Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №210/2576/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 210/2576/26

Провадження № 3/210/682/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 квітня 2026 року суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Літвіненко Н.А., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, не працює, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 156 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Згідно протоколу серії ВАД №961849 від 10.04.2026 року, 10.04.2026 року приблизно о 11:20 год. гр. ОСОБА_1 біля будинку №6 у металевому гаражі по вул. Соборності, м. Кривий Ріг здійснював торгівлю алкогольними напоями, а саме горілкою без марки акцизного податку та етикетки на пляшці з рук у невстановленому місці без документів на право торгівлі та без наявної ліцензії, тим самим порушив ЗУ №3817-ІХ від 18.05.2025, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 156 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис в протоколі, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Указане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Згідно зі ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Статтею 289 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 3 статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Суд звертає увагу, що норма ст. 156 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто у відчуженні (продажу) цих товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.

Згідно зі ст. 15 цього Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Доведення вини правопорушника покладається на особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було встановлено та вилучено виручку, одержану від продажу предметів торгівлі, які необхідні для забезпечення правильного розгляду справи і застосування конфіскації та кваліфікації дій ОСОБА_1 саме за частиною 3 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відсутність виручки в місці продажу свідчить про те, що відсутні ознаки торгівлі, тому суд не може кваліфікувати дії ОСОБА_1 за даною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, у протоколі, в порушення вимог ст.256 КУпАП, не конкретизовано обставини вчинення адміністративного правопорушення; не відображена систематичність дій особи по здійсненню господарської діяльності, що є обов`язковою ознакою вищевказаного адміністративного правопорушення, а також відсутня інформація щодо вартісного характеру наданих ним послуг, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності; не зазначено, які товари, їх кількість та кому було здійснено їх продаж, у зв`язку з чим неможливо встановити об`єктивну сторону правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення утворює не наявність у приміщенні відповідних товарів - алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками, а здійснення саме роздрібної торгівлі ними, тобто відчуження вказаних товарів на користь інших осіб, яка повинна підтверджуватися належними доказами.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення адміністративних протоколів, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності, слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.

Відповідно до правової позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена у постанові від 08 липня 2020 року по справі справа №463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вищевикладене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь, та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, та враховуючи, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 здійснював продаж вказаної в протоколі продукції, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Предмети торгівлі, що були вилучені, підлягають поверненню власнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,9,156,247,251,256,268,277,278,280, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Предмети, вилучені у ОСОБА_1 - повернути власнику.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.

Суддя: Н. А. Літвіненко