Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 квітня 2026 р.
Справа: №450/5847/25
Суддя: Партика І. В.
Справа № 450/5847/25 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 33/811/589/26 Доповідач: Партика І. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Мельника Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Мельника Андрія Володимировича на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28 листопада 2025 року о 03 год. 40 хв. в с. Сокільники, дорога Т1416 Львів-Пустомити-Меденичі керував транспортним засобом «Lexus RX 350» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалась. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій категорично відмовився у встановленому законом порядку, а саме відмовився проходити огляд на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та слідувати у медичний заклад Факт відмови зафіксовано на прилад з функцією відеозапису Motorola VB 474408. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою адвокат Мельник А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи.
Наголошує, що ОСОБА_1 не впорався із керуванням транспортним засобом та наїхав на клумбу, він лише заперечують, що керував транспортним засобом у час, який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення 3 год. 40 хв., оскільки автомобіль стояв нерухомо, в ньому не було нікого.
Повідомляє, що ОСОБА_1 задовго до прибуття працівників поліції завершив рух транспортним засобом, намагався викликати евакуатор.
Звертає увагу, що працівники поліції незаконно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Наголошує, що з відеозапису, долученого до матеріалів справи, не можливо встановити коли саме було складено направлення для проходження огляду в медичному закладі та, що даний документ було вручено ОСОБА_1 ,. у зв`язку із чим даний документ є недопустимим доказом.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення додатки, зокрема схема ДТП та пояснення свідків учасників ДТП, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння де була б зафіксована відмова водія.
Зазначає, що працівники поліції не надали об`єктивних даних які б свідчили, що ОСОБА_1 виконував функції водія.
У судові засідання призначені на 17 квітня 2026 року та 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не прибув, адвокат Мельник А.В. просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Мельника А.В., який просив проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525837 від 28 листопада 2025 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Lexus RX 350» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці, яка склалась. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння водій категорично відмовився у встановленому законом порядку, а саме відмовився проходити огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та слідувати у медичний заклад, факт відмови зафіксовано на прилад з функцією відеозапису Motorola VB400 474408;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525833 від 28 листопада 2025 року (а.с.2), з якого вбачається, що ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 3 год 40 хв, на автодорозі Львів-Пустомити-Меденичі 16 км, керуючи транспортним засобом «Lexus RX 350» д.н.з НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на перешкоду у вигляді клумби перехрестя де організований круговий рух, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків ДП Служба автомобільних доріг у Львівській області;
- інформацією із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 листопада 2025 року (а.с. 4), відповідно до якого працівники поліції було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, поведінка, яка не відповідала обстановці, яка склалася), у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, від якого він відмовився;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАС №6236975 від 28 листопада 2025 року (а.с. 7) згідно із якою ОСОБА_1 порушив п. 2.4а ПДР України, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу 425 грн. (штраф сплатив);
- рапортом працівників поліції (а.с. 5), з якого вбачається, що працівниками поліції було виявлено автомобіль «Lexus RX 350» д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками ДТП, під час опитування у водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння;
- постановою Франківського районного суду м. Львова від 12 січня 2026 року справа №465/10991/25, з якої встановлено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 12.1 ПДР України, 28 листопада 2025 року о 3 год. 40 хв. на автодорозі Львів-Пустомити-Меденичі 16 км, вину у вчиненому правопорушенні він визнав;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано опитування водія ОСОБА_1 , під час якого він зазначав, що не впорався із керуванням транспортного засобу, у зв`язку із чим відбулося ДТП, також під час опитування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння на підставі чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, від якого він відмовився, у зв`язку з чим йому було повідомлено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, ознайомлено ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, роз`яснено його права та обов`язки. Окрім того на відео зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та ознайомлення водія з даними адміністративними матеріалами.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не виконував функції водія о 3 год 40 хв. 28 листопада 2025 року, апеляційний суд розцінює критично, оскільки з постанови Франківського районного суду м. Львова від 12 січня 2025 року справа №465/10991/25 встановлено, що ОСОБА_1 28 листопада 2025 року о 03:40 год. у с Сокільники, дорога Т1416 Львів-Пустомити-Меденичі 16 км, керуючи транспортним засобом «Lexus Rx350» д. н. з. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на перешкоду у вигляді клумби перехрестя, де організовано круговий рух, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків ДП Службі автомобільних доріг у Львівській області, чим порушила п. 12.1 ПДР, а саме вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, зазначена інформація підтверджується відеозаписом, долученому до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що під час ознайомлення з протоколами про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП водій не заперечував, що кевкавав автомобілем «Lexus RX 350» д.н.з НОМЕР_1 , у зазначений в протоколах час.
Аргументи апелянта, що ОСОБА_1 задовго до прибуття працівників поліції завершив рух транспортним засобом, намагався викликати евакуатор, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі мають формальний характер та не впливають на кваліфікацію його дій.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Пунктом 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, всі дії працівників поліції відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735..
Як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції належним чином запропоновано водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі від якого він відмовився
Окрім того, з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4) встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі від якого він відмовився
У зв`язку із вищезазначеним не заслуговують на увагу аргументи апелянта, що працівники поліції незаконно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Твердження апелянта, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не було вручено водію та на відео не зафіксовано часу складання даного документу, апеляційний суд розцінює критично, оскільки сам по собі факт того, що з відеозапису неможливо встановити точний момент складання направлення на медичний огляд, не свідчить про недопустимість цього документа як доказу; твердження про те, що направлення нібито не було вручено ОСОБА_1 , є лише припущенням сторони захисту і не підтверджене жодними належними доказами. Також апеляційний суд зазначає, що дії працівників поліції у встановленому законом порядку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник не оскаржували.
Окрім того, апеляційний суд зазначає, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що зафіксовано на відеозаписі, долученим до матеріалів спарив.
Доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення додатки, зокрема схема ДТП та пояснення свідків учасників ДТП, заслуговують на увагу апеляційного суду, разом із тим відсутність окремих додатків не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо обставини правопорушення підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, які у своїй сукупності дають можливість суду дійти обґрунтованого висновку щодо наявності події та вини особи.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Мельника Андрія Володимировича - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua