Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №398/982/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/982/26

провадження №: 2/398/2142/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" квітня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Шинкаренко І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16400,00 грн, а також понесені судові витрати. В обґрунтування позову зазначено, що 20.11.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір на умовах споживчого кредиту № 1263210, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу у кредит грошові кошти в розмірі 5000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, що передбачені договором. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 16400,00 грн: 5000,00 грн - за тілом кредитом, 11400,00 грн - за відсотками. 21.04.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1263210 від 20.11.2020. На підставі зазначеного позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 06.03.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також через оголошення на офіційному сайті судової влади, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Справа призначена до судового розгляду.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

20.11.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір на умовах споживчого кредиту № 1263210, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Так, згідно умов договору сума кредиту становить 5000,00 грн (п.1.2), кредит надано на строк 30 днів, з можливою пролонгацією строку кредиту.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою 1,9 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка 1,9% застосовується відповідно до пп. 1.4.1 вказаного договору.

Кредитний договір № 1263210 підписаний відповідачем електронним підписом.

Отримання відповідачем коштів підтверджується інформацією ТОВ «УПР» та відомостями АТ КБ «Приват Банк», наданими на запит суду.

21.04.2021 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-21042021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 20.11.2020 у загальному розмірі 16400,00 грн: 5000,00 грн - за тілом кредитом, 2850,00 грн – залишок за відсотками, 8550,00 грн - залишок по простроченим відсоткам.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст. ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 44 ЦПК України).

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за договором № 1263210 перед ТОВ «Лінеура Україна», чи сплати сум кредитної заборгованості новому кредитору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З розрахунку заборгованості за укладеним договором, наданим позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед новим кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 16400,00 грн, яка складається: 5000,00 грн - за тілом кредитом, 11400,00 грн - за відсотками. Відсотки за користування кредитними коштами нараховані відповідачу за період з 20.11.2020 року до 20.03.2021 року.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 20.11.2020 № 1263210, розмір процентів за користування кредитом в межах узгодженого сторонами строку кредитування 30 днів з 20.11.2020 до 19.12.2020 складає 2850,00 грн.

При цьому в матеріалах справи відсутній відомості щодо звернення відповідача із заявою щодо продовження строку кредитування.

Нарахування відсотків за користування кредитними коштами після строку кредитування суперечить приписам законодавства згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Підсумовуючи викладене та враховуючи, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 5000,00 грн, та заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами в межах узгодженого сторонами, а саме 2850,00 грн, отже стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на умовах споживчого кредиту № 1263210 на загальну суму 7850,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1274,49 грн (47,87% від 2662,4 грн) та витрати на правову допомогу в розмірі 3829,60 грн (47,87% від 8000,00 грн).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позовні задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28,) заборгованість за кредитним договором від 20.11.2020 № 1263210 в сумі 7850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28,) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 49 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3829 (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн 60 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 24.04.2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко