Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №750/1720/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №750/1720/26

Суддя: Косенко О. Д.

Справа № 750/1720/26

Провадження № 2/750/1692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар судових засідань – Суконнова В.М.,

за участі представника Позивача - ОСОБА_1 .

Відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

12 лютого 2026 року ОСОБА_3 (далі – Позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – Відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 21.07.2009, мотивуючи позов тим, що подружнє життя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинені з серпня 2025 року, спільного господарства не ведуть. У кожного зі сторін своє життя, свої інтереси. Наразі сторони проживають окремо.

Від шлюбу сторони мають спільну дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду на 27.03.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для надання заяв по суті справи.

У судовому засіданні призначене на 27 березня 2026 року, Відповідач просила його відкласти та надати можливість поговорити з Позивачем, у зв`язку з чим розгляд відкладено на 27.04.2026.

В судовому засіданні Відповідач не заперечувала проти задоволення позовних вимог, однак висловила сумнів щодо підпису Позивача наявного у матеріалах справи та бажання саме Позивача у розірванні шлюбу.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. З приводу підпису Позивача пояснив, що можливо дещо відрізняється від дійсного, що обумовлено відповідними обставинами, а саме підписанням в автомобілі, та саме по собі не свідчить про виконання іншою особою. При укладенні договору про надання правничої допомоги Позивач висловив своє бажання розірвати шлюб і своєї позиції не змінював.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

21 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 993 (а.с. 4).

Подружні відносини сторони фактично припинили, сумісно не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу Позивач вважає не можливим та таким, що суперечить його інтересам.

Від шлюбу сторони мають спільну дочку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.

З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.

За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.

Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування сплаченого судового збору за вимогу про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 липня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 993, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олег КОСЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua