Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №140/9505/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/9505/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради (далі –відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період з 19.07.2022 по 31.12.2022;

- зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період з 19.07.2022 по 31.12.2022.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 05.03.2025, ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації в ЗСУ з 26.02.2022 по 16.06.2024.

ОСОБА_1 , на підставі розпорядження Шацької селищної ради №56-ос від 25.02.2022 був увільнений від виконання посадових обов`язків директора опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Шацький ліцей» Шацької селищної ради з 26.02.2022 року, оскільки був призваний на військову службу у Збройні Сили України за призовом під час загальної мобілізації.

Зауважує, що за ним збережено займану посаду та середній заробіток на час проходження служби у Збройні Сили України за призовом під час загальної мобілізації.

04.06.2025 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради направлено звернення представника ОСОБА_2 про належне виконання зобов`язань щодо розрахунку та виплати середнього заробітку за час мобілізації ОСОБА_1 , в період з 19.07.2022 по 31.12.2022 у відповідності до ч.2 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту».

Листом №428/01-11/2-25 від 18.06.2025 Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної повідомило, що статутом опорного закладу «Шацький ліцей» Шацької селищної ради Волинської області, затвердженим рішенням Шацької селищної ради від 16.07.2024 року №59/10 визначено, управління опорним закладом в межах повноважень, визначених чинним законодавством України та установчими документами, здійснюють Шацька селищна рада (Засновник) та Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради (Уповноважений орган управління).

Розпоряджень щодо розрахунку та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради не надходило.

19.06.2025 до Шацької селищної ради направлено звернення про зобов`язання Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку за час мобілізації ОСОБА_1 .

Однак, виплату позивачу здійснено не було, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М. від 01.09.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, що Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради не є правонаступником ліквідованого відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради і не відповідає за невиконані зобов`язання цього відділу.

На момент проходження військової служби ОСОБА_1 його місцем роботи був опорний заклад «Шацький ліцей», підпорядкований тоді ліквідованому Відділу освіти молоді та спорту Шацької селищної ради.

Заробітна плата за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 нараховувалась та виплачувалась з державного бюджету (освітньої субвенції), згідно з Постанови Уряду України №1088 від 27.12.2017 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» і допускалася лише в межах одного бюджетного періоду.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20.12.2023 Відділ освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради (юридична особа) припинила свою діяльність шляхом ліквідації.

Відповідно до відповіді Шацької селищної ради від 23.07.2025 на звернення адвоката Степанюка О.В. від 19.06.2025 щодо розрахунку та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі по бухгалтерських звітах Відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради були відсутні, а також будь-які фінансові зобов`язання перед ОСОБА_1 .

Розпоряджень щодо розрахунку та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради не надходило.

Крім того представник відповідача зазначила, що заявлена вимога про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 42 000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи.

Просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

17.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначив, що зміна розпорядника бюджетних коштів не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання обов`язків перед працівниками закладів освіти.

Представник позивача зазначає, що Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради, якому передано функції управління закладами освіти та розпорядження коштами освітньої субвенції, зобов`язане вчинити дії по нарахуванню та виплаті середнього заробітку. Відсутність формального запису про правонаступництво у рішенні ради не звільняє цей орган від виконання публічних зобов`язань. Гарантії працівників у сфері оплати праці не припиняються і повинні виконуватися новим розпорядником коштів.

Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

06.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання до якого було долучення докази для підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 42 000,00 грн.

У зв`язку з відрахуванням з 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/20/26 проведено повторний автоматизований розподіл справи №140/9505/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/9505/25 було визначено суддю Дмитрука В.В.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу №140/9505/25, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №25 від 05.03.2025 ОСОБА_1 проходив військову службу по мобілізації в ЗСУ з 26.02.2022 по 16.06.2024.

Позивач на підставі розпорядження Шацької селищної ради №56-ос від 25.02.2022 був увільнений від виконання посадових обов`язків директора опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Шацький ліцей» Шацької селищної ради з 26.02.2022, оскільки був призваний на військову службу у Збройні Сили України за призовом під час загальної мобілізації.

За ним збережено займану посаду та середній заробіток на час проходження служби у Збройні Сили України за призовом під час загальної мобілізації.

Вищевказаним розпорядженням централізованій бухгалтерії відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради було рекомендовано проводити нарахування середнього заробітку відповідно до чинного законодавства України.

Виплату середнього заробітку ОСОБА_1 ліквідованим Відділом освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради було припинено з 19.07.2022 згідно розпорядження Шацької селищної ради від 19.07.2022 № 129-ос «Про припинення виплати середнього заробітку працівникам на час виконання державних або громадських обов`язків».

