій ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, зокрема: "Прізвище та ініціали" - " ОСОБА_2 "; "УСЬОГО НАРАХОВАНО" - "127239,15"; "УТРИМАНО" - "військовий збір" - "1908,64"; "Сума перерахована на карткові рахунки" - "125330,51".

Тобто, з вказаного документа вбачається, що ОСОБА_1 на картковий рахунок має бути зараховано 125330 грн. 51 коп. (125330 грн. 51 коп. = 127239 грн. 15 коп. - 1908 грн. 64 коп.).

Сума військового збору - 1908 грн. 64 коп. не може бути виплачена ОСОБА_1 . …».

11 листопада 2025 року відповідач здійснив нарахування позивачу на виконання рішення суду у справі №280/10358/24 та виплатив позивачу заборгованість зі сплати грошового забезпечення в розмірі 100841,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що з суми 125330 грн. 51 коп., яка була встановлена ухвалою суду від 01.09.2025 у справі №280/10358/24, відповідач повторно стягнув із позивача 1,5% військового збору, а також 18% ПДФО.

Позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив, зокрема, здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, компенсація ПДФО у розмірі 18 % позивачу не відшкодована.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, військовослужбовцям виплачується грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена компенсація має обов`язковий характер та виплачується одночасно з виплатою відповідного доходу в розмірі утриманого податку.

Як установлено судом, відповідачем при виконанні рішення суду у справі №280/10358/24 було утримано з позивача податок з доходів фізичних осіб, однак компенсацію зазначених сум позивачу не нараховано та не виплачено.

З огляду на наведене, порушене право позивача, в даному випадку, підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення в розмірі 22559 грн 49 копійок.

Щодо військового збору.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції станом на час виключення позивача зі списків особового складу відповідача 31.08.2023) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1-1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

За змістом пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Положенням пп.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції станом на час виплату позивачу грошового забезпечення 30.01.2026, ставка збору становить:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу;

4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Матеріалами справи підтвержено та не спростовано відповідачем, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №280/10358/24, яка набрала законної сили, змінено спосіб виконання рішення та визначено до стягнення на користь позивача саме 125330,51 грн, тобто суму, що підлягає перерахуванню на картковий рахунок після вже здійсненого утримання військового збору із загальної суми нарахувань 127239,15 грн.

При цьому в самій ухвалі суд прямо зазначено, що сума військового збору в розмірі 1908,64 грн не може бути виплачена позивачу.

Отже, відповідач, виплачуючи 11.11.2025 на виконання судового рішення 100841,06 грн, безпідставно повторно утримав із визначеної судом до стягнення суми 1,5 % військового збору.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, відповідач не мав правових підстав повторно утримувати військовий збір із суми, вже визначеної судом до стягнення як такої, що підлягає виплаті позивачу.

За таких обставин дії відповідача щодо повторного утримання військового збору є протиправними, а надміру утримані кошти підлягають поверненню позивачу.

За наведених обставин, дії відповідача щодо утримання з грошового забезпечення позивача військового збору в розмірі 1879 грн 95 копійок із нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення, є протиправними, тому в цій частині позову вимоги є правомірними та належать до задоволення.

Щодо компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі – Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Так, стаття 1 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050) визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошові забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян та інші.

У статті 3 Закону № 2050 зазначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону України № 2050, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050, Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок № 159, відповідно до пункту 2 якого, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу правових норм слід зробити висновок, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в тому числі одноразової грошової допомоги) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Використане у статті 3 Закону № 2050 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статті 1-3 Закону №2050, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Як було зазначено вище, рішенням рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24, яке набрало законної сили 30.01.2025, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із визначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем 11.11.2025 виплачено кошти в сумі 100841,06грн.

З огляду на наведені вище норми права, суд зауважує, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати нараховується на грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Таким чином, у даному випадку, компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на донараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення. В свою чергу така компенсація не може бути нарахована та виплачена на такий вид доходів, як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, позаяк останні мають разовий характер.

Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати щодо грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Як вже зазначалося, у даному випадку підставою для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів згідно рішення суду.

Оскільки рішення суду у справі №280/10358/24, яке набрало законної сили, відповідачем виконано 11.11.2025, затримка виконання рішення суду склала більше одного місяця.

Відтак, з урахуванням вже згаданих норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (зокрема статті 2 цього Закону), а також Порядку №159, суд вважає, що наявні правові підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, оскільки виплату належних сум проведено з затримки у один місяць.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині визначення компенсації втрати частини доходів у конкретному розмірі, зазначеному позивачем. Матеріали справи не містять належного та повного помісячного розрахунку компенсації у заявленому позивачем розмірі, який би дозволяв суду перевірити його правильність та визначити конкретну суму.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 (виникнення права на компенсацію) по 11.11.2025 (дата фактичної виплати заборгованості) та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 (виникнення права на компенсацію) по 11.11.2025 (дата фактичної виплати заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, доводи позивача частково відповідають обставинам справи, тому позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі №280/10358/24.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, утриманого з нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення в розмірі 22559 грн 49 копійок.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 1879 грн 95 копійок із нарахованої та виплаченої на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду 07 січня 2025 року у справі № 280/10358/24 заборгованості зі сплати грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надміру утриманий військовий збір в розмірі 1879 грн 95 копійок.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 по день фактичної виплати грошового забезпечення включно, за весь час затримки виплати.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму недоплаченого грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023, за весь час затримки цих виплат - за період з 29.01.2020 по день здійснення виплати - 11.11.2025 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова