Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №177/1340/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1340/26

Провадження № 1-кп/177/192/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026046230000064 від 20.03.2026 за ч. 1 ст. 125 КК України, із доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровка Криворізького району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, працюючого на посаді молодшого медичного брата з догляду за хворими в КНТ «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2026, у денний час доби, ОСОБА_2 , перебуваючи в с. Зелений Луг Криворізького району Дніпропетровської області, зустрів раніше мало знайомого йому ОСОБА_6 , та між ними, на побутовому ґрунті, виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 раптово виник умисел на протиправне заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень за вказаних мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , 16.03.2026 близько 13 год. 30 хв., перебуваючи на відкритій земельній ділянці, розташованій напроти домоволодіння АДРЕСА_3 , діючи з метою спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, із мотивів гострої неприязні до нього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_6 , який стояв звернутим до нього обличчям, один удар лівою рукою в область обличчя.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_6 завдані тілесні ушкодження у вигляді: двох синців обличчя, правої кисті, одного садна правої кисті, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи від 30.03.2026 № 465, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , ознайомившись із матеріалами дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника, адвоката ОСОБА_7 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпілий ОСОБА_6 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодився, будучи обізнаним про обмеження права апеляційного оскарження, надав письмову згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, цивільного позову не заявлено.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності захисника, а також заява потерпілого.

Із урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, офіційно працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, а за місцем роботи виключно позитивно (а.п.35-45).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.

За таких обставин, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є фізично здоровим чоловіком, офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, беручи до уваги наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу, у межах санкції інкримінованої статті.

Суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.

Речові докази, процесуальні витрати на проведення експертизи в справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_2 не пред`являвся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у рамках цього кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та піддати покаранню у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, із урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: