Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №716/389/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/389/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року місто Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Бортніка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2026 року позивач ТзОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №26.05.2025-100000256 від 26.05.2025 року укладений між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 8000,00 грн на строк на 217 днів, зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк на умовах визначених договором.

Неналежне виконання умов договору з боку відповідачки призвело до утворення заборгованості за кредитним договором №26.05.2025-100000256 від 26.05.2025, за основною сумою боргу в розмірі 3350,00 грн, за відсотками – 5520,00 грн, за комісією - 720,00 грн, додатковою комісією – 1440,00 грн, за неустойкою - 4000,00 грн, а на загальну суму в розмірі 15030,00 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, клопотав про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судові засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, відзив не подала.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності сторін та ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду.

При цьому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2025 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №26.05.2025-100000256 шляхом підписання заявки (а.с. 22-23), що є невід`ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов договору та заявки від 26.05.2025, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 217 днів з кінцевим терміном повернення 28.12.2025 року. Умовами договору визначено, що ОСОБА_1 зобов`язана сплачувати проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,0% в день, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку; процентна ставка «економ» у розмірі 0,50% у день, яка застосовується протягом чергових періодів наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт».

Згідно п.8 заявки, комісія, пов`язана з наданням кредиту становить 9% від суми кредиту, що дорівнює 720,00 грн.

Згідно п.9 заявки до кредитного договору, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 720 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів.

За порушення умов кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити неустойку у розмірі 120,00 грн за кожен день невиконання чи неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором (а.с.22-23).

Згідно з п.2.3.2. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), позичальник який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс повідомлені на номер телефону вказаний позичальником при його ідентифікації в особистому кабінеті на вебсайті. Усі вищезазначені дії по акцептуванню договору відповідачка учинила.

Відповідно до п.4.1 пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання кредиту відбувається на рахунок споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до електронного кредитного договору (оферти) позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заява до кредитного договору №26.05.2025-100000256 від 26.05.2025, з якими вона попередньо уважно ознайомилася, та приймає умови кредитного договору. Указана обставина підтверджується копією інформаційного повідомлення позичальника (а.с.25). Договір був підписаний відповідачкою електронним шляхом одноразовим ідентифікатором Е893 (а.с.24 зворот).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст.1048 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

В п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, саме такий електронний договір №26.05.2025-100000256 від 26.05.2025 був укладений між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , акцептований останньою шляхом підписання електронним підписом з цифровим ідентифікатором Е893.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом і боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань (ст.ст.525, 625 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Бржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.539 ЦК України).

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом (ч.2 ст.540 ЦК України).

26.05.2025 у день укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» перерахувало грошові кошти у розмірі 8000,00 грн на банківський рахунок відповідачки. Указана обставина підтверджується копією квитанції іРay.ua, у призначенні якої вказано: видача за договором №26.05.2025-100000256, сума 8000,00 грн, отримувач вказаний номер карти банківської карти ОСОБА_1 (с.15).

В порушення умов кредитного договору, відповідачка ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала та допустила заборгованість, яка згідно розрахунку становить 15030,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3350,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 5520,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 720,00 грн, комісії з обслуговування кредиту в розмірі 1440,00 грн, неустойки в розмірі 4000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором (а.с.16).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Надані позивачем докази та відсутність доказів на спростування доводів позивача свідчать про те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини від 26.05.2025 на підставі електронного кредитного договору №26.05.2025-100000256, що неналежне виконання умов кредитного договору призвело до виникнення у ОСОБА_1 заборгованості перед товариством в розмірі 3350,00 грн за тілом кредиту, у розмірі 5520,00 грн за процентами за користування кредитом, 2160,00 грн, що є заборгованістю з комісії.

Вказані обставини свідчать про порушення прав позивача, які підлягають судового захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, за процентами, за комісією в загальній сумі 11030,00 грн.

Що стосується неустойки, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене в позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 4000,00 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання про судові витрати позивача по сплаті судового збору, суд виходить з положень ст.ст.133, 141 ЦПК України. При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що відповідає ставкам, визначеним ЗУ «Про судовий збір».

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають частковому стягненню (11030*100%/15030=73,38%), відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору (2662,40*73,38%=1953,66 грн), тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.6, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 612, 625-626, 628, 638, 639, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про споживче кредитування, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №26.05.2025-100000256 від 26.05.2025 року, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3350,00 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5520,00 грн, комісії 2160,00 грн, а всього 11030 (одинадцять тисяч тридцять) гривень.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ:37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1953 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.Є. Вайновська