Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про виселення (вселення)
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №215/9517/25
Суддя: Бондар Я. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5399/26 Справа № 215/9517/25 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді – Бондар Я.М.,
суддів – Зубакової В.П., Остапенко В.О.
сторони:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Солод Роман Геннадійович на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року, яка постановлена суддею Квітковським Я.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 24 лютого 2026 року (до суду апеляційної інстанції справа надійшла 08.04.2026),
В С Т А Н О В И В
З 19 грудня 2025 року у провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження власністю шляхом виселення.
19 лютого 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 про відшкодування витрат по сплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , про відшкодування витрат по сплаті житлово-комунальних послуг - повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Солод Р.Г., подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року та направити до суду першої інстанції для вирішення питання прийняття позову до розгляду в порядку ЦПК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зустрічний позов про відшкодування витрат про сплаті житлово-комунальних послуг, безпосередньо пов`язаний з вимогами першого позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення з одного й того ж житлового приміщення.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, розгляд якої згідно п. 6 ст. 353 ЦПК України, здійснюється без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування витрат по сплаті житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції виходив з того, що позови не є взаємопов`язаними, їх спільний розгляд не є доцільним, призведе до затягування розгляду справи, та вони виникають з різних правовідносин.
Проте, з таким висновком судді суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно ч.ч.1, 2, 3 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер, і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
При винесенні ухвали про об`єднання позовів в одне провадження, суд повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам про взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів. Взаємний зв`язок як умова для прийняття зустрічного позову має місце у випадку, якщо вимоги відповідача і позивача виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття зустрічного позову суд вирішує наступні питання: чи виникають позовні вимоги з одних правовідносин, чи можуть вимоги за позовами зараховуватися, чи виключить задоволення зустрічного позову повністю або частково задоволення первісного позову. Мається на увазі ситуація, коли зустрічний позов об`єктивно є обґрунтованим, пов`язаним з первісним позовом та спільний їх розгляд не тільки є доцільним, а часто і необхідним.
Згідно із вимогами частин 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Таким чином, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20.03.2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду, взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 року у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 року у справі №914/2236/18, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.
Суд першої інстанції не врахував зазначене вище, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що вимоги зустрічного позову не пов`язані з первісним позовом, мають різні предмети доказування, відрізняються суб`єктним складом та є самостійними.
Так, перший позов подано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження власністю шляхом виселення, який обґрунтовано тим, що їм на праві приватної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у вказаній квартирі проживають відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вчиняють перешкоди у користуванні власністю власницям.
Відповідачка ОСОБА_4 звернулася до суду зі зустрічним позовом щодо відшкодування їй витрат по сплаті житлово-комунальних послуг, понесених самостійно за адресою АДРЕСА_1 . Обґрунтовувала свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (як законний представник неповнолітньої співласниці ОСОБА_3 ) з часу прийняття спадщини у вигляді цієї квартири не несуть витрат на її та прибудинкової території утримання, хоча зобов`язані своєчасно і у повному обсязі вносити плату за житлово-комунальні послуги. ОСОБА_4 за період з 23.10.2020 по час подання позову власними коштами оплачує ці витрати, а також інфляційні втрати та 3% річних.
Отже, правовідносини між сторонами виникли з приводу володіння, користування та утримання того самого нерухомого майна, а саме: квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене свідчить, що обидва позови взаємопов`язані та спільний їх розгляд є доцільним.
Судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що, відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду та вирішення питання відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, вирішення питання прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 та об`єднання її в одне провадження з першим позовом.
Колегія суддів не вирішує питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки, згідно ч. 13 статті 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, якщо, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, а у даному випадку справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Солод Роман Геннадійович, задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року скасувати та направити зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , про відшкодування витрат по сплаті житлово-комунальних послуг до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 квітня 2026 року.
Головуючий:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua