Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №766/2537/23 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2537/23

н/п 2/766/6819/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Царенко Д.Р.,

за участю: представника позивача: Волкової Н.М.,

представника відповідача: Табакар В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави до Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності, повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до суду із позовом у якому просив визнати незаконним (недійсним) п.п.1,2 рішення Херсонської міської ради від 21.08.2008 № 934 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 площею 600 кв.м. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,06 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, яка знаходиться на території Херсонської міської ради Херсонської області, виданий ОСОБА_2 , серія та номер ЯЕ0946355, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1AA001940-010871301234 (кадастровий номер земельної ділянки 6510136600:03:003:0135). Витребувати на користь територіальної громади в особі Херсонської міської ради від ОСОБА_1 земельну ділянку у АДРЕСА_2 , площею 0,06 га (кадастровий номер земельної ділянки 6510136600:03:003:0135. Окрім того просив вирішити питання про розподіл судових витрат на користь Херсонської обласної прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пунктами 1,2 рішення Херсонської міської ради від 21.08.2008 № 934 затверджено проект землеустрою із землеустрою щодо складання державних актів для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передано у власність із земель запасу ОСОБА_2 (п.64 додатку до рішення) земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_3 . Управлінням земельних ресурсів у місті Херсоні 14.10.2008 ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер ЯЕ0946355, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА001940-010871301234. 29.10.2013 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Голодюк О.М. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка ) з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135 площею 0,06 га на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2856, виданого 29.10.2013 (видавник приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Голодюк О.М.). Встановлено, що спірна земельна ділянка, перебуває в санітарно-захисній зоні Херсонського нафтопереробного заводу та в зоні зелених насаджень. Рішенням виконкому Херсонської міської ради народних депутатів від 18.10.1977 № 853/20, затверджено санітарно-захисну зону Херсонського нафтопереробного заводу шириною у 1 000 метрів відповідно до встановлених санітарних норм, у зв`язку із переведенням нафтопереробного заводу на переробку сірнистих нафтопродуктів. Встановлено, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_2 та право власності на яку перейшло до відповідача ОСОБА_1 перебуває в санітарно-захисній смузі Херсонського нафтопереробного заводу та в зоні зелених насаджень. Зазначив, що територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%. 3 аналізу вищевикладених норм вбачається, що у межах санітарно-захисних зон, які встановлюються з метою відсторонення від джерел шкідливості до меж житлової забудови, зони зелених насаджень та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування забороняється розміщення житлових будинків. Згідно копії з Генерального плану м. Херсона підтверджено, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні зелених насаджень. Окрім того позивачем зазначено, що внаслідок надання Херсонською міською радою громадянам у власність земельної ділянки з порушенням вимог Генерального плану міста Херсона не можливо реалізувати містобудівну документацію в частині використання території для містобудівних потреб, створення повноцінної санітарно-захисної зони, передбачення та утримання зелених насаджень, що, в свою чергу, позбавляє можливості забезпечити сприятливі умови життєдіяльності людей та сталий розвиток міста Херсона. Оскільки Херсонська міська рада прийняла спірне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 , яке в подальшому перейшло до відповідача ОСОБА_1 , спірної земельної ділянки без дотримання встановлених на час прийняття такого рішення діючими законодавчими актами норм та правил, та, відповідно, незаконно видано і оспорюваний державний акт про право власності на земельну ділянку.

Також зазначено, що Херсонською міською військовою адміністрацією та виконавчими органами ведеться робота з увічнення пам`яті загиблих бійців територіальної оборони міста Херсона. З цією метою, розпорядженням начальника міської військової адміністрації від 24.03.2023 №127р на території м. Херсона, що обмежена вулицями Нафтовиків Дмитра Донцова ( АДРЕСА_4 , на землях комунальної форми власності створено об`єкт благоустрою - меморіальний комплекс. Вказаними органами проведено інвентаризацію земель та встановлено, що територія, яка обмежена вулицями Нафтовиків Дмитра Донцова ( АДРЕСА_5 , перебуває у межах санітарно-захисної зони Херсонського нафтопереробного заводу, згідно з Генеральним планом міста Херсона, і на них передбачено розміщення зеленої зони. Зміни до Генерального плану в цій частині міською радою не вносилися. Відповідно до акту обстеження цієї території від 20.03.2023, департаментом містобудування, архітектури та земельних ресурсів Херсонської міської ради встановлено, що на ній знаходяться земельні ділянки (за відомостями публічної кадастрової карти приватної форми власності), зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135. Спірна земельна ділянка не забудована та не освоєна. Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.09.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

18.10.2023 року представник відповідача Херсонської міської ради подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судового збору.

Представник позивача Волкова Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Херсонської міської ради Табакар В.С. в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судового збору.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем її проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Ухвалою від 26.03.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України, передбачено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Судом встановлено, що Рішенням Херсонської міської ради від 21.08.2008 № 934 затверджено проект землеустрою щодо складання державних актів для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передано у власність із земель запасу ОСОБА_2 (п.64 додатку до рішення) земельну ділянку площею 0,06 га по АДРЕСА_3 .

Управлінням земельних ресурсів у місті Херсоні 14.10.2008 ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ номер 0946355, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1АА001940-010871301234.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТО № 242761 виданого 29.10.2013 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Голодюк О.М. спадкоємцем ОСОБА_2 є її дочка відповідач ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,0600 га., наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки – 6510136600:03:003:0135.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 7350270 від 29.10.2013 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Голодюк О.М. проведено державну реєстрацію права власності, а саме земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки – 6510136600:03:003:0135.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.06.2023 № 337095443, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135, площею 0,06 га.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. ст. 10-12 Закону України «Про планування і забудову території», в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення, планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні тa реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Відповідно до генеральних планів населених пунктів міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об`єктів містобудування.

Відповідно до рішенням виконкому Херсонської міської ради народних депутатів від 18.10.1977 № 853/20, затверджено санітарно-захисну зону Херсонського нафтопереробного заводу шириною у 1000 метрів відповідно до встановлених санітарних норм, у зв`язку із переведенням нафтопереробного заводу на переробку сірнистих нафтопродуктів.

Відповідно до листа Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області № 8-1639-11/26 від 05.06.2023, до якого додано викопіювання з Генерального плану м. Херсона, який затверджено рішенням Херсонської міської ради 26.12.2003 за № 443, Планом зонування території м. Херсона, вбачається що земельні ділянки, про які запитувалося Херсонською обласною прокуратурою, (у тому числі з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135), перебувають в межах санітарно-захисної зони 1-3 класу шкідливості, а також в зоні Р-3 – підзоні зелених насаджень спеціального призначення. Також повідомлено, що міською радою не приймалось рішень стосовно зміни цільового призначення, у зазначених земельних ділянках, у тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135).

Таким чином, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135, яка передана у власність ОСОБА_2 , та право власності на яку перейшло до відповідача ОСОБА_1 , перебуває в санітарно-захисній смузі Херсонського нафтопереробного заводу та в зоні зелених насаджень.

Частинами 1, 2 ст. 114 Земельного кодексу України визначено, що санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Позивачем зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6510136600:03:003:0135, площею 0,06 га, не освоєна, не забудована, та об`єктів капітального будівництва, на які може бути визнано право власності будь-яких осіб, на собі не містить, доказів іншого суду не надано.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Згідно частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17.

Відповідно до ст. 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 520/8970/18.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 813/2946/17 та надалі підтриманий у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2022 року у справі № 640/13670/19. На підставі чого суд приходить до висновку, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Враховуючи невідповідність місцезнаходження земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_2 , та право власності на яку перейшло до відповідача ОСОБА_1 містобудівній документації (Генеральному плану м. Херсона, Плану зонування території м. Херсона), а також чинному законодавству (ч. 2 ст. 114 Земельного кодексу України) щодо заборони у межах санітарно-захисних зон будівництва житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей, а також те, що використання відповідачем ОСОБА_1 земельної ділянки буде суперечити її цільовому призначенню «для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)», суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно платіжної інструкції № 1313 від 19.07.2023 року про сплату судового збору за подання позовної заяви Херсонською обласною прокуратурою в інтересах держави до ХМР, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 8052,00 гривень, у рівних частинах по 4026,00 грн. з кожного.

Крім того, Херсонська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має, разом з цим, фінансові ресурси закріплено за виконавчими органами Херсонської міської ради, які і є розпорядниками коштів бюджету міської ради, і саме до їх повноважень віднесено виконання місцевого бюджету. Враховуючи зазначене, а також відсутність у Херсонської міської ради відкритих у казначейській службі рахунків, то судові витрати з Херсонської міської ради у розмірі 4026,00 грн., слід стягнути через виконавчий комітет Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 04059958).

Повний текст рішення складено - 10.04.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,76-81,258,259,263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави до Херсонської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Визнати незаконним (недійсним) п.п.1,2 рішення Херсонської міської ради від 21.08.2008 № 934 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 площею 600 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,06 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться на території Херсонської міської ради Херсонської області, виданий ОСОБА_2 , серія та номер ЯЕ0946355, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №1AA001940-010871301234 (кадастровий номер земельної ділянки 6510136600:03:003:0135).

Витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади в особі Херсонської міської ради земельну ділянку, площею 0,06 га (кадастровий номер земельної ділянки 6510136600:03:003:0135, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з виконавчого комітету Херсонської міської ради (місце реєстрації юридичної особи: 73000, м. Херсон, проспект Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 04059958) на користь Херсонської обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Херсонська обласна прокуратура (місце реєстрації юридичної особи: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, фактичне місце розташування: 65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 19, код ЄДРПОУ 04851120).

Відповідач: Херсонська міська рада, місце реєстрації юридичної особи: м.Херсон, просп. Ушакова (Незалежності), 37, ЄДРПОУ 26347681.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Суддя: Ю.М.Єпішин