Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №205/5319/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №205/5319/26

Суддя: Шиян В. В.

Єдиний унікальний номер 205/5319/26

Номер провадження1-кп/205/836/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши в приміщенні суду у спрощеному порядку кримінальне провадження за № 12026047120000085 від 3 квітня 2026 року за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, із вищою освітою, не одруженої, працюючої ТОВ «Альянс Капітал», аудитором, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 28 березня 2026 року близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_3 знаходилася поблизу будинку АДРЕСА_2 , де на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин між нею та її сусідкою ОСОБА_4 , виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник раптовий кримінально-протиправний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 , реалізовуючи свій раптовий кримінально- протиправний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаному місці, у вищезазначений час, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_4 , умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, скоротивши відстань, максимально наблизилася до ОСОБА_4 , яка стояла поблизу металевої хвіртки воріт вищевказаного будинку, та схопила однією рукою ОСОБА_4 за волосся, а іншою рукою стиснутою в кулак нанесла не менше чотирьох хаотичних ударів у область голови, правого плеча, та тулубу з обох боків останньої, після чого схопила ОСОБА_4 обома руками за волосся та вдарила її два рази головою об металеву хвіртку паркану, внаслідок чого, від другого отриманого удару ОСОБА_4 втратила рівновагу та впала на бетонну поверхню.

ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій вищевказаний кримінально-протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 яка лежала на бетонній поверхні, перебуваючи в безпосередній близькості до останньої, розуміючи її безпорадний стан, нанесла не менше трьох хаотичних ударів ногами, правою та лівою руками стиснутими в кулак у область тулубу ОСОБА_4 , після чого покинула місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови, що спричинена від дії тупого твердого предмету у вигляді грані або ребра, або при ударі об такий, синця правого плеча, восьми саден - тулубу, обох кистей, що спричинені від не менш дев`яти ударів тупих твердих предметів або при ударі о такі, які, як кожне окремо, так і в сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку не оспорюються учасниками судового провадження та визнаються обвинуваченою ОСОБА_3 , потерпілою ОСОБА_4 про що свідчать додані до обвинувального акту письмові заяви.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, повністю згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутністю.

Дослідивши зміст відповідної заяви та матеріалів дізнання, суд приходить до висновку, що заява обвинуваченої ОСОБА_3 є усвідомленою, відповідає її внутрішній волі а її процесуальна позиція сформована без будь якого стороннього неправомірного впливу на неї.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала до суду відповідну заяву.

Ухвалою суду від 24 квітня 2026 року, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

Згідно висновку експерта № 1192е від 14.04.2026 року виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани голови, що спричинена від дії тупого твердого предмету у вигляді грані або ребра, або при ударі об такий, синця правого плеча, восьми саден - тулубу, обох кистей, що спричинені від не менш дев`яти ударів тупих твердих предметів або при ударі о такі, які кожне окремо, так і в сукупності, Iа підставі «п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше в силу ст. 89 КК України не судима, працює, має постійне місце проживання, у скоєному щиро кається, на обліку в диспансерах та лікарнях міста не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, наявністю пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, обставин вчинення кримінального проступку, враховуючи що обвинувачена ОСОБА_3 працює, та отримує постійний дохід, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією статті, при цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Судових витрат по справі не має.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850,0 гривень.

Речові докази:

-оптичний носій інформації, DVR -R диск на якому знаходиться папка з відеофайлом «video_2026-03-28», що зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua