Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №214/756/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/756/26

2/214/2522/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/756/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 0 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до закінчення дитиною навчання чи досягнення ним 23-річного віку.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що з 28.10.2006 позивачка з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2015 (справа №214/926/15-ц). під час шлюбу у позивача та відповідача ОСОБА_2 народився спільний син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2016 з відповідача було стягнено аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На момент звернення до суду з вказаним позовом, ОСОБА_3 виповнилося 18 років, тобто він досяг повноліття. Разом з цим, ОСОБА_3 вступив до університету та навчається у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», термін навчання – до 30.06.2029. Позивач зазначає, що їх спільний з відповідачем син навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно себе утримувати. У зв`язку з навчанням, дитина потребує матеріальної допомоги на оплату навчання, харчування, проїзду, придбання одягу та навчального приладдя. Окрім того, йому необхідно здійснювати оплату за користування (найм) житловим приміщенням у гуртожитку КПІ, оскільки навчальний заклад знаходиться у м. Києві. Наразі, позивачка самостійно забезпечує та утримує сина, а відповідач не вчиняє дій та не виявляє бажання у добровільному наданні матеріальної допомоги. Окремо, позивачка звертає увагу, що з моменту припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачем , син зареєстрований та проживає разом із матір`ю. Також, позивачці достеменно відомо, що відповідач не має іншої родини та дітей, непрацездатних батьків чи інших утриманці. Відповідач є фізично здоровою людиною, працездатний, а отже, може надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина на період його навчання. Зазначені обставини обумовили її звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; з власної ініціативи судом залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (на стороні позивача) ОСОБА_3 .

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористалася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, в порядку ст.128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 про свою участь в судовому засіданні також не заявив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/поновлення провадження у справі не вживались.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливістьзадоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Як слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.02.2008 Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.04.2015 у цивільній справі №214/926/15-ц, що набрало законної сили 27.04.2015, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було розірвано.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.10.2016 у цивільній справі №214/4229/16-ц, що набрало законної сили 21.10.2016 (посилання в мережі Інтернет в ЄДРСР https://reyestr.court.gov.ua/Review/61878255), за позовом ОСОБА_1 було присуджено стягнення зі ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.08.2016, до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що на теперішній час стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 за вказаним судовим рішенням припинено у зв`язку з досягненням дитиною повноліття.

Із 11.08.2025 ОСОБА_3 є здобувачем освіти Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» денної форми навчання, наказ про зарахування на І курс №2709-с від 11.08.2025. Закінчує університет – 30.06.2029, що слідує з довідки №1210 від 14.01.2026.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст.198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надавати таку матеріальну допомогу.

Як слідує з ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Приписами ч.3 ст.199 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Із системного аналізу положень ст.199 СК України слідує, що істотними правовими передумовами для виникнення у батька (матері) обов`язку по утриманню повнолітніх сина (доньки) єсукупність таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчанняза будь-якою із форм; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі з боку батьків; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). На цьому також акцентована увага в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та Верховним Судом у постанові від 06.08.2018 у справі №748/2340/17.

Таким чином, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Верховний Суд в постанові від 13.04.2021 у справі №308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При вирішенні спору, суд враховує, що ОСОБА_5 є повнолітньою, навчається за денною формою здобуття освіти на платній основі (за контрактом),що унеможливлює її трудову діяльність поза часом навчання, і те, що батьки мають змогу утримувати її в період навчання, оскільки обоє є працездатними особами. Предмет спірних правовідносин направлений, в першу чергу, на забезпечення інтересів повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, так як обов`язок по її утриманню покладається на обох батьків. Відомості про наявність у позивача будь-яких джерел доходів відсутні.

Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є здоровим та працездатним, інших аліментних зобов`язань не має, докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а відтак взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання сина.

Згідно зі ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Враховуючи встановлені судом обставини, дотримуючись визначеного принципу рівності обов`язку обох батьків по утриманню їх дітей, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно. На переконання суду, стягнення аліментів в такому розмірі, заявленому позивачем, відповідатиме потребам ОСОБА_3 у допомозі батька та можливостям останнього надавати таку допомогу, засадам розумності, справедливості та співмірності. Будь-яких доказів, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити у їх стягненні, суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Визначаючи період, в межах якого слід здійснювати стягнення аліментів, суд виходить з вимог ч.1 ст.191, ч.1 ст.199 СК України, які в сукупності встановлюють, що аліменти на повнолітніх сина/доньку, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову та стягуються до досягнення 23-х років, але не більше, ніж до припинення навчання.

Як визначено загальними положеннями ЦПК України, якщо позов (заява) подається до суду особисто, днем пред`явлення позову буде день прийняття його судом (засвідчується датою реєстрації). Якщо ж позов (заява) пред`являється не особисто, а відправляється поштою, днем пред`явлення позову (заяви) вважається календарна дата прийняття відповідного листа поштою, засвідчена на поштовому штемпелі, а не день надходження до суду (дата реєстрації вхідної документації судом).

З огляду на те, що позивач, звернулася до суду з позовом шляхом подання через канцелярію суду 23.01.2026, тому стягнення аліментів слід здійснювати саме з 23.01.2026 та до досягнення ОСОБА_3 23-х років, але не більше, ніж до припинення навчання.

Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, 279, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), щомісячно, починаючи стягнення з 23.01.2026 та до досягнення ним 23-річного віку, але не більше, ніж до закінчення навчання – 30.06.2029.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач, її представникта третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 27.04.2026.

Суддя А.В. Ткаченко