Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №720/2077/25 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

24.04.2026

Справа №720/2077/25

Провадження №2-а/720/44/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Павлінчука С. С.

з участю секретаря Політнічук Л. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоселиця адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування рішення суб`єкта владних повноважень,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП посилаючись на те, що він порушення за обставин зазначених у постанові не вчиняв.

Ухвалою Новоселицького районного суду було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та витребувано у відповідача матеріали про адміністративне правопорушення.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшов відзив, в якому його представник позов не визнав та повідомив, що позивач своєчасно не оновив свої облікові дані у передбачені законом способи, а тому його правомірно притягнуто до відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання представник ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позову заяву слід задовольнити.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Судом встановлено, що 19.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №1530 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.210-1 ч.3 КУпАП. Порушення полягало в тому, що ОСОБА_2 як військовозобов`язаний протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента про оголошення мобілізації, який затверджений Законом України №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки під час дії воєнного стану не з`явився на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №671 від 03.03.2025 року встановлено, що від складений відносно ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч.3 КУпАП за те, що він перебуваючи на обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента про оголошення мобілізації не уточнив свої облікові дані.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є підставою для притягнення до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

В свою чергу, згідно ст. 210 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є підставою для притягнення до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Абзацом третім підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти у період мобілізації повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зауважує, що наведені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив саме правила військового обліку, не оновивши свої облікові дані в передбачений законом строк, а не законодавство про оборону чи мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.210 ч.3 КУпАП.

Згідно частини 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, дискреція суду в даному випадку чітко визначена та передбачає чітко визначений перелік можливих рішень.

Оскільки скоєння правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, в якому звинувачують ОСОБА_1 , не доведено, а фактично в його діях формально міститься склад іншого правопорушення, яке йому не інкримінується, то суд, враховуючи вищевказані норми процесуального права, позбавлений права перекваліфікації дій особи під час розгляду даного позову.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанову від 19.03.2025 року №1530 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст.210-1 ч.3 КУпАП слід скасувати та справу закрити.

Керуючись ст.ст.7, 210, 247, 251, 258, 280 КУпАП, ст.ст.2, 72-79, 90, 134, 139, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення №1530 від 19.03.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його складення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК