Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №344/20339/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 344/20339/25

Номер провадження 2/341/621/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Васильцової Г.А.,

секретаря судового засідання Габлей А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2026 року до Галицького районного суду Івано-Франківської області на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2025 року про передачу справи за підсудністю, надійшла цивільна справа за позовом представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту – позивач, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал») адвоката Усенка М.І. до ОСОБА_1 (далі по тексту – відповідач, позичальник, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №100027667 від 23.02.2023 року (далі по тексту – кредитний договір), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16 801,68 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 23 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі по тексту ТзОВ «Мілоан», первісний кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100027667 в електронній формі у відповідності до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» з використанням електронного підпису позичальника, шляхом введення одноразового ідентифікатора R85743 Сума кредиту становить 4 200,00 грн. 27.06.2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №100-МЛ/Т, згідно якого первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача на користь позивача. Крім того, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Внаслідок неналежного виконанням кредитних зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість у сумі 16 801,68 грн, з яких: 4 032,00 грн – сума заборгованості по тілу кредиту, 11 971,68 грн – сума заборгованості за відсотками та 798,00 грн – сума заборгованості за комісією за видачу кредиту. З метою захисту порушеного права позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» вищевказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 03 березня 2026 року.

Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 березня 2026 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду заяву відповідача про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 02 квітня 2026 року було скасовано заочне рішення суду від 03 березня 2026 року і призначено справу до розгляду на 23 квітня 2026 року о 11:30 годині.

На адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просить відмовити у стягненні з нього відсотків та комісії, обмежившись сумою доведеного основного боргу. Крім того, просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу або ж зменшити їх до мінімального розміру. Відзив аргументовано тим, що надані докази, в тому числі розрахунок заборгованості, не дають можливість перевірити правильність заявлених вимог, а відсотки нараховані без належного обґрунтування, зокрема, після закінчення строку кредитування. Зазначив, що позивач не довів свій статус належного кредитора. Комісію за видачу кредиту вважає не підтвердженою, вона не має самостійного економічного змісту та є прихованою платою за користування кредитом. Розмір витрат на правничу допомогу вважає завищеним, оскільки справа є типовою і не складною. Заявлена сума заборгованості на думку відповідача є непропорційною, значно перевищує суму основного боргу та створює надмірний фінансовий тягар. Також, просив суд витребувати у позивача детальний та покроковий розрахунок заборгованості, оригінали документів щодо відступлення права вимоги.

Інших заяв та клопотань у справі від учасників процесу до суду не надходило.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідач у судове засідання не з`явився, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 лютого 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100027667 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора R85743. Сума кредиту становить 4 200,00 грн (а.с. 10-15). Строк кредитування 101 календарних днів, який складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період 11 календарних днів, що настає з дати видачі кредиту та закінчується 06.03.2023 року. Поточний період 90 календарних днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 04.06.2023 року (дата остаточного погашення заборгованості).

23 лютого 2023 року первісний кредитодавець здійснив видачу кредитних коштів у сумі 4 200,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №59897162 від 23.02.2023 року (а.с. 18).

Згідно з п. 1.4. та п. 3.3.2. кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 2% в день (п. 1.5.2. кредитного договору). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% в день (п. 1.5.3. кредитного договору). Тип процентної ставки - фіксована.

Пролонгація (продовження/поновлення) пільгового періоду протягом строку кредитного договору та збільшення строку кредитування на таких самих умовах передбачена п. 2.3. кредитного договору (а.с. 11). Зокрема, позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких самих умовах на періоди: 3 (сплачується комісія 3% за пролонгацію), 7 (сплачується комісія 6% за пролонгацію) та 15 календарних днів (сплачується комісія 10% за пролонгацію) (п. 2.3.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, змістом та умовами, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил товариства; вся інформація надана кредитодавцем, в тому числі під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною.

Крім того, правом відмовитися від цього договору, розірвати чи припинити його в односторонньому порядку в будь-який момент його дії, як це передбачено пунктами 3.4.4., 3.4.5., 3.4.6. кредитного договору, відповідач не скористався.

Більш того, факт укладання цього кредитного договору, факт неотримання кредитних коштів, факт не здійснення пролонгації пільгового періоду та збільшення строку кредитування відповідачем у відзиві не оспорюється.

27 червня 2023 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №100-МЛ/Т, за яким ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачу за плату, а ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні первісному кредитодавцю права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 20-24).

Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників (п. 6.2.3. договору відступлення прав вимоги №100-МЛ/Т). Акт приймання-передачі реєстру боржників підписаний 27 червня 2023 року (а.с. 29).

Відповідно витягу з реєстру боржників від 10.09.2025 року до договору відступлення прав вимоги №100-МЛ/Т від 27.06.2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 16 801,68 грн, з яких: 4 032,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 11 971,68 грн сума заборгованості за відсотками, 798,00 грн сума заборгованості за комісією (а.с. 30).

Крім того, 16 жовтня 2025 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення прав вимоги первісним кредитодавцем на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», повідомлено про наявну заборгованість за кредитом та надано інформацію щодо рахунків для сплати такої заборгованості (а.с. 30).

Матеріали справи також містять графік платежів за кредитним договором (а.с. 15), паспорт споживчого кредиту (а.с. 16), довідку про підтвердження підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора R85743 о 06:11 год 23.02.2023 року (а.с. 17), анкету-заяву на кредит, заповнену відповідачем (а.с. 17), виписку з особового рахунка за кредитним договором (а.с. 20), платіжну інструкцію від 27.06.2023 року про оплату фінансування за договором відступлення прав вимоги №100МЛ/Т (29) та виписку з ЄДР ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 31).

Щодо правомірності стягнення суми заборгованості суд виходить з наступного.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить 16 801,68 грн, з яких: 4032,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 11 971,68 грн – сума заборгованості за відсотками, 798,00 грн – сума заборгованості за комісією (а.с. 19).

Суд зміг перевірити правильність здійснених нарахувань позивачем з огляду на наступний розрахунок, зробленим судом:

-за період з 24.03.2023 року до 06.03.2023 року позивач правомірно нарахував суму заборгованості за процентами у період пільгового періоду згідно п. 1.3.1. договору за процентною ставкою згідно п. 1.5.2. договору, що становить 924,00 грн = 4 200,00 грн (тіло кредиту) * 2% (розмір денної процентної ставки) * 11 (кількість днів у поточному періоді);

-за період з 07.03.2023 року до 15.03.2023 року позивач правомірно нарахував суму заборгованості за процентами у період поточного періоду згідно п. 1.3.2. договору за процентною ставкою згідно п. 1.5.3. договору протягом 9 календарних днів, що становить 1 134,00 грн = 4 200,00 грн (тіло кредиту) * 3% (розмір денної процентної ставки) * 9 (кількість днів у поточному періоді);

-за період з 16.03.2023 року до 18.03.2023 року позивач правомірно нарахував суму заборгованості за процентами у період пільгового періоду з урахуванням пролонгації строку пільгового періоду та збільшення строку кредитування на 3 календарні дні, задля чого ОСОБА_1 сплатив комісію за пролонгацію у сумі 126,00 грн, відсотки за кредитом у сумі 126,00 грн та тіло кредиту у сумі 168,00 грн, згідно п. 2.3. договору за процентною ставкою згідно п. 1.5.2. договору, що становить 241,92 грн = 4 032,00 грн (тіло кредиту з урахуванням оплати у сумі 168,00 грн 15.03.2023 року) * 2% (розмір денної процентної ставки) * 3 (кількість днів у поточному періоді);

-за період з 19.03.2023 року до 07.06.2026 року (остання дата строку кредитування з урахуванням пролонгації пільгового періоду та збільшення строку кредитування 15.03.2023 року) позивач правомірно нарахував суму заборгованості за процентами у період поточного періоду згідно п. 1.3.2. та п. 2.3. договору за процентною ставкою згідно п. 1.5.3. договору протягом 81 календарних днів, що становить 9 797,76 грн = 4 032,00 грн (тіло кредиту) * 3% (розмір денної процентної ставки) * 81 (кількість днів у поточному періоді);

Відтак, сума відсотків, яка документально підтверджена та підлягає стягненню з відповідача становить суму 11 971,68 грн = 924,00 грн * 1 134,00 грн – 126,00 грн + 241,92 грн + 9 797,76.

Відповідач не скористався своїми процесуальним правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83 ЦПК України, не подав свого розрахунку заборгованості та не надав доказів на спростування вимог позивача.

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлено сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15)

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку, зокрема, встановлювати у кредитному договорі комісію за видачу кредиту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо вимоги позивача про стягнення комісії з відповідача суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, комісія за видачу кредиту становить суму 798,00 грн та нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. кредитного договору).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.

У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту у розмірі 19% від суми наданого кредиту одноразово.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відтак, позовна вимога позивача в частині стягнення комісії не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про споживчий кредит №100027667від 23.02.2023 року не виконав повністю, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість у загальному розмірі 16 003,68 грн, з яких: 4 032,00 грн – заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням сплаченої суми за тілом кредиту у розмірі 168,00 грн 15.03.2023 року) та 11 971,68 грн – заборгованість за відсотками.

Вимоги позивача в цій частині є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 84 ЦПК України визначає, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідач у своєму клопотанні не конкретизував, зокрема, щодо необхідності витребування оригіналів документів щодо відступлення прав вимоги та не навів аргументи, якими ці докази можуть спростувати позовні вимоги, не перелічив які саме оригінали документів просить витребувати у позивача, не мотивував неналежність наданого суду розрахунку заборгованості та копій доказів щодо відступлення прав вимоги.

Вимога відповідача про витребування такого доказу як «обґрунтування правових підстав нарахування відсотків після закінчення строку кредиту» не конкретизована та не зрозуміло, який саме доказ він вважає необхідно витребувати.

Також, до клопотання про витребування доказів у порушення п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України ОСОБА_1 не подав доказів вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного їх отримання.

Відтак, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, викладеного у відзиві на позовну заяву, оскільки воно подане з порушенням вимог ст. 183 та ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений із Адвокатським об`єднанням «Апологет» та позивачем на строк 3 роки (а.с. 33), акт наданих послуг №Д/4425 від 22.10.2025 року (а.с. 34), детальний опис наданих послуг до акту №Д/4425 від 22.10.2025 року (а.с. 33), ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025 року (а.с. 34), копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №2093 (а.с. 32), виписку та витяг АО «Апологет» з ЄДР, згідно якої адвокат Усенко М.І. є його керівником (а.с. 32-33, 37). Відповідно до вказаних документів загальна сума витрат на надання професійної (правничої) допомоги склала 8 000,00 грн.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що вони мають не обґрунтовану завищену вартість.

Також, судом встановлена не співмірність заявленого розміру витрат на професійну (правничу) допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).

Слід зазначити, що дана категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором є поширеною та сталою у судовій практиці, не потребує поглиблених знань в галузі юриспруденції.

Суд також враховує той факт, що позивач не має спеціальних знать у галузі права і йому необхідно звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця в галузі права або адвоката для захисту порушеного права. Проте, обсяг доказів поданих в обґрунтування заявлених вимог не значний, у зв`язку з чим суд вважає що позивачем не доведено співмірність оплати послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в даному випадку.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної не співмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн, які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Коллект Центр» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 307,35 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 16 003,68 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 422,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 16 801,68 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: індекс 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк») суму заборгованості за договором про споживчий кредит №100027667 від 23 лютого 2023 року у розмірі 16 003,68 (шістнадцять тисяч три гривні 68 копійок), з яких: 4 032,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 11 971,68 грн – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: індекс 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк») витрати, пов`язані з отримання професійної (правничої) допомоги в розмірі 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місце знаходження: індекс 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк») суму сплаченого судового збору у розмірі 2 307,35 (дві тисячі триста сім гривень 35 копійок).

В іншій частині позовних вимог представника позивача – відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів у ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Дата складення рішення суду 27.04.2026 року.

СуддяГанна ВАСИЛЬЦОВА