Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 квітня 2026 р.
Справа: №211/7816/24
Суддя: Сєдих А. В.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/121/26 Справа № 211/7816/24 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника адвоката Щербаня В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника Щербаня В.С. на постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови 12.12.2024 року о 03 год. 04 хв., водій ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг, по вул. Магістральна, 19, керував транспортним засобом Сhevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук ). На законну вимогу працівників поліції погодився та пройшов огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР Алкотест 6820 , тест № 1147 , результат 0, 48 проміля, з результатом ОСОБА_1 не згоден, на законну вимогу працівників поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду захисник Щербань В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , оскаржив постанову в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що не погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її винесеною з порушенням матеріального та процесуального права. Наголошує, що ОСОБА_1 категорично не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення. Вважає, що поліцейськими при складанні протоколу було безпідставно вказано невірний пункт правил ПДР України, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР Алкотест 6820, працівники поліції повинні були посилатися на п. 2.9 ПДР України. Вказує, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, а працівники поліції, в порушення вимог ст. 266 КУпАП не провели огляд у закладі охорони здоров`я для забезпечення достовірності результатів огляду. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, якими можливо було би підтвердити факт відмови від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Захисник зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, здійснений із порушенням Інструкції МВС щодо застосування технічних засобів відеофіксації, не є безперервним та не може вважатися допустимим доказом. Вважає, що в матеріалах відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Просить постанову скасувати, провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таких вимог суддя районного суду, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які могли істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до винесеної постанови, не встановлено всіх обставин справи.
З огляду на зазначене, апеляційний суд вбачає підстави для скасування постанови місцевого суду.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 194491 від 12.12.2024 року о 03 год. 04 хв., водій ОСОБА_1 в м. Кривий Ріг, по вул. Магістральна, 19, керував транспортним засобом Сhevrolet Lacetti, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук ). На законну вимогу працівників поліції погодився та пройшов огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора ДРАГЕР Алкотест 6820 , тест № 1147 , результат 0, 48 проміля, з результатом ОСОБА_1 не згоден.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому як у протоколі, так і у постанові має бути присутнє посилання на відповідний пункт Правил дорожнього руху.
Статтею 256 КУпАП визначені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до визначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що стосується лише у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, проте, в матеріалах наявна роздруківка чеку з газоаналізатору Drager Alcotest 6820 тест № 1147 від 0, 48%. Останнє означає, що ОСОБА_1 пройшов тест та порушив вимоги п. 2.9 ПДР України.
Оскільки КУпАП та наказом № 1452/735 від 09.11.2015 року передбачений чіткий порядок складення протоколів про адміністративне правопорушення та надані права та повноваження для належного складання протоколів, невірно вказаний пункт правил ПДР України є суттєвим порушенням.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Зі змісту ст. 279 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення підлягає судовому розгляду в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обставин у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді.
Виправити ці недоліки суд апеляційної інстанції шляхом зміни фабули протоколу про адміністративне правопорушення та перекваліфікації дій ОСОБА_1 з пункту 2.5 на пункт 2.9 ПДР України, не вправі, оскільки це погіршить становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тоді як апеляційна скарга подана в інтересах цієї ж особи, що є не припустимим.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновки суду про винуватість ОСОБА_1 в порушені п. 2.5 ПДР України та тим самим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Щербаня В.С. задовольнити частково.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua