Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №734/2305/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 квітня 2026 р.

Справа: №734/2305/25

Суддя: Домашенко Ю. М.

Справа № 734/2305/25

Провадження № 2/734/701/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 квітня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Домашенка Ю.М.,

секретар судового засідання – Легкобит І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 13044 про стягнення з Позивача на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро» заборгованості. 15.09.2020 приватним виконавцем Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 63034282 на підставі вищевказаного виконавчого напису. Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки вчинений із порушенням вимог законодавства – відсутність документів, за якими стягнення заборгованості має проводитися у безспірному порядку. У такому разі виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, а виконавче провадження підлягає закриттю.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час, дату і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Водночас Позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судовим розглядом цивільної справи встановлено, що 20.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 13044 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості за кредитним договором № 1064063 від 11.03.2020 в розмірі 22988.10 грн.

15.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 63034282 на підставі виконавчого напису, вчиненого 20.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості за кредитним договором № 1064063 від 11.03.2020 в розмірі 22988.10 грн.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Водночас нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису подані документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. До того ж, Відповідач є тією особою, на яку вказує Позивач як на порушника свого права.

Тобто Відповідач – це особа, яка, на думку Позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач бере участь у справі у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Водночас неналежний Відповідач – це особа, притягнута Позивачем як Відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги Позивача лежить на іншій особі - належному Відповідачеві.

З позовної заяви вбачається, що Відповідачем є ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро», код ЄДРПОУ якого 40484607.

Однак із відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2636532 від 22.04.2026 вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» належить вказаний Позивачем код ЄДРПОУ – 40484607.

Водночас Позивач не надає будь-яких доказів існування підстав для заміни кредитора у зобов`язанні, передбачених ст. 512 ЦК України. Зокрема, відсутні підтвердження щодо передачі ТОВ «МІЛОАН» своїх прав за правочином на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро».

Предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, яким стягнуто з Позивача на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованість за кредитним договором № 1064063 від 11.03.2020 в розмірі 22988.10 грн.

Згідно з висновком, викладеним у постанові КЦС ВС від 13.07.2022 у справі № 761/825/20, справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Подібна правова позиція висловлена в постановах КЦС ВС від 12.11.2020 у справі № 200/3452/17, від 16.12.2022 у справі № 639/4029/20, від 19.06.2023 у справі № 187/1718/20.

Виконавчий напис, який Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений на користь стягувача ТОВ «МІЛОАН».

Належним Відповідачем у даній категорії справ є стягувач за виконавчим написом.

Водночас Позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не до стягувача, а до іншої юридичної особи – ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро», але нічим не підтверджується правонаступництво кредитора (стягувача) у зобов`язанні, за яким вчинено виконавчий напис.

Тобто має місце подання позовної заяви до неналежного Відповідача – ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро».

У постанові КЦС ВС від 14.08.2019 у справі № 519/77/18 зроблено висновок, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

Отже, при поданні позову Позивач помилково визначив приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича як Відповідача у цивільному спорі між боржником і стягувачем.

До того ж не є належним відповідачем і приватний виконавець Клименко Роман Васильович, оскільки він не особою, на користь якої було вчинено спірний виконавчий напис.

Дійсним, належним і єдиним Відповідачем за позовною вимогою боржника про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є стягувач.

Як визначено ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в зв`язку з тим, що позов заявлено до неналежних відповідачів – ТОВ «Фінансова Компанія «Дінеро», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. та приватного виконавця Клименка Романа Васильовича.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 18 ЦК України, ст. ст. 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, приватного виконавця Клименка Романа Васильовича про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.04.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дінеро» (м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3а, ЄДРПОУ: 41350844).

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35).

Приватний виконавець Клименко Роман Васильович (м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 42, офіс 327).

Суддя Юрій ДОМАШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua