Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №210/6193/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2526/26 Справа № 210/6193/25 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача адвоката Попова Євгена Васильовича на заочне рішення Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2025 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення не зазначена),

УСТАНОВИВ

У вересні 2025 адвокат Попов Є. В., який діє в інтересах ТОВ «Алекскредит» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.12.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4313789. Договір був підписаний 21.12.2020 шляхом введення одноразового ідентифікатора PS4313789 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://alexcredit.ua. ТОВ «Алекскредит» належним чином у повному обсязі виконало свої зобов`язання за договором, а саме надало ОСОБА_1 кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, шляхом перерахування на їх картковий рахунок позичальника. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору, кредитодавцем було нараховано проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою визначеною п.1.7.3. Договору, станом на 30.06.2025 загальна заборгованість за договором становить 17022,27 гривень, а саме: - 2550,00 гривень - заборгованість по тілу кредиту; - 14472,27 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Заочним рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 28 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ « Алекскредит» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, місце знаходження: місто Київ, проспект Леоніда Каденюка, будинок 23, суму заборгованості за Кредитним договором №4313789 від 21.12.2020 року у розмірі 3257,67 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят сім гривень 67 копійок)

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, місце знаходження: місто Київ, проспект Леоніда Каденюка, будинок 23, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Договір про надання кредиту № 4313789 від 21.12.2020, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та надання персональних даних відповідача. Зокрема, судом встановлено, що відповідач отримав кредит за вказаним Договором в розмірі 2550,00 грн, шляхом перерахування коштів на його банківську картку, проте, не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором кошти не повернув.

Стягуючи з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом частково від заявлених у позові в розмірі 707,67 грн, суд першої інстанції вважав, що саме цей розмір процентів підтверджується матеріалами справи, а інша виходить за межі строку, на який видавався кредит.

В апеляційній скарзі, представник ТОВ «Алекскредит» адвокат Попов Є.В., вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні частини відсотків, не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не правильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, просить скасувати частково рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками та задовольнити вимоги в даній частині повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позичкодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Скаржник вказує, що при укладенні Договору між сторонами, позичальник був обізнаний повністю з усіма умовами Договору в тому числі й з орієнтованою загальною вартістю кредиту при використанні загальних умов кредитування. Договір укладався при повному розумінні своїх дій з сторони відповідача. Будь-яких заперечень з сторони відповідача матеріали справи не містять.

Вказує, що суд першої інстанції встановив, що нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 14472,27 грн нараховані виключно на підставі договору, а саме строку узгодженого між сторонами.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що ст. ст. 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наголошує, що судом першої інстанції було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував будь-які відсотки за кредитним договором. Відсутність сплати також підтверджується наданим суду детальним (щоденним) розрахунком заборгованості.

Вказує, що суд безпідставно та за відсутності належних аргументів зменшив розмір відсотків до 707,67 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 1.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту №4313789 від 21.12.2020. Вищевказану пропозицію (оферту) щодо надання кредиту №4313789 від 21.12.2020 підписано ОСОБА_1 за допомогою накладення останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором PS4313789.

21.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №4313789. Сума кредиту складає 2550,00 гривень (п. 1.3. Договору). Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п.1.4. Договору). Відповідно до п. 1.5. Договору за цим Договором Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватись у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник. П.3.1 Договору сторони погодили, що строк його дії встановлюється з дати укладення договору (п.2.9. Правил) 21.12.2020 до кінцевої дати виконання договору 07.07.2021 включно (а.с.11-14).

У паспорті споживчого кредиту містяться основні умови кредитування з врахуванням побажання споживача: тип кредиту - кредит; сума кредиту - 2550,00 грн.; мета кредиту – інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) ; спосіб надання кредиту – шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок позичальника не пізніше кінця робочого дня кредитодавця наступного за дня підписання договору (а.с.18-19).

На підтвердження укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 надано копію паспорта відповідача.

ТОВ «Алекскредит» виконало свої зобов`язання за договором про надання кредиту та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 2550,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується копією довідки директора ТОВ ФК «Елайнс» від 01.11.2024 (а.с.20).

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 4313789 від 21.12.2020 станом на 30.06.2025 заборгованість по тілу кредиту становить 2550,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 14472,27 грн, загальна заборгованість становить 17022,27 грн (а.с.22-23).

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Алекскредит» - Попова Є.В. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення розміру заборгованості за відсотками, а додаткове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, тому колегія суддів відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткового рішення лише в цій частині. В іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та додаткове рішення вищевказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

Відповідно до ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір про надання кредиту № 4313789 від 21.12.2020 відповідачем не оспорюється та не визнавався судом недійсним, а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Алекскредит», за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений Договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять.

Щодо законності рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 14472,27 грн, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.7. Договору про надання кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

Згідно п 1.7.1. Договору у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 календарних днів, включаючи Дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.7.2. Договору у випадку використання Позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 18 календарних днів з 21.12.20 до 08.01.2021 (включно) (Базовий період – п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1 Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34 Правил) (а.с. 11).

Згідно п. 1.7.3. у випадку продовження Позичальником базового періоду, строку дії договору та зміни Кінцевуої дати виконання договору (п.2.22 Правил) процентні ставки протягом продовженого базового періоду – 1,53 % один день користування кредитом (базова процентна ставка – п. 2.3. Правил); в Спеціальний період – 3% за один день користування Кредитом (а.с. 11).

Відповідно до п. 1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 14472,27 грн за період з з моменту укладення Договору кредиту) та до 07.07.2021 (до моменту закінчення договору).

Тому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір процентів за користування кредитом з 14472,27 грн не передбачений умовами договору та виходить за межі строку договору.

Зазначене вище, суд першої інстанції не врахував та дійшов до помилкового висновку про зменшення процентів за користування кредитом, в резолютивній частині рішення суд не зазначив, які саме складові боргу стягнуті, а лише сукупну суму до стягнення, а тому рішення суду підлягає до скасування, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення як основної суми за тілом кредиту 2550,00 грн., так і процентів за користування кредитом за Договором 4313789 від 21.12.2020, у розмірі 14472,27 грн., в всього в сумі 17022,27 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Алекскредит» за подачу позовної заяви до суду, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (а.с.7).

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» – задовольнити.

Заочне рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 28 жовтня 2025 року скасувати, ухвалити в нове судове рішення про задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, місце знаходження: місто Київ, проспект Леоніда Каденюка, будинок 23, суму заборгованості за Кредитним договором №4313789 від 21.12.2020 року 17022,27 грн., яка складається з 2550,00 грн. тіла кредиту, та 14472,27 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати, які складаються зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2422,40 грн та 3633,60 грн за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Текст постанови складено 27 квітня 2026 року.

Головуючий

Судді