Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №585/985/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №585/985/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Машина І. М.

Номер провадження 33/816/1149/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 126 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В.,

за участю секретаря Кравченко Д.І., захисника Петруніної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Петруніної Вікторії Віталіївни на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.03.2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн, за те, що він 03 березня 2026 року о 15 год 23 хв в с.Овлаші, вул. Роменська, керував автомобілем «Renault Midlum», н.з. НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим в праві керування транспортними засобами постановою Кам`янського відділу ДВС від 25.12.2025 року, чим порушив вимоги ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник – адвокат Петруніна Вікторія Віталіївна звернулася з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.03.2026 року, а за результатом апеляційного розгляду винести нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування поважності причин пропуску звернення з апеляційною скаргою, захисник посилається на те, що постанова була винесена 16.03.2026 року, а ОСОБА_1 стало відомо про неї лише 25.03.2026 року після отримання засобом поштового зв`язку. 27.03.2026 року ОСОБА_1 уклав договір із адвокатом Петруніною В.В., а тому подати скаргу у 10-денний строк, а саме до 26.03.2026 року, було фізично неможливо через незалежні від ОСОБА_1 обставини.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник зазначала, що ОСОБА_1 не був в повному обсязі обізнаний про суть розгляду адміністративної справи, оскільки на момент зупинки інспектор повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол саме за ч.1 ст. 126 КУпАП, а не за ч.3 ст. 126 КУпАП, до того ж, на місці зупинки ОСОБА_1 не отримував ні протоколу, ні постанови, і вказані документи не були направлені йому у встановленому законом порядку. Помилково вважаючи, що справа судом першої інстанції буде розглянута за ч.1 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 продав заяву про розгляд справи у його відсутність та про визнання вини.

Також, скаржник зазначає, що ОСОБА_1 не було відомо про власні права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і він не мав можливості ознайомитися з матеріалами справи.

Крім того, ОСОБА_1 не було відомо про те, що на нього було накладено обмеження у праві керування транспортним засобом, оскільки він не отримував, ні усного, ні письмового повідомлення. До того ж, належних та допустимих доказів щодо обізнаності ОСОБА_1 про обмеження його в праві керування транспортними засобами згідно постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні суду не було надано.

Також, захисник наголошує на тому, що додатковим підтвердженням щодо необізнаності про зазначене обмеження, слугує те, що ОСОБА_1 06 березня 2026 року погасив заборгованість зі сплати аліментів в повному обсязі.

В судовому засіданні захисник Петруніна В.В. апеляційну скаргу підтримала.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, захисник вважала за можливе продовжити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП провести розгляд апеляційної скарги у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 .

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд дійшов наступних висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Так, розгляд справи в суді першої інстанції відбувався у відсутність ОСОБА_1 . Копія постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року була отримана ОСОБА_1 25.03.2026 року засобом поштового зв`язку. Договір із захисником – адвокатом Петруніною В.В. був укладений 27.03.2026 року, тож ОСОБА_1 не мав можливості подати скаргу у 10-денний строк, а саме до 26.03.2026 року, оскільки не міг ознайомитися зі змістом постанови через віддаленість місця проживання. Твердження ОСОБА_1 про те, що він помилково вважав, що розгляд справи стосовно нього відбуватиметься за ч. 1 ст. 126 КУпАП є небезпідставним, оскільки з відеозапису нагрудних камер працівників поліції вбачається, що останні повідомляли ОСОБА_1 зокрема про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Апеляційна скарга, подана захисником – адвокатом Петруніною В.В., датована 31.03.2026 та зареєстрована судом першої інстанції 01.04.2026.

Апеляційний суд вважає причини, за яких ОСОБА_1 було пропущено строк на оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року, поважними, що є підставою для поновлення останньому вказаного строку.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ч.3 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП є умисел на вчинення вказаного проступку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.

За приписами ч.2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто, обов`язок надання доказів того, що ОСОБА_1 знав, що відносно нього встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, за законом покладається на службову особу, що склала протокол про адміністративне правопорушення.

Ухвалюючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП, суд виходив з того, що його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2026 року серії ЕПР1 №605335, та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Так, суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи мається відеозапис, при прослуховуванні якого вбачається, що інспектор просить водія пред`явити водійське посвідчення, ОСОБА_1 повідомляє, що посвідчення при собі немає, після чого інспектор повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 126 КУпАП, розгляд якого призначено в Роменському міськрайонному суді Сумської області, встановлює анкетні дані та складає протокол, пояснивши, що ОСОБА_1 тимчасово обмежений в праві керування згідно постанови ДВС.

З висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з відеозапису, який починається відразу зі встановлення особи водія, поліцейський повідомляє, про те, що згідно бази даних ОСОБА_1 обмежений в праві керування, тому відносно нього буде складено протокол за ч.3 ст.126 КУпАП. Протягом розмови, що зафіксована на відеозапис, поліцейський не з`ясовує, чи обізнаний ОСОБА_1 про те, що відносно нього винесена постанова ДВС, якою він обмежений в праві керування.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, органами поліції не надано. Зокрема, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не казав, що йому відомо про обмеження у праві керування транспортним засобом і таких питань йому працівники поліції не задавали. Також в матеріалах справи відсутні будь-які дані про обізнаність ОСОБА_1 щодо вказаної обставини.

Для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 126 КУпАП він мав усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, а досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Твердження захисника про помилкове визнання вини ОСОБА_1 через необізнаність щодо суті розгляду справи є небезпідставним з огляду на дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. З дослідженого у порядку підготовки справи до розгляду відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівник поліції не оголошував та не роз`яснював зміст протоколу про адміністративне правопорушення, лише повідомив, що протокол складено за ч. 3 ст. 126 КУпАП. В графі 18 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП відсутній підпис ОСОБА_1 про те, що він отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та що він ознайомлений зі змістом протоколу. У зв`язку з викладеним у справі відсутні належні докази про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений із суттю складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Після цього, через кілька хвилин працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у зв`язку із тим, що останній раніше був позбавлений права керування транспортним засобом, посвідчення водія було вилучено і останній не перездавав відповідний екзамен та не отримав нового посвідчення водія, він вважається таким, що не має права на керування транспортним засобом та буде притягнутий за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за скоєння якого передбачено штраф.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 міг помилятись щодо суті складеного стосовно нього протоколу та можливих наслідків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 умисно вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП.

При цьому, згідно з матеріалами, доданих до апеляційної скарги, а саме квитанції до платіжної інструкції (а.с.19) від 06 березня 2026 року, сума заборгованості по аліментному зобов`язанню погашена в повному обсязі, у зв`язку з чим 06 березня 2026 року державним виконавцем Кам`янського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Крупським В.І. винесено постанову ВП №78607166 про скасування відносно ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами (а.с.21).

З цього вбачається, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 сплатив наявну заборгованість по аліментах та станом на 16 березня 2026 року вона відсутня.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.247, ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Петруніній В.В. строк на апеляційне оскарження постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Петруніної Вікторії Віталіївни – задовольнити.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуЯнголь Є. В.