Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №240/18015/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/18015/25

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "-Інтертранс-" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "-Інтертранс-" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 089113 від 13.01.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 089118 від 14.01.2025 р.

В обґрунтування позову зазначає, що порушень вимог ч. 8 ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" ним не допущено, оскільки під час перевірки інспектор був допущений до тахографа та роздруківка з цифрового тахографа була надана. Зокрема, на підтвердження додержання режиму праці та відпочинку надано роздруківку з цифрового тахографа, згідно якої видно, що 13.11.2024, 12.11.2024, 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.2024 ОСОБА_1 відпочивав. Також звертає увагу, що відповідальність передбачена абз.6 ч.1 ст.60 Закону №2344-III не може настати у випадку порушення перевізником ч.8 ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто у випадку ненадання інформації з цифрового тахографа.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу позивача виявлено, що у водія на момент перевірки 14.11.2024 була відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 12.11.2024 та 13.11.2024 та під час перевірки 03.12.2024 відсутня роздруківка на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.2024, що підтверджується відеозаписом перевірок. Вважає, що посадові особи діяли на законних підставах, а тому оскаржувані постанови винесено правомірно.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до акту №АР 060176 від 14.11.2024, який був складений старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Вінницькій області, ПП "-ІНТЕРТРАНС-" 14.11.2024 о 12:52 на транспортному засобі марки NEOPLAN номерний знак НОМЕР_1 , порушено ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме під час перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Кишинів водій не надав на паперовому носії інформацію режиму праці та відпочинку водія за 13.11.2024 та 12.11.2024. Вказаний акт водій відмовився підписувати.

13.01.2025 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову № 089113 про застосування до ПП "-ІНТЕРТРАНС-" за порушення ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн на підставі абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також відповідно до акту № АР 060176 від 03.12.2024, який був складений старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Вінницькій області, ПП "-ІНТЕРТРАНС-" 03.12.2024 о 15:41 на транспортному засобі марки NEOPLAN номерний знак НОМЕР_1 , порушив ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення пасажирів за міжнародним маршрутом Київ-Кишинів за відсутності у водія роздруківки роботи даних та відпочинку водія ОСОБА_1 за 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.2024. Вказаний акт водій відмовився підписувати.

14.01.2025 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову № АР 089118 про застосування до ПП "-ІНТЕРТРАНС-" за порушення ст.53 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн на підставі абз.6 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись із такими рішеннями, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку доказам, матеріалам, обставинам справи, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону №2344-III).

У цій статті зазначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі – Порядок, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (п.2 Порядку).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку)

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт( п.14 Порядку).

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п.21 Порядку).

Щодо встановленого в ході перевірки порушення суд враховує наступне.

Статтею 53 Закону № 2344-III передбачено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

До міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

- білетно-облікову документацію;

- схему маршруту.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої -тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Також, 07.09.2005 прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що в розумінні наведених вище положень, інформація щодо режиму праці та відпочинку водія відтворюється у роздруківці (якщо на ТЗ встановлено цифровий тахограф), тахокартах (якщо на ТЗ встановлено аналоговий тахограф); за допомогою бланку підтвердження діяльності (якщо водій не працював, виконував іншу роботу) й ненадання під час перевірки вказаних документів посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, є порушенням ст.53 Закону №2344-III.

Як видно із матеріалів справи, на транспортному засобі позивача, який перевірявся, було встановлено цифровий тахограф.

Судом досліджено відео рейдової перевірки 14.11.2024, з якого встановлено, що зробивши видрук з цифрового тахографа інспектору стало відомо, що картки водія у слоті тахографа 12.11.2024 та 13.11.2024 не було, тобто видрук з інформацією про час роботи та відпочинку за ці дні зробити неможливо.

Водій на відео перевірки пояснив, що в ці дні відпочивав, тому картки в слоті тахографа не було і, відповідно, видрук з інформацією за ці дні відсутній.

Також на відео перевірки інспектор пояснює водію, що потрібно зробити, щоб на картці водія була інформація, що водій у певні дні не керує транспортним засобом, а відпочиває або ж транспортний засіб знаходиться на ремонті. Зокрема, водій повинен був перед початком нової зміни в ручному режимі ввести інформацію, що 12.11.2024 та 13.11.2024 останній не працював, і лише у такому випадку при зчитуванні картки або ж зробивши видрук з тахографа інспектор зможе відслідкувати дотримання режиму праці та відпочинку водія.

Таким чином, в ході перевірки встановлено відсутність роздруківки на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 12.11.2024 та 13.11.2024.

Також судом досліджено відео здійснення рейдової перевірки 03.12.2024, з якого встановлено, що інспектор, зробивши видрук з цифрового тахографа виявив, що картки водія у слоті тахографа 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.2024 не було, тобто видрук з інформацією про час роботи та відпочинку за ці дні зробити неможливо.

При цьому, водій на відео перевірки пояснив, що в ці дні перебував вдома - відпочивав, тому картки в слоті тахографа не було і, відповідно, видрук з інформацією за ці дні відсутній.

На відео перевірки інспектор також пояснює водію, що потрібно зробити, щоб на картці водія була інформація, що водій у певні дні не керує транспортним засобом, а відпочиває або ж транспортний засіб знаходиться на ремонті.

Отже, в ході перевірки встановлено відсутність роздруківки на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.2024.

Суд звертає увагу, що нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку коли ним не здійснювались рейси.

Такі обставини засвідчуються бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки.

При цьому, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, а не в офісах чи в інших осіб. Саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Надання бланку підтвердження діяльності чи роздруківки на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку під час розгляду справи про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт не спростовує факту відсутності такого документа у момент перевірки, а тому не звільняє перевізника від відповідальності за допущене порушення.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 18 березня 2020 у справі № 826/2239/16.

Отже, позивачем не спростовано факту відсутності на момент перевірки роздруківки на паперовому носії з інформацією про час роботи та відпочинку водія ОСОБА_1 за 12.11.2024 та 13.11.2024, 22.11.2024, 23.11.2024, 24.11.2024 та 25.11.20124 чи бланку підтвердження діяльності за цей період.

Таким чином, суд вважає, що на момент проведення рейдової перевірки позивачем порушено вимоги статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац шостий частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність своїх рішень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9,72-77,242-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 24 квітня 2026 р.

24.04.26