Відповідно до наказу Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради №30-ос від 19.06.2024 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора опорного закладу «Шацький ліцей» з 20.06.2024.

12.03.2025 за вх.155/01-11/1-25 ОСОБА_1 подав до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради вимогу про стягнення боргу 122 311,77 грн.

21.03.2025 Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради на виконання вимоги зазначило, що є уповноваженим органом управління закладами освіти куди й відноситься опорний заклад «Шацький ліцей». Зазначає, що невиплачений середній заробіток не має змоги виплатити.

Листом №686/04-36/2-25 від 11.04.2025 Шацька селищна рада на вимогу ОСОБА_1 , повідомила що не має відповідних повноважень щодо вирішення питання «про виплату середнього заробітку», оскільки не є головним розпорядником освітньої субвенції з державного бюджету.

04.06.2025 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради направлено звернення представника ОСОБА_2 про належне виконання зобов`язань щодо розрахунку та виплати середнього заробітку за час мобілізації ОСОБА_1 , в період з 19.07.2022 по 31.12.2022 у відповідності до ч.2 статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та ч. 2 ст.57 Закону України «Про освіту».

Листом №428/01-11/2-25 від 18.06.2025 Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної повідомило, що статутом опорного закладу «Шацький ліцей» Шацької селищної ради Волинської області, затвердженим рішенням Шацької селищної ради від 16.07.2024 року № 59/10 визначено, управління опорним закладом в межах повноважень, визначених чинним законодавством України та установчими документами, здійснюють Шацька селищна рада (Засновник) та Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради (Уповноважений орган управління).

Розпоряджень щодо розрахунку та виплати середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради не надходило.

19.06.2025 до Шацької селищної ради направлено звернення про зобов`язання Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку за час мобілізації ОСОБА_1 .

Листом від 26.06.2025 Шацька селищна рада повідомила, що дане питання буде додатково розглянуте на засіданні постійної комісії з питань прав людини, гласності, законності, депутатської діяльності, етики, боротьби зі злочинністю та корупцією Шацької селищної ради.

В подальшому листом від 23.07.2025 Шацька селищна рада повідомила, що додатково розглянула на засіданні постійної комісії з питань прав людини, гласності, законності, депутатської діяльності, етики, боротьби зі злочинністю та корупцією Шацької селищної ради. Комісія рекомендувала направити лист до Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області щодо надання покрокової процедури (механізм) виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження служби у ЗСУ за призовом під час загальної мобілізації за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 з зазначенням виконавця виплати. Оскільки, вище згадана виплата не є зафіксована, як заборгованість по заробітній платі по бухгалтерських звітах Відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради та юридична особа припинена, фінансові зобов`язання перед ОСОБА_1 були відсутні.

Тому, Шацька селищна рада 17.07.2025 направила лист до Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області щодо надання покрокової процедури (механізм) виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час проходження служби у ЗСУ за призовом під час загальної мобілізації.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, ОСОБА_1 через свого представник звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII, у редакції до 24.12.2023).

Частиною 2 статті 57 Закону №2145-VIII передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Таким чином, проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період передбачає, як підстава для увільнення від роботи, до 24.12.2023 передбачала виплату середнього заробітку у передбачених законодавством, в тому числі у зв`язку із випадках збережено для педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлюються Законом України «Про вищу освіту» №1556-VII від 01.07. 2014 (далі - Закон №1556-VII).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України «Про освіту» №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2145-VIII викладацька діяльність - діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору.

Педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону «Про освіту»).

Відповідно до ч. 1 ст. 52. Закону №2145-VIII учасниками освітнього процесу у закладах вищої освіти є: 1) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники; 2) здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти; 3) фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах; 4) інші працівники закладів вищої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст.53 Закону №1556-VII науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.53 Закону №1556-VII педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у закладах вищої освіти провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність; наукові працівники - це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону №2145-VIII, держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам: належні умови праці та медичне обслуговування; оплату підвищення кваліфікації; правовий, соціальний, професійний захист; диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання; виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків; виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; пенсію за вислугу років; інші гарантії, визначені законом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону №2145-VIII у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов`язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

При цьому, слід звернути увагу, що зміни до Закону №2145-VIII щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, на яких поширюється його дія, які проходять військову службу за призовом по мобілізації в особливий період були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» №3494-IX від 22.11.2023 набули чинності 24.12.2023.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що до 24.12.2023 педагогічні чи науково-педагогічні працівники мали право на отримання середнього заробітку з місця роботи з якого були увільненні, у зв`язку із призовом по мобілізації в особливий період.

Таким чином, вище наведені обставини свідчать про те, що в період з 19.07.2022 по

31.12.2022 за ОСОБА_1 , як педагогічним працівником призваним на військову службу за призовом під час мобілізації підлягав збереженню попередній середній заробіток, що фактично і визнається і не заперечується Шацькою селищною радою Ковельського району в листі № 786/04 36/2 25 від 11.04.2025.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), колегія суддів вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.

У вказаних рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

За загальним правилом пріорітетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.

За таких обставин, суд, виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, вважає, що необхідно надати перевагу саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, тобто Закон №2145-VIII, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин вимог Закону №2352-ІХ.

Отже, зважаючи на те, що позивач на момент припинення виплати йому середньої заробітної плати працював на посаді директора опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Шацький ліцей» Шацької селищної ради він мав право, як педагогічний (науково-педагогічний) працівник з підстав проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на отримання середньої заробітної плати, враховуючи положення ч. 2 ст. 57 Закону №2145-VIII.

Проте, однією з обставин у відмові здійсненні нарахуванні середньої заробітної плати є те, що Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради не є правонаступником ліквідованого відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради і не відповідає за невиконані зобов?язання цього відділу.

Стосовно наведеного суд зазначає, що зміна розпорядника бюджетних коштів не звільняє орган місцевого самоврядування від виконання обов`язків перед працівниками закладів освіти.

Опорний заклад «Шацький ліцей» продовжує функціонувати, а позивач перебуває у трудових відносинах із ним, тому бюджетне фінансування цього закладу та відповідно обов`язки із виплати заробітної плати зберігаються.

Факт ліквідації Відділу освіти, молоді та спорту не може припиняти чи обмежувати права працівника на оплату праці, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 2 ст. 57 Закону України «Про освіту» збереження середнього заробітку за мобілізованим працівником є державної гарантією, реалізація якої покладається на відповідний орган місцевого самоврядування як роботодавця через уповноваженого розпорядника бюджетних коштів.

Таким чином, у випадку ліквідації Відділу освіти, молоді та спорту Шацької селищної ради та передачі його функцій Управлінню гуманітарного розвитку Шацької селищної ради відбулося саме публічне правонаступництво, яке означає не лише фактичний перехід управлінських функцій, а й перехід усіх пов`язаних із цими функціями обов`язків, у тому числі фінансових, при тому що Шацька селищна рада у своїх листах підтверджує що саме на Управління гуманітарного розвитку покладено такі функції і обов`язки.

Таким чином, обов`язок із виплати середнього заробітку мобілізованому працівнику, що виник до створення нового органу, підлягає виконанню цим органом як правонаступником у сфері публічної адміністрації.

Отже, Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради, якому передано функції управління закладами освіти та розпорядження коштами освітньої субвенції, зобов`язане вчинити дії по нарахуванню та виплаті середнього заробітку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача в частині припинення виплати позивачу середнього заробітку за посадою, із якої увільнено позивача, є протиправною, а середній заробіток у період з 19.07.2022 по 31.12.2022 підлягає нарахуванню та виплаті.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями ст.90 КАС України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів при розгляді вказаних спірних правовідносин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 22.08.2025.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради слід стягнути судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Суд, дослідивши докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 42 000,00 грн, з таких мотивів і підстав.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статей 28, 29, 30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: ордер №1141129 платіжна інструкція №56311075SB на суму 42 000,00 грн, акт наданих послуг правової допомоги від 18.09.2025, детальний опис наданої правової допомоги, договір про надання правової допомоги від 18.09.2025.

З вказаних документів вбачається надання правової допомоги адвокатським бюро «Олександра Степанюка» позивачу за його позовом до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, у вигляді представництва, складання і подання позовної заяви на суму 42 000,00 грн.

Так, згідно детального опису наданої правової допомоги від 18.09.2025 позивачу були надані наступні послуги: надання правової інформації, консультація і роз`яснення з правових питань по суті спору; підготовка та подання адвокатського запиту; підготовка та подання звернення до Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради; підготовка та подання звернення до Шацької селищної ради; підготовка та подання звернення до Шацької селищної ради; підготовка та подання відзиву на позовну заяву – 19 годин. Загальна вартість послуг 42 000,00 грн.

Суд зазначає, у пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу, що представник відповідача заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відтак, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд виходячи із обставин справи, змісту позовних вимог вважає що, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, не відповідає обґрунтованості та пропорційності їх розміру наданим послугам. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Тобто з позиції суду підготовка позову та адвокатських запитів у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 5 000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період з 19.07.2022 по 31.12.2022.

Зобов`язати Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про освіту» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) за період з 19.07.2022 по 31.12.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління гуманітарного розвитку Шацької селищної ради (44001, Волинська область, Ковельський район, селище Шацьк, вулиця Степана Бандери, 34, код ЄДРПОУ 44008889).

Суддя В.В. Дмитрук