Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №736/24/26 — Корюківський районний суд Чернігівської області

Суд: Корюківський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №736/24/26

Суддя: Кутовий Ю. С.

Справа № 736/24/26

Номер провадження 3/736/174/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Корюківка

Суддя Корюківського районного суду Чернігівської області – Кутовий Ю.С.,

при секретарі – Батюк Я.С.,

особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_1 – адвоката Білої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду у м. Корюківці матеріали, що надійшли від Корюківського районного відділу поліції ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554330, 29 грудня 2025 року о 17-й год. 00 хв. в с. Гуринівка Корюківського району Чернігівської області на автодорозі с. Бреч – с. Гуринівка, + 1км до с. Гуринівка, водій автомобіля марки ВАЗ 210994-20 державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився на місці події із застосуванням приладу «Драгер» 3613, результат 1, 92 проміле, тест 5272. Дії ОСОБА_1 посадовою особою Корюківського РВП кваліфіковано як порушення п. 2.9.а ПДР України та скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат Біла Т.О. просили провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю у останнього складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №554330 від 29 грудня 2025 року та інші наявні у справі докази, суд вважає, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме невірно зазначена частина статті 130 КУпАП з огляду на таке.

Як вбачається з долученого відеозапису події, о 21-24 год. працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , останній їм повідомив, що приблизно о 17-00 год. він повертався з роботи додому, його автомобіль знесло на узбіччя і внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода. При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 в своїх поясненням працівникам поліції неодноразово наголошував, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а вживав спиртне вже після ДТП, внаслідок пережитого стресу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи пояснення згідно яких ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним транспортним засобом у стані сп?яніння, суд не може взяти до уваги, оскільки факт написання таких пояснень останній у судовому засіданні заперечив, відеозапис події взагалі не містить факту їх написання та підпису ОСОБА_2 .

Отже, на переконання суду у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП який передбачає відповідальність за вживання алкоголю особою після дорожньо-транспортної пригоди за її участю.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою з огляду на каральну мету, зокрема стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справі Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, рішення у справі "Лучанінова проти України" від 09 червня 2011 року).

Крім того, в законодавстві України діє поняття аналогія закону (крім кримінального права, заборона встановлена ч.4 ст. 3 КК України).

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини, тобто суду надається право вирішувати справи за допомогою аналогії закону.

Відповідно до загальних принципів судочинства, суд розглядає як кримінальну, так і справу про адміністративну відповідальність, лише в межах висунутого особі обвинувачення.

В той же час, відповідно ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином в даному конкретному випадку, суд позбавлений перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , оскільки відповідальність за ч.4 ст. 130 КУпАП є суворішою за відповідальність передбачену ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки перекваліфікація потягне погіршення становища особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, факт вчинення вищенаведеного правопорушення ОСОБА_1 , тобто відсутня об`єктивна сторона складу правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження по справі необхідно закрити, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 33, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.

Суддя Ю. С. Кутовий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua