Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №401/917/26 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №401/917/26

Суддя: Мельничик Ю. С.

копія

справа № 401/917/26

1-кп/401/253/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12026121190000022, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Світловодську Кіровоградської області, українця, громадянина України, має середню спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 має військове звання «солдат», неодружений, відповідно до статті 89 КК України вважається таким, що судимостей не має, -

- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення проти власності, за таких обставин.

Так, 15 грудня 2024 року громадянин України ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією, та як військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 був прикомандирований до військової частини НОМЕР_1 де проходив військову службу у військовому званні «солдат».

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.

Проте, повернувшись до місця свого проживання, 07 березня 2026 року близько 15 год., перебуваючи в районі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , зустрівши знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в ході розмови повідомили, що шукають квартиру в оренду, ОСОБА_4 вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману.

Діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 , під приводом здачі в оренду приміщення квартири АДРЕСА_3 , попрохав у ОСОБА_5 завдаток в сумі 5000 гривень, не маючи у подальшому наміру надавати в оренду вказану квартиру.

ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про дійсні наміри ОСОБА_4 , самостійно, без будь-якого примусу надав останньому власні кошти у сумі 5000 гривень за оренду квартири.

Заволодівши в такий спосіб коштами у сумі 5000 гривень, та надавши ОСОБА_5 ключ не від вказаної квартири, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, вищевказаними грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.190 КК України, тобто, заволодів чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , як і під час досудового розслідування, в інкримінованому йому кримінальному правопорушені винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив про обставини вчинення кримінального правопорушення, як зазначено у вироці. ОСОБА_4 пояснив суду, що дійсно повернувшись з військової служби до місця свого проживання, 07 березня 2026 року біля багатоквартирного будинку, де він проживає, зустрів знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які звернулися до нього з питання оренди квартири. Не маючи наміру надавати квартиру в оренду, але бажаючи заволодіти грошовими коштами, за завдаток у сумі 5000 грн. він пообіцяв вказаним знайомим надати квартиру в оренду. Отримавши від ОСОБА_5 як завдаток за оренду квартири 5000 грн., він надав останньому ключ, але не від вказаної квартири, та пішов. ОСОБА_4 у вчиненому щиро кається, обіцяв не вчиняти нових кримінальних правопорушень, та просив суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 про місце, час та дату судового засідання повідомлений у встановленому порядку, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини у вчинені кримінального правопорушення, його винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушені повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що не оспорює надані під час досудового розслідування показання потерпілого і свідків, з ними повністю згоден, та відмовляється у їх допиті у судовому засіданні.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим обставин про які під час досудового розслідування повідомили потерпілий і свідки, суд за згодою сторони захисту, прийняв відмову прокурора від допиту в судовому засіданні потерпілого і свідків.

Проаналізувавши викладене, враховуючи, що учасниками процесу фактичні обставини справи не оспорювалися, зібрані досудовим розслідуванням докази під сумнів не ставилися, суд в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно не оспорюваних фактичних обставин справи, які є належними, достовірними, допустимими і достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушені.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушені доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує по епізоду заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто за ч.1 ст.190 КК України.

При призначенні покарання, відповідно до ст.65 КК України, з врахуванням роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що характеризують кримінальне правопорушення (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено кримінальний проступок, він не має судимості, є військовослужбовцем, за місцем мешкання характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить щире каяття обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушені.

Обставин, що обтяжують покарання органом обвинувачення не виявлено, судом не встановлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, з урахуванням особи винуватого, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі на певний строк.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд враховує, що прокурор в судових дебатах просив остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на три роки, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

На підставі викладеного, беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, суд визнає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень можливе без ізоляції його від суспільства, і його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на визначений іспитовий строк з покладанням на нього, передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за яке призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

В силу ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: - періодично з`являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодським міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим – у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку після його проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Оригінал: reyestr.court.gov.ua