Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №766/5581/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5581/26

н/п 2-о/766/380/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті,

встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в Автономній Республіці Крим, м. Ялта, смт. Масандра.

Заява мотивована тим, що мати заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АР Крим, м. Ялта смт. Масандра. Після її смерті відкрилася спадщина. Проте, провести державну реєстрацію смерті матері у відділі державної реєстрації актів цивільного стану заявник не може, оскільки факт смерті відбувся на окупованій території, а видане свідоцтво про смерть не створює правових наслідків. Встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки потрібно їй для державної реєстрації смерті матері та отримання свідоцтва про смерть.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року провадження у справі відкрито в порядку окремого провадження та призначено судовий розгляд у справі.

Заявниця в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Судом, на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно актового запису про народження №137, зробленого 21.09.1965 року Голопристанським райбюро РАЦС Херсонської області, матір”ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказано ОСОБА_2 .

Згідно актового запису про укладення шлюбу №249 від 31.03.1990 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 31.03.1990 року укладено шлюб. Після укладення шлюб прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 ».

Згідно паспорта громадянина України НОМЕР_1 виданого 25.12.1998 року Голопристанським РОУМВС України в Херсонській області, ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Гола Пристань Херсонської області народилася ОСОБА_2 .

Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 170269910001400461002, зроблений 13.03.2026 року 99100014 Ялтинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

Заявниця отримати свідоцтво про смерть матері, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану не може, оскільки факт смерті відбувся на окупованій території.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 затверджено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових дій) або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - Наказ №75). У період дії Наказу №75 до вказаного переліку належав, зокрема, півострів Крим. Наказ №75 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі - Наказ №309). Відповідно до затвердженого Переліку півострів Крим відноситься до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Враховуючи викладене, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови (зокрема, «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia») зроблено висновок, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Відповідно до п.1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно п. 5 розділу III вищевказаних правил, підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о).

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Таким чином, свідоцтво про смерть, актовий запис № 170269910001400461002, зроблений 13.03.2026 року 99100014 Ялтинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, є недійсним і не створює правових наслідків.

Отже, встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для реєстрації смерті матері в єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України. Наявні у заявниці документи не створюють правових наслідків та не дозволяють безпосередньо вчинити державну реєстрацію смерті органом РАЦС.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України слід задовольнити, що дасть можливість отримати заявниці свідоцтво про смерть особи, видане державним органом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17 статтею ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст.12,76-81,89,263-265,273,315-319,354,430 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Гола Пристань Херсонської області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в Автономній Республіці Крим м. Ялта смт Масандра, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суддя С.І.Майдан