Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №140/487/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/487/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 жовтня 2025 року №032450009118 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до пільгового стажу роботи періоди з 14 травня 1997 року по 16 травня 1997 року на посаді учня машиніста підземних установок, з 17 листопада 1997 року по 26 листопада 2017 року на посаді електрослюсара підземного 3 розряду, з 02 січня 2018 року по 15 липня 2019 року на посаді слюсара підземного 4 розряду, з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року на посаді електрослюсара підземного, з 20 липня 2021 року по 02 вересня 2024 року на посаді електрослюсара підземного 4 розряду, з 11 вересня 2024 року по 08 жовтня 2025 року на посаді електрослюсара підземного 4 розряду та призначити і виплачувати пенсію за віком на підставі частини третьої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV) з 01 жовтня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. Однак рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Позивач з рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області не погоджується, оскільки відповідно до записів трудової книжки (у якій є вказівка про те, що робота є підземною з повним робочим днем в шахті) за його розрахунками пільговий стаж становить 27 років 3 місяці. На підтвердження атестації робочих місць пенсійному органу було подано витяги з наказів ВП “Шахта Бужанська” ДП “Волиньвугілля” (від 24 січня 2020 року №25 та від 28 березня 2025 року №159) та ВП “Шахта Капітальна” ДП “Мирноградвугілля” (від 18 березня 2024 року №01/353пр). Позивач зауважив, що отримання додаткових уточнюючих документів щодо інших підприємств наразі є неможливим, оскільки на місці їх локалізації ведуться активні бойові дії, а перевезені документи правонаступником поки не організовані належним чином.

Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Чернігівській області неправомірно відмовило йому у призначенні пенсії за наявності підтверджуючих записів про спеціальний стаж у трудовій книжці, а тому він просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву, заперечуючи позовні вимоги, у їх задоволенні просив відмовити (а.с.58-60). З цього приводу вказав, що відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку мають право на пенсію, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років. Однак пільговий стаж позивача для визначення права на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV становить 4 роки 5 місяців 3 дні із необхідних 25 років, що є недостатнім.

У відзиві на позов відповідач 2 позовні вимоги також не визнав та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.51-53). В обґрунтування цієї позиції вказав, що подана до ГУ ПФУ у Волинській області заява ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Чернігівській області, рішенням якого від 17 жовтня 2025 року №032450009118 у призначенні пенсії відмовлено. Відповідач 2 зауважив, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) відсутні дані про спеціальний стаж за кодом підстави ЗПЗ014А4. У зв`язку із цим для верифікації пільгового характеру роботи позивачу необхідно надати уточнюючі довідки. Між тим період роботи з 11 вересня 2024 року по 08 жовтня 2025 року вже зарахований до страхового та пільгового стажу, а отже його повторне зарахування є неможливим. Враховуючи, що наявний пільговий стаж позивача є недостатнім для права на пенсію згідно з частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, підстави для призначення пенсії відсутні.

Водночас відповідач 2 вважає, що належним суб`єктом виконання судового рішення у частині призначення пенсії має бути ГУ ПФУ в Чернігівській області, оскільки правові наслідки скасування спірного рішення повинні стосуватися саме того органу, який його виніс.

Інші заяви по суті справи чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні від сторін не надходило.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 згідно з довідкою від 04 вересня 2024 року №763-7002111253 є внутрішньо переміщеною особою (з міста Покровськ Донецької області) (а.с.10).

08 жовтня 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону №1058-IV.

Після реєстрації заяви працівниками ГУ ПФУ у Волинській області та формування електронної пенсійної справи заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Чернігівській області, рішенням якого від 17 жовтня 2025 року №032450009118 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV (позивач не досяг віку 50 років) та у призначенні пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 144 Закону №1058-IV (відсутній необхідний пільговий стаж 25 років). Одночасно зазначено, що страховий стаж становить 29 років 8 місяців 12 днів з урахуванням вимог частини третьої статті 24 Закону №1058-IV – 51 рік 8 місяців 12 днів; пільговий стаж особи для визначення права на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV - 4 роки 5 місяців 3 дні; пільговий стаж для визначення права на призначення пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV - 22 роки 11 місяців 13 днів (а.с.11-12).

Рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 жовтня 2025 року №032450009118 є предметом оскарження в частині відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом №1058-ІV.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV установлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Приписами частини третьої статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

До набрання 01 січня 2004 року чинності Законом №1058-IV аналогічні норми щодо умов призначення пенсії працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, були закріплені у частині першій статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі – Постанова №202).

Відповідно до абзацу першого розділу І указаного Списку право на пенсію незалежно від віку мають усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що незалежно від віку право на пенсію за віком на умовах, передбачених частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV, мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, за наявності стажу такої роботи - 25 років.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, зі змінами).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 (в редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії.

Як установлено пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637, зі змінами), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 установлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом про трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637). Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом (постанови від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17, від 18 травня 2021 року у справі №229/2330/17).

У позивача наявна трудова книжка від 14 травня 1997 року, яка надавалася разом із заявою про призначення пенсії.

У трудовій книжці (у межах спірних періодів) наявні такі записи про позивача (а.с.22-24):

з 14 травня 1997 року по 16 травня 1997 року - учень машиніста підземних установок (Державне відкрите акціонерне товариство “Шахта “Красноармійська-Західна №1”);

з 17 листопада 1997 року по 26 листопада 2017 року - електрослюсар підземний 3 розряду (шахта “Родинська” Виробничого об`єднання “Красноармійськвугілля”, яка у 2003 році перейменована у Відокремлений підрозділ “Шахта “Родинська” Державного підприємства “Красноармійськвугілля”, а у 2017 році перейменовано у Відокремлений підрозділ “Шахта “Родинська” Державного підприємства “Мирноградвугілля”);

з 02 січня 2018 року по 15 липня 2019 року - електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті (Відокремлений підрозділ “Шахтоуправління “Добропільське” ТзОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”);

з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року - електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті (ТзОВ “Укрцентраль”);

з 20 липня 2021 року по 30 липня 2021 року - навчався в учбовому пункті Відокремленого підрозділу “Шахта “Капітальна” Державного підприємства “Мирноградвугілля”;

з 31 липня 2021 року по 02 вересня 2024 року - електрослюсар підземний 4 розряду з повним робочим днем в шахті (Відокремлений підрозділ “Шахта “Капітальна” Державного підприємства “Мирноградвугілля”);

з 11 вересня 2024 року - електрослюсар підземний 4 розряду (Відокремлений підрозділ “Шахта “Бужанська” Державного підприємства “Волиньвугілля”).

Доводи позивача у позовній заяві про те, що кожний запис у трудовій книжці має вказівку на тривалість роботи – з повним робочим днем, не знайшли підтвердження.

Так у трудовій книжці позивача наявні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з частиною третьою статті 114 Закону (про роботу електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті) з 02 січня 2018 року по 15 липня 2019 року, з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року, з 31 липня 2021 року по 02 вересня 2024 року, а отже нема необхідності надавати уточнюючу довідку відповідно до пункту 20 Порядку №637 за ці періоди, адже у підпункті 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 вказано, що потреба у такій довідці є лише у тому разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Як видно з розрахунку РС-право (а.с.15), ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувало позивачу до спеціального стажу за Списком, затвердженим Постановою №202, лише роботу електрослюсарем підземним у шахті з 01 серпня 2018 року по 15 липня 2019 року, хоч він працював безперервно з 02 січня 2018 року по 15 липня 2019 року у Відокремленому підрозділі “Шахтоуправління “Добропільське” ТзОВ “ДТЕК Добропіллявугілля”, а також з 20 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року у Відокремленому підрозділі “Шахта “Капітальна” Державного підприємства “Мирноградвугілля” (з урахуванням навчання в учбовому пункті з 20 липня 2021 року по 30 липня 2021 року), тоді як ОСОБА_1 працював там по 02 вересня 2024 року. При цьому період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року зараховано до спецстажу за Списком №1, а з 01 липня 2024 року по 02 вересня 2024 року не зараховано взагалі без пояснення причин.

Аналізуючи розрахунок стажу (форма РС-право), суд також встановив, що до пільгового стажу за Списком №1 зараховано періоди роботи позивача електрослюсарем підземним в шахті з 01 січня 2001 року по 26 травня 2005 року та з 01 червня 2005 року по 26 листопада 2017 року (проте записи трудової книжки свідчать про безперервний характер роботи ОСОБА_1 на одній і тій же посаді електрослюсаря підземного 3 розряду з 17 листопада 1997 року по 26 листопада 2017 року й відсутні докази зміни умов праці у межах цього періоду у шахті “Родинська”); з 02 січня 2018 року по 15 липня 2019 року; з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року.

Суд враховує, що у відомостях Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відображено спеціальний стаж позивача з січня 2001 року по серпень 2025 року як такий, що дає право на пільги у пенсійному забезпеченні, за кодом спецстажу ЗПЗ013А1 або ЗПЗ014А1 (а.с.31-34).

Наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905, був чинний до 01 січня 2022 року) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно із зазначеним довідником для обліку стажу окремим категоріям осіб код ЗПЗ013А1 застосовується до працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, і за результатами атестації робочих місць, а код підстави ЗПЗ014А1 – до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Як бачимо, як за кодом ЗП3013А1, так і за кодом ЗПЗ014А1, ознакою роботи є зайнятість повний робочий день на підземних роботах.

Аналіз записів у трудовій книжці та відомостей Реєстру у сукупності дає підстави для висновку, що страхувальники при поданні звітів вказували про сплату за позивача страхових внесків як за працівника, зайнятого повний робочий день на підземних роботах, у цьому випадку - у шахті.

