Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №212/4118/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа №212/4118/26

1-кп/212/1051/26

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровського районного суду м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження №12026041730000140 від 10.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ТОВ «Ливарно-механічний завод» токар, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

В підготовчому судовому засіданні брали участь:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник - адвокат ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , 09.02.2026 о 20 год. 26 хв., перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що до нього підійшли працівники поліції а також військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували у військовому однострої з шевронами, знаками розрізнення, усвідомлюючи, що останні виконують свої службові обов`язки, нехтуючи законною вимогою службової особи, під час виконання службових обов`язків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір перешкодити виконанню службових обов`язків працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 , дістав з сумки, яка була в нього на плечі пістолет «Флобер», «Cal 4mm flobert», «SAFARI RF 131M xk 630 42» з якого здійснив не менше п`яти пострілів в область ніг офіцера ІНФОРМАЦІЯ_2 – ОСОБА_6 , чим заподіяв останньому фізичний біль.

У результаті вищевказаних неправомірних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна лівої стопи, яке згідно висновку експерта №190 від 16.02.2026 за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність визначену ч. 2 ст. 350 КК України, а саме: умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з його службовою діяльністю.

23 березня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.

Сторони погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 350 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки та на застосування до ОСОБА_3 ст. 75, 76 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В підготовче судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з`явився, в своїй заяві просив проводити судовий розгляд справи у його відсутність, в ході досудового слідства надав прокурору згоду на укладання угоди про визнання винуватості (а.с.12 ).

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання, при цьому пояснив, що повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України в обсязі обвинувачення, реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

В підготовчому судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_5 просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання посилаючись на те, що вважає зазначену угоду такою, що укладена у відповідності до вимог чинного законодавства та такою, що відповідає інтересам обвинуваченого, яка була укладена у його присутності, без застосування до обвинуваченого будь – якого примусу.

Суд, заслухавши учасників кримінального процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди; відповідно п.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості; відповідно до п. 1, 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 350 КК України є нетяжким злочином.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, вимогам закону України про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 350 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченої.

Окрім цього, обвинуваченому роз`яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу. Наслідки невиконання угоди обвинуваченій зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачена не заперечувала проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 350 КК України, а саме: умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв`язку з його службовою діяльністю.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно ст. 66 КК України - є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України – не встановлено.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також враховуючи особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має; офіційно працевлаштований, інвалідом не являється, раніше не судимий, а тому за наявності вказаних обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що укладена угода про визнання винуватості обвинуваченого підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Цивільний позов - не заявлено.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 березня 2026 року, укладену між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України та призначити йому узгоджене покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

У відповідності до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-пістолет «Флобер» з маркуванням: «вироблено в Україні!», «ЛАТЕК», «Cal 4mm flobert», «SAFARI RF 131M xk 630 42», та предмет схожий на ніж у чохлі, вилучені під час обшуку 11.03.2026 року (а.к.п.96), які передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області (а.к.п.97) - знищити;

-DVD-R диск з відео файлом фіксації місця події з бодікамери працівника ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 09.02.2026 року за період часу з 20:18 години до 20:27 години (а.к.п.62) – зберігати в матеріалах кримінального провадження;

-черевик лівої ноги, шкіряний, який має наскрізне пошкодження на поверхні стопи, який належать потерпілому ОСОБА_6 (а.к.п.117), який переданий на зберігання до камеру схову речових доказів ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області – повернути потерпілому ОСОБА_6 .

У разі невиконання угоди про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд м. Кривого Рогу, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1