Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №589/1137/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м.Суми

Справа №589/1137/25

Номер провадження 22-ц/816/1565/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Замченко А. О. , Черних О. М.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

сторони:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кисель Анни Сергіївни

на ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2025 року в складі головуючого судді Сапона О.В., постановленої у м. Глухів,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2025 року на адресу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для розгляду за підсудністю надійшла справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З матеріалів справи вбачається, що заявник через свого представника – адвоката Потапенко С.Ю. звернувся до суду із вказаною заявою, мотивуючи її тим, що він протягом періоду з 04 серпня 1987 року по 01 жовтня 1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку та архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. З метою отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він звернувся до Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації із заявою щодо розгляду документів, для подальшого передання їх на розгляд комітету Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради. Надавши, при цьому, до заяви копії сторінок паспорту, ідентифікаційного коду, копії сторінок військового квитка та архівну довідку. Проте у відповідь отримав листа від 05 лютого 2025 року, в якому Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації повідомило йому про необхідність надання додаткових документів, зокрема: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунку, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки; відомостей про нарахування заробітної плати за липень-листопад 1987 року, або особові рахунки про нарахування йому заробітної плати за зазначений вище період та довідку командира військової частини, так як надана архівна довідка таких відомостей не містить. Оскільки зазначені вище документи відсутні у зв`язку з їх знищенням, за наявною у архівній довідці інформацією. Посилаючись на неможливість підтвердження даних обставин будь-яким іншим способом, просив встановити факт, що він в період з 04 серпня 1987 року по 01 жовтня 1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Заяву подано в порядку окремого провадження.

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Кисель А.С., посилаючись на необґрунтованість оскаржуваної ухвали, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а матеріали справи передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 – адвокат Кисель А.С. зазначає, що встановлення юридичного факту участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є необхідним з метою реалізації права на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказує, що з метою подальшого оформлення пенсії заявником постає необхідність у встановленні факту, що має юридичне значення, а саме, факту участі у ліквідації наслідків ЧАЕС, що видається можливим виключно у судовому порядку.

Відзиву на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кисель А.С., учасники справи не подали.

Від представника Управління соціального захисту населення Шосткинської районної державної адміністрації - Брикуна О.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі заінтересованої особи.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кисель А.С. намагалася під`єднатися власними засобами для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, але через технічні проблеми не змогла цього зробити, проте не заперечувала проти розгляду справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення факту участі заявника у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не підлягають розгляду в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить встановити факт його участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в конкретний період, а саме: з 04 серпня 1987 року по 01 жовтня 1987 року, посилаючись на те, що встановлення даного факту йому потрібно для отримання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки він не має можливості отримати документи, потрібні для видачі йому даного посвідчення, іншим шляхом.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що можуть встановлюватися в судовому порядку, визначено в частині першій статті 315 ЦПК України. Разом із тим, як вбачається з частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною першою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення органами місцевого самоврядування.

Отже, законом передбачено позасудовий порядок встановлення юридичного факту, про встановлення якого просить заявник.

Згідно з пунктом 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11 липня 2018 року (з відповідними змінами), (далі - Порядок) посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження.

Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено у судовому порядку.

Тобто, вказаним Порядком визначено вичерпний перелік документів на підставі яких видаються посвідчення учасникам ліквідації на Чорнобильській АЕС уповноваженими органами та не передбачено такої підстави для встановлення статусу ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як рішення суду про встановлення факту роботи у зоні відчуження в певний період.

Згідно з п. 11-1 Порядку для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними у пункті 11 цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та окремого провадження, оскільки чинним законодавством передбачено певний спеціальний позасудовий порядок встановлення факту участі особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі підтвердження факту роботи в певний період чи час. Установлений правовими актами порядок видачі посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачає і встановлення повноважним органом відповідного факту, а рішення цього органу щодо відмови у видачі посвідчення, підлягає оскарженню у встановленому законом порядку до суду адміністративної юрисдикції.

Отже, враховуючи те, що законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт своєї участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Наведене узгоджується із висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 127/33850/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі№ 370/2598/16-ц.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Кисель Анни Сергіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: А. О. Замченко

О. М. Черних