Враховуючи, що зарахування стажу за Списком №1 передбачає повну зайнятість протягом робочого дня, а відповідні записи у трудовій книжці підтверджують роботу позивача на підземних об`єктах в шахті, то суд вважає можливим зарахування вказаних періодів роботи до спеціального стажу відповідно до розділу І Списку, затвердженого Постановою №202. Послідовність такої позиції підкріплюється розрахунком РС-право, у якому робота ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року по 15 липня 2019 року була зарахована до пільгового стажу як за Списком №1, так за Постановою №202.

Одночасно суд враховує пояснення позивача про те, що для підтвердження спеціального стажу додатково уточнюючими довідками підприємств, які не ліквідовані, але які локалізовані на території Донецької області (зокрема, шахта “Родинська”), він не має можливості, оскільки правонаступником архіви вивезені з території, де ведуться бойові дії, але не організовані.

У цьому контексті позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів повинна сприяти у реалізації такого права: орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; надсилає запити згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку - до власників (розпорядників) відповідних відомостей (пункти 3.3 розділу ІІІ, 4.2 розділу ІV Порядку №22-1).

Водночас довідкою Відокремленого підрозділу “Шахта “Бужанська” Державного підприємства “Волиньвугілля” від 08 жовтня 2025 року №94 підтверджено позивачу пільговий підземний стаж роботи у період з 11 вересня 2024 року по 08 жовтня 2025 року (1 рік 27 днів) як за Списком №1, так і згідно з розділом І Списку, затвердженого Постановою №202 (а.с.16), і з розрахунку РС-право видно, що такий був зарахований за обома Списками.

Між тим суд констатує, що за змістом рішення від 17 жовтня 2025 року №032450009118 пільговий стаж для визначення права на призначення позивачу пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV становить 4 роки 5 місяців 3 дні, при цьому відсутні відомості щодо конкретних проміжків часу, включених до пільгового стажу за Постановою №202, а також не наведено належного обґрунтування та підстав для відмови у зарахуванні інших періодів до вказаного стажу.

Необхідно зазначити, що 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 17 лютого 2022 року №2073-IX “Про адміністративну процедуру” (далі – Закон №2073-IX), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Частинами першою-третьою статті 8 Закону №2073-IX передбачено, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 72 Закону №2073-IX адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.

Пункт 4 частини другої статті 87 Закону №2073-IX визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.

Оскаржуване у цій справі рішення, яке є негативним адміністративним актом, не відповідає принципам адміністративної процедури, оскільки не містить належної мотивації висновку щодо неврахування до пільгового стажу позивача окремих періодів.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 17 жовтня 2025 року №032450009118 не відповідає встановленим вимогам щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії. За таких умов, таке рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити позивачу пенсію, суд зазначає таке.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23.

У межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Чернігівській області та за результатом її розгляду прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Отже, належним відповідачем у цій справі є саме ГУ ПФУ в Чернігівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення від 17 жовтня 2025 року №032450009118.

Натомість ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку відповідати за цим позовом, тобто у задоволенні позовних вимог до цього відповідача необхідно відмовити.

Суд також зазначає, що завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15 Верховний Суд вказав, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію (ці вимоги є передчасними).

Суд вважає, що з огляду на наведені вище висновки, за обставин цієї справи та відповідно до частини другої статті 9 КАС України наявні підстави для виходу за межі позовних вимог та належним способом захисту й відновлення прав позивача буде зобов`язання саме ГУ ПФУ в Чернігівській області, яке прийняло спірне рішення, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 жовтня 2025 року щодо призначення останньому пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, зарахувавши до спеціального стажу за Постановою №202 періоди роботи: з 17 листопада 1997 року по 26 листопада 2017 року, з 02 січня 2018 року по 31 липня 2018 року (згідно з розрахунком РС-право період з 01 серпня 2018 року по 15 липня 2019 року зарахований), з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року, з 01 січня 2024 року по 02 вересня 2024 року (з 20 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року зараховано з урахуванням даних Реєстру), та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (до ГУ ПФУ у Волинській області та щодо зарахування до пільгового стажу за Постановою №202 періодів: з 14 травня 1997 року по 16 травня 1997 року (матеріали справи не містять доказів повної зайнятості позивача на підземних роботах у цей час), з 20 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року (Відокремлений підрозділ “Шахта “Капітальна” Державного підприємства “Мирноградвугілля”) та з 11 вересня 2024 року по 08 жовтня 2025 року (Відокремлений підрозділ “Шахта “Бужанська” Державного підприємства “Волиньвугілля”), які згідно з розрахунком стажу форми РС-право зараховані).

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову частково на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665,60 грн, що підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції від 17 грудня 2025 року та платіжною інструкцією від 23 січня 2026 року, виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.7, 41, 45, 46).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14005, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця П`ятницька, будинок 83А, ідентифікаційний код юридичної особи 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17 жовтня 2025 року №032450009118 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 жовтня 2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, зарахувавши до спеціального стажу за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202, періоди роботи з 17 листопада 1997 року по 26 листопада 2017 року, з 02 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, з 24 липня 2019 року по 31 січня 2020 року, з 01 січня 2024 року по 02 вересня 2024 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області судові витрати у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк