Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №740/1791/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 22 квітня 2026 р.

Справа: №740/1791/26

Суддя: Шевченко І. М.

Справа № 740/1791/26

Провадження 3/740/422/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

судді Шевченко І. М.,

за участі секретаря судового засідання Хомінець Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

установив:

Згідно з протоколом № 151/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, складеним 28 березня 2026 року, який надійшов до суду 08 квітня 2026 року, ОСОБА_1 будучи депутатом 8-го скликання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, несвоєчасно без поважних причин подав шляхом заповнення на офіційному веб сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, а саме подав таку декларацію 03.12.2025, хоча зобов`язаний був подати не пізніше 31 березня 2024 року, чим учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій вину визнав, з адміністративним протоколом погодився, з мірою відповідальності обізнаний, просив застосувати мінімальну міру стягнення у виді штрафу, судове засідання проводити без його участі

У судовому засіданні прокурор Петренко С. В. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене корупційне адміністративне правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також прокурор зауважив, що відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 є обов`язковою, а тому вважав за неможливе розглядати справу за його відсутності. Також прокурор вважав, що на цей час не закінчився строк притягнення особи до відповідальності, оскільки декларацію за 2023 рік особа подала 03.12.2025, і початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення слід вважати момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано та проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, який процесуально оформлюється протоколом.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП утворює неподання або несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладене упродовж 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП не є триваючими, тобто подія адміністративного правопорушення у цьому випадку є разовою.

Так, у протоколі зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 несвоєчасно без поважних причин подав щорічну декларацію за минулий 2023 рік, а саме подав 03.12.2025, хоча зобов`язаний був подати не пізніше 31 березня 2024 року.

Отже, останнім днем подання декларації за 2023 рік є 31 березня 2024 року, і днем вчинення вказаного адміністративного правопорушення слід вважати наступний день – 01 квітня 2024 року.

Таким чином, на день розгляду справи минуло більше ніж два роки з моменту вчинення вказаного правопорушення (01.04.2024), при цьому слід зауважити, що вказаний протокол складено 28 березня 2026 року, а надійшов до суду 08 квітня 2026 року, тобто поза межами дворічного строку.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією - є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення - це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

При цьому момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об`єктивного і повного з`ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), n. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, у разі закриття провадження з викладеної вище підстави, суд не встановлює наявність вини особи у вчиненні адміністративного проступку.

Поєднання закриття провадження у справі з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями і їх прийняття в одному судовому рішенні свідчить про порушення права особи на справедливий суд.

Наведене кореспондується з вимогами ст. 284 КУпАП, яка передбачає, що рішенням, яке доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є встановлення вини особи.

Таким чином, у разі спливу строку накладення адміністративного стягнення, суддя зобов`язаний припинити будь-які дії, спрямовані на притягнення особи до адміністративної відповідальності, незалежно від будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню саме під час розгляду справи, у тому числі й вини особи.

Отже, на день розгляду справи дворічний строк накладення адміністративного стягнення на особу, який відраховується з дня вчинення проступку, закінчився, що у силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 7, 9, 38, 172-6, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя І. М. Шевченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua