Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №688/740/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/740/26

№ 2/688/934/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

27 квітня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

23.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову посилається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2017 було розірвано. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На утримання дітей рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2012 з відповідача на її користь стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.11.2012 і до досягнення ними повноліття.

Відповідач свого обов`язку щодо матеріальної допомоги на утримання дітей належним чином не виконує, а встановлений рішенням суду розмір аліментів не є достатнім для утримання двох дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку у зв`язку із зростанням цін, підвищенням прожиткового рівня на дітей відповідного віку. Крім того, в дітей є проблеми зі здоров`ям, що потребує додаткових витрат на їх лікування. Доньки проживають разом із нею, а тому тягар щодо їх утримання та забезпечення належного рівня їх життя лежить саме на ній.

А тому, проситьсуд збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2012 у справі №2/2220/1300/2012; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала. У разі неявки відповідача в судове засідання не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив не подав, хоча про день, час та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд о 10 год 00 хв 26.03.2026, який у зв`язку з неявкою відповідача відкладено до 09 год 05 хв 27.04.2026.

14.04.2026 від позивача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких остання підтримала позовні вимоги та просила долучити до матеріалів додаткові докази на їх підтвердження.

27.04.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.06.2009 перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_1 від 04.08.2010 та серії НОМЕР_2 від 15.05.2012 відповідно.

Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживають по АДРЕСА_2 , що підтверджується даними довідки Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області №112 від 17.02.2026 та витягу з реєстру територіальної громади №2024/001766385 від 20.02.2024.

Витрати для забезпечення належних умов проживання, навчання, виховання, лікування та духовного розвитку дітей (придбання продуктів харчування, товарів загального вжитку, одягу, взуття, навчання, відпочинку) несе їх мати ОСОБА_1 , що підтверджується наданими позивачем квитанціями та чеками.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.12.2012 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 26.11.2012 року і до досягнення ними повноліття.

На виконання даного рішення Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області видано виконавчий лист, а в подальшому, на підставі ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31.01.2017 за заявою стягувача ОСОБА_1 - дублікат виконавчого листа.

Застосовані норми права

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини (від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст.12 цього Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши думку позивача, викладену у письмовій заяві, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, сторони мають рівні права та обов`язки по утриманню та матеріальному забезпеченню дітей, а тому не тільки позивач, але й відповідач зобов`язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 провадження 61-22317св19 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, підставою для звернення до суду із позовом про збільшення розміру аліментів відповідно до положень ст. 192 СК України є зміна матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 182Сімейного кодексу України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років складає 3512 гривень.

Отже, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років на даний час становить 1756 гривень, мінімальний рекомендований - 3512 гривень, відповідно.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховує положення ч. 1 ст. 182 СК України, визначений законодавством прожитковий мінімум для кожної дитини відповідного віку, а також встановлені фактичні обставини в справі.

Діти сторін після розірвання шлюбу проживають разом із матір`ю, а відтак основний тягар по їх утриманню, що включає в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежать саме на позивачу, адже утримання дітей не зводиться виключно до суми стягуваних аліментів із платника.

Виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, відповідач зобов`язаний нарівні із позивачем забезпечити дітям рівень життя, необхідний та достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Вирішуючи спір, суд враховує, що діти проживають разом з позивачем, розмір аліментів, визначений рішенням суду, є недостатнім для забезпечення належного розвитку дітей, оскільки в силу свого віку та стану здоров`я діти природньо потребують більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту, лікування та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері, чого відповідачем не заперечувалось та не спростовано.

Щодо визначення частки заробітку (доходу) платника аліментів, яка буде стягуватися як аліменти на дітей, суд зазначає наступне.

З аналізу ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України вбачається, що розмір частки від заробітку (доходу), що приходиться на утримання дитини, законом не встановлюється, а визначається судом у кожному конкретному випадку стягнення аліментів з урахуванням обставин, які передбачені у ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що підставою для збільшення розміру стягуваних аліментів є погіршенням матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки у зв`язку зі зміною потреб та стану здоров`я дітей, які проживають із нею, остання стала нести більші витрати щодо їх забезпечення та утримання.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи частку заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 , яка буде стягуватися як аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дітей, їх вік; відсутність даних про незадовільний стан здоров`я платника аліментів, відсутність доказів перебування на його утриманні інших осіб, а тому дійшов висновку, що розмір аліментів підлягає збільшенню та з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судові витрати

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому згідно вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 141, 150, 180-183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів -задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, визначених рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2012 року.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК