Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №385/695/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/695/26

Провадження № 1-кп/385/41/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження№ 12026121240000027 від 02.04.2026 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Жакчик Гайворонського району Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, працездатного, який не працює та не навчається, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2026 року близько 18 години 40 хвилин (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля магазину «АТБ - маркет», який розташований за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, м. Гайворон, пров. Героїв Майдану, буд.1/18, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив конфлікт з ОСОБА_3 , в ході якого у ОСОБА_2 , виник раптовий протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Невідкладно, реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в положенні стоячи позаду потерпілогона відстані близько 0.5 м., завдав ОСОБА_3 , один удар скляною пляшкою в область ділянки голови з правого боку, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

Вважаючи свої дії достатніми для досягнення свого протиправного умислу, ОСОБА_2 , припинив свої дії самостійно.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку з помірно вираженим цефалічним та вестибуло-атактичним синдромами, колото-різані рани потиличного бугра справа, завушної ділянки справа, кута нижньої щелепи, які згідно висновку експерта №60 від 16.04.2026 мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров`я, утворились від дії твердих, тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, судячи по характеру та локалізації ушкоджень на тілі ОСОБА_3 , вони не могли утворитися шляхом самоспричинення.

Таким чином ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Прокурором в обвинувальному акті викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, потерпілий ОСОБА_3 не заперечує проти такого розгляду, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 про те, що він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він, за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 , зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України, визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд установив, що обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, віднесене до умисного кримінального проступку.

ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за допомогою не звертався.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжуєпокарання обвинуваченому, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно зі ст.12КК Україниє кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який є неодруженим, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, позицію потерпілого, який просить призначити покарання на розсуд суду.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу наближеному до середнього розміру, визначеного санкцією статті.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як у справі «Бакланов проти Росії (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії (рішення від 24.03.2005 року) суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися. Клопотань про застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили від прокурора не надійшло. Інші заходи забезпечення кримінального провадження також не застосовувались. Цивільний позов не заявлено. Також у кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати.

Питання речового доказу суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_2 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. 367-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) грн 00 коп.

Речовий доказ: залишки залишки скляної пляшки, що передані на зберігання до кімнати збереження речових доказів ВП № 1 Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_5

Дата документу 27.04.2026