Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №718/2112/25 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №718/2112/25

Суддя: Пухарєва    О. В.

Справа № 718/2112/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді - Пухарєвої О.В.,

секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

з участю

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Заставна за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

До Заставнівського районного суду Чернівецької області в порядку ст.29 КАС України з Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 1763 від 17.03.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн, за те, що він, будучи начальником Кіцманського виробничого управління ЖКГ порушив правила ведення військового обліку, а саме вимог пунктів 34, 37, 38, 44 постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», відповідно до яких визначено обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання, надавати звітність з цих питань.

Позов мотивовано тим, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є протиправною, оскільки вказані вище порушення є надуманими і не відповідають дійсності, що підтверджується записом, зробленим в журналі обліку результатів перевірки, проведеної офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 , де не зазначено про вказані порушення. Також позивач зазначив, що за результатом перевірки працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, з яким він не був ознайомлений, йому не роз`яснео права та обов`язки, не надано можливості надати пояснення та зауваження по суті справи, не вручено під розписку другого примірника протоколу. Крім цього його не було офіційно повідомлено про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, після розгляду адміністративного матеріалу йому під розписку не була вручена постанова № 1763 від 17.03.2025. Одночасно позивач просив поновити строк для звернення до суду з вказаним позовом, оскільки під час винесення постанови присутній не був, про наявність оскаржуваної постанови дізнався лише 02.08.2025 з листа Кіцманського ВДВС про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 12.03.2026 позивачу поновлено строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження за правилами розгляду окремих катеогій термінових адміністративних справ.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник, заперечуючи проти позову ОСОБА_1 , зазначив, що 10.03.2025 в ході перевірки стану військового обліку військовозобов`язаних у Кіцманському виробничому управлінні ЖКГ, керівником якого є ОСОБА_1 , офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було виявлено порушення пунктів 34 в частині прийняття на роботу працівника ОСОБА_3 без відмітки у військовому квитку про взяття на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаповнення усіх граф у списках персонального військового обліку або неактуальності заповненої інформації, неповідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 про порушення працівником ОСОБА_3 правил військового обліку, порушення пунктів 37, 38 44 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 13 ч.1 ст.21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. У зв`язку з чим уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адмінправопорушення №3/178 від 10.03.2025, а 17.03.2025 — начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адмінстягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00 грн. Постанова є законною, оскільки ОСОБА_1 порушив вимоги ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині обов`язку підприємств, установ, організацій вести військовий облік військовозобов`язаних з числа працюючи та надавати звітність з цих питань. У зв`язку з цим представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , який зазначив, що він являється начальником Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства, вимоги позовної заяви підтримав. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, з урахуванням відзиву відповідача, дослідивши письмові докази, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до наступного висновку.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»(далі Закон 3543-ХІІ) визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Також, відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону», - особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію. Таким чином, із 24 лютого 2022 в Україні триває особливий період.

Статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких: вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку ( абзац 13 ч.1 ст.21 ).

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ст.ст.4, 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов`язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст.11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 16 Закону України «Про оборону України» визначено, що посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

У п. 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 встановлено, що під час перевірки виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, на які покладається ведення персональнопервинного військового обліку, перевіряється, зокрема організація здійснення контролю за виконанням особами, відповідальними за організацію та ведення військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях (в межах адміністративно-територіальної одиниці), Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок організації та ведення військового обліку), а громадянами України - Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до зазначеного Порядку) (далі - Правила військового обліку).

Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міс ких) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом (п. 87 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є начальником Кіцманського виробничого управління Житлово-комунального господарства Кіцманської міської ради Чернівецької області, тобто посадовою особою виконавчого органу міської ради.

05.03.2025 в приміщенні Кіцманського ВУЖКГ офіцером ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенантом ОСОБА_5 проведено на підприємстві перевірку ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як вбачається з відзиву відповідача, в процесі проведеної перевірки виявлено порушення правил ведення військового обліку на підприємстві - вимог постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме:

- працівник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийнятий на роботу без відмітки у військовому квитку про взяття на облік у ТЦК та СП – порушення абзацу 2 пункту 34, відповідно до якого з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють перевірку у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 цього Порядку, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Приймання на роботу (навчання), взяття на персональний військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів. В умовах правового режиму воєнного стану зарахування на навчання до закладів освіти громадян, які підлягають військовому обліку та перебувають на тимчасово окупованій території або вибули з тимчасово окупованої території та територій активних бойових дій за кордон, здійснюється з відстроченням взяття їх на військовий облік і оформлення військово-облікових документів у семиденний строк з дати припинення чи скасування правового режиму воєнного стану;

- в списках персонального військового обліку не заповнені всі графи, інформація в деяких графах не актуальна – порушення абзацу 8 пункту 34, відповідно до якого з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють забезпечення повноти та достовірності облікових даних, що вносяться до списків персонального військового обліку;

- відсутнє інформування ТЦКтаСП а також про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебуває на військовому обліку) - порушення абзацу 16 пункту 34, відповідно до якого з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють постійне інформування відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів про посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які порушують вимоги цього Порядку, а також про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, для притягнення їх до відповідальності згідно із законом;

- в справах до списків персонального військового обліку відсутні копії військово-облікових документів – порушення пункту 37, відповідно до якого до списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військовооблікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- відсутні військово-облікові дані та копії військово-облікових документів працівників виключених з військового обліку – порушення пункту 38, відповідно до якого в окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів, крім тих, які досягли граничного віку перебування в запасі;

- відсутні відомості щодо осіб виключених з персонального військового обліку – порушення пункту 44, відповідно до якого відомості щодо осіб, виключених з персонального військового обліку, зберігаються у таких списках до кінця поточного року з відображенням відповідної інформації про їх чисельність у відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як зазначено у відзиві, у зв`язку з виявленими порушеннями уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол №3/178 від 10.03.2025. Проте, копії зазначеного протоколу суду не надано.

Статтею 256 КУпАП визначні вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, що у ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обізнаність про складання відносно нього 10.03.2025 протоколу про адмінправопорушення № 3/178, а також про розгляд відносно нього справи про адмінправопорушення.

При цьому судом встановлено, що 17.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 винесено постанову № 1763, якою на посадову особу ОСОБА_6 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 34 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 за порушення абз.13 ч.1 ст. 21 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Зі змісту вказаної постанови вбачається що вона винесена у відсутності особи, яка притягається до відповідальності, оскільки 17.03.2025 ОСОБА_1 для участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про поважність причин неявки належним способом не повідомив, доказів в обґрунтування своїх дій не надавав. Крім того, у постанові відсутня дата її отримання ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення.

Згідно з приписами ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі №676/752/17, від 21.03.2019 у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 у справах №308/12552/16-а та №482/9/17, від 06.02.2020 у справі №205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульований ст. 279 КУпАП, за приписами якої, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відомостей про те, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення у даній справі, суду не надано.

В контексті наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Разом з цим, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, відповідний орган, уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення, також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді, не можуть бути підставою для скасування постанови. Проте, у матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення про час розгляду справи відносно нього.

Отже, під час розгляду даної справи встановлено, що позивач належним чином не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 17.03.2025. Зазначене призвело до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, на участь у розгляді справи, подання доказів, надання пояснень, користування юридичною допомогою, а відтак до не з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.280 КУпАП.

Підтвердженням факту розгляду адміністративної справи 17.03.2025 без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та не забезпечення йому можливості реалізації своїх прав, передбачених ст.268 КУпАП являється відсутність в постанові № 1763 від 17.03.2025 відмітки про отримання копії постанови ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 1763 від 17.03.2025 відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена ПУХАРЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua