Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №686/4006/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4006/26

Провадження № 3/686/1318/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.26

17 квітня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, маючої на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитину, не працюючої,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 близько 20 год. 00 хв. 18 січня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання – у будинку АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні на адресу останньої нецензурної лайки, словесних образ, приниженні, штовханні ОСОБА_2 та шарпанні її за одяг, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Факт вчинення домашнього насильства, за викладених вище обставин, ОСОБА_1 , яка у суді заперечила свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, зокрема й наданими ОСОБА_1 поясненнями, з-поміж іншого й про те, що дійсно близько 20 год. 00 хв. 18 січня 2026 року за місцем її спільного, на той час, проживання з двома доньками, - у будинку АДРЕСА_1 , вона конфліктувала зі старшою донькою ОСОБА_2 , на телефонні дзвінки якої перед тим у зазначений день ОСОБА_1 не відповідала, двері їй не відчиняла та яка, повернувшись додому з гостей від родичів, перелізла через паркан домоволодіння і проникла до коридору будинку через вибите вікно, вимагаючи віддати її одяг, що ОСОБА_1 і зробила лише у присутності працівників поліції, яких викликала свекруха ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . Показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомила суду про те, що 18.01.2026 р. вона гостювала у дядька з дружиною, за місцем проживання своєї двоюрідної сестри, у яких просила допомоги забрати свій одяг, оскільки через боязнь матері, яка зловживає алкоголем, ОСОБА_2 вирішила проживати в гуртожитку, вона неодноразово телефонувала матері, та слухавку не брала, тому, маючи намір забрати речі, потерпіла з двоюрідною сестрою пішла додому, куди мати їх не пустила і куди пізніше прибули дядько з дружиною та працівники поліції. ОСОБА_2 , перелізши з сестрою через паркан, почала стукати у двері та вікна будинку, прохаючи віддати речі, однак двері мати не відчиняла. Після цього, ОСОБА_2 , розбивши у будинку вікно, потрапила до коридору, куди з ножем вийшла матір - ОСОБА_1 і відмовилась речі віддавати, при цьому, висловлюючись нецензурно, почала потерпілу ображати, шарпати та штовхати, сказала, що викличе поліцію, після приїзду якої дозволила забрати речі. Про те, що діями матері було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 , остання у суді також зазначила, повідомивши, що у неї почалась істерика, через тривогу та нервовий стан, у неї збився цикл, вона не могла спати та мала погане самопочуття. Показання потерпілої ОСОБА_2 узгоджуються з тими показаннями, що були надані свідком ОСОБА_4 , яка повідомила суду про те, що у неї попросила допомогу забрати речі племінниця чоловіка - ОСОБА_2 , яка по вихідним гостювала у них та боялась одна йди до мами, бо та раніше її вже била, свідок відправила з потерпілою свою доньку, а сама, десь через 15 хв., разом із чоловіком, вирушила у напрямку будинку ОСОБА_5 , прибувши на місце події, свідок не була очевидцем того, як ОСОБА_1 штовхала чи шарпала за одяг ОСОБА_2 , оскільки у середину будинку ні вона, ні її чоловік не заходили до приїзду поліції, в присутності яких, речі дитині ОСОБА_1 все-таки віддала, однак те, що остання висловлювалась на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, обзивала потерпілу принизливими словами, згадуючи, з-поміж іншого, й за вибите вікно, свідок ОСОБА_4 особисто чула, спостерігала остання й важкий психоемоційний стан ОСОБА_2 , яка перебувала у тривалій депресії після означених діянь матері. Свідок ОСОБА_3 , яку суд допитав за клопотанням ОСОБА_1 , дала показання про те, що ввечері 18.01.2026 р. остання зателефонувала свідку, яка добре чула биття вікон і взаємні висловлювання нецензурної лайки та образ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , голоси яких ОСОБА_3 добре розрізняє, при цьому з дому ОСОБА_1 доньку не виганяла, лише запитувала, чого вона туди прийшла. Після чого ОСОБА_3 побігла до домоволодіння ОСОБА_5 , де біля паркану побачила багато людей, які на подвір`я не заходили, вона теж не зайшла, викликала працівників поліції та ще до їх приїзду пішла з місця події. Той факт, що внаслідок дій ОСОБА_1 була заподіяна шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 , з поміж-іншого, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 , який не був очевидцем подій, однак дізнався про події від рідних, спілкувався свідок із сестрою ОСОБА_2 , яка, навіть через декілька днів після 18.01.2026 р., через сандал з її матір`ю, відчувала тривогу, жалілась на погане самопочуття. Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 відносно неповнолітньої доньки домашнього насильства, внаслідок якого було завдано шкоду психічному та фізичному здоров`ю потерпілої підтверджується також даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №137005 від 28.01.2026 р. (щодо фіксації вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно доньки); письмової заяви ОСОБА_2 та її письмових пояснень від 20.01.2026 р., у яких детально зафіксовано вищеозначені обставини вчинення ОСОБА_1 відносно потерпілої домашнього насильства, а також спричинені, у результаті цих неправомірних дій, наслідки у вигляді заподіяння шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 ; форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.01.2026 р., згідно з якою визначено низький рівень небезпеки; копій паспорту громадянина України ОСОБА_1 та свідоцтва про народження її доньки – ОСОБА_2 , які підтверджують той факт, що матір`ю останньої є саме ОСОБА_1 ; здійсненого за допомогою нагрудної камери працівника поліції відеозапису, з фіксацією оформлення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст. 256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.

Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, у своїй сукупності, повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, та поза розумним сумнівом підтверджують її вину.

За наведених обставин, твердження ОСОБА_1 , які були зазначені у її письмових поясненнях та висловленні нею у судовому засіданні, зокрема й про те, що жодних неправомірних дій, по відношенню до своєї неповнолітньої доньки, ОСОБА_1 не вчиняла, нецензурної лайки в означений день до ОСОБА_2 не вживала, не ображала її та не принижувала, не штовхала, не шарпала та взагалі до ОСОБА_2 не виходила до приїзду працівників поліції, із дому доньку не виганяла, а речі ОСОБА_2 не віддавала та не відчиняла двері у будинку лише через те, що боялась багатьох невідомих осіб, які, разом із донькою, проникли в коридор через вибите вікно братом ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , який, зі слів останньої, тримав у руці гранату, при цьому бив її по голові, шарпав за волосся та пробував виламати двері, суд відхиляє та розцінює такі показання ОСОБА_1 як суперечливі, непослідовні і такі, що надані з метою уникнути відповідальності за фактично скоєне, адже вони повністю спростовуються вищенаведеними, дослідженими у суді, доказами, зокрема й показаннями свідків та потерпілої, які є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими, дослідженими у судовому засіданні доказами.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення доведена і її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.173-2 КУпАП, як домашнє насильство, вчинене стосовно неповнолітньої особи.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, майнового стану та особи порушниці, яка не вперше притягується до адміністративної відповідальності, свою вину не визнала та не розкаялась у скоєному, не дивлячись на зауваження суду, намагалась повторно образливо висловлюватись на адресу доньки, а тому, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу та, відповідно до ст. 39-1 цього ж Кодексу, ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», направити ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство (кривдників), строком на три місяці.

На переконання суду таке стягнення та направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами. До того ж, проходження програми для кривдників сприятиме зміні насильницької поведінки ОСОБА_1 , засвоєнню нею моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, окрім того, в даному випадку ця програма допоможе ОСОБА_1 в усвідомленні власної насильницької поведінки, її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагоджені гармонійного життя з родиною в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство є порушенням прав людини, яке карається відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.24, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст.27, 39-1, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (п`ятсот десять гривень).

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк три місяці.

Контроль за виконанням постанови в частині проходження ОСОБА_1 програми для кривдників, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», покласти на відповідальних посадових осіб Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

- стягувачем штрафу є: Хмельницьке районне управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м.Хмельницький, вул.Героя України Олексія Скоблі,15;

- стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул. Липська, 18/5;

- боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та жителька АДРЕСА_1 .

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Хмельницький, отримувач: ГУК у Хмельницькій обл./Хмельницький район/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA418999980313070106000022490; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції (протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №137005 від 28.01.2026 р.).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.

Суддя