Рішення від 23 квітня 2026 р. у справі №672/1112/25 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1112/25

Провадження №2/672/25/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Моцної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городку Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачкою з 29 вересня 2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу у них народилось троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 15.03.2022 ОСОБА_2 разом із дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 виїхали до Польщі. ІНФОРМАЦІЯ_4 в ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_6 , батьком якої записано ОСОБА_1 . Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 13.02.2025 шлюб між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. 04.08.2025 Городоцьким районним судом Хмельницької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 31 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначив, що не є біологічним батьком ОСОБА_6 , так як на момент зачаття дитини будь-які стосунки між подружжям були припинені.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представником позивача попередньо подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання відповідачка не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Що стосується вимог про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року).

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до статті 122 СК України походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно із частинами першою - третьою статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 29 вересня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 лютого 2025 року у справі № 672/1006/24.

Від даного шлюбу у подружжя народилося троє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 15 березня 2022 року ОСОБА_2 знаходиться у Республіці Польща.

Згідно з перекладеним українською мовою актом народження, виданим Управлінням цивільного стану у м.Закопане Республіки Польща, назва акту: 1217011/00/АU/2023/769091, дитина ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Закопане Республіки Польща, батьком записаний ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір`ю - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 24.11.2025 клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено.

Призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено таке питання:

Чи є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 біологічним батьком дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася від матері ОСОБА_2 .

Проведення експертизи доручено експертам Хмельницького НДЕКЦ МВС України, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 КК України та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за статтею 385 КК України.

Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 .

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Незважаючи на перенесення дати проведення експертизи за клопотанням відповідача ОСОБА_2 , 05.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з неявкою для проведення дослідження ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_6 . Позивач ОСОБА_1 для проведення дослідження з`явився.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Верховний Суд неодноразово вказував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства (див.: постанови Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23), від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23)).

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Отже, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідачка, яка була повідомлена про дату, час та місце проведення судово молекулярно - генетичної експертизи, не з`являлася для забору біологічних зразків разом із дитино, такі дії ОСОБА_2 свідчать про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, судом встановлено, що у разі не доведення відповідачем наявності поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини, надають суду можливість визнати факт, який відповідачем (її представником) заперечується.

Так, Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі підтвердження факту ухилення відповідача від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі та від надання експертам зразків своєї крові та крові дитини, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось і ці обставини позбавили позивача надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та дитиною, суд повинен застосовувати положення ст. 109 ЦПК України, оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії.

Згідно з п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За ч. 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 15 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 року, ратифікований постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року, документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом.

Свідоцтва про державну реєстрацію народження, видані компетентними органами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Згідно п. 2. п. 3 ст. 28 Договору між Україною та Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Постановою Верхової Ради України від 04.02.1994 року, встановлення і оспорювання походження дитини від певної особи регулюється законодавством тієї договірної сторони, громадянином якої є мати дитини в момент народження дитини.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Крім ухилення відповідачки від проходження експертизи, судом проаналізовані наявні в матеріалах справи докази.

Так, 06.06.2023, тобто ще до народження ОСОБА_11 , ОСОБА_2 подала позов про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що після початку повномасштабної війни в Україні з відповідачем не проживає, шлюбні стосунки не підтримує. Згідно рішення Городоцького районного суду від 13.02.2025 про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_12 , представник ОСОБА_2 суду пояснював, що дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася на території республіки Польща не є біологічною донькою ОСОБА_1 , а записана на нього у зв`язку з наявністю шлюбу. В районному суді м.Закопане республіки Польща розглядається справа за заявою ОСОБА_13 про встановлення його батьківства відносно ОСОБА_11 . В матеріалах справи також міститься копія позову ОСОБА_13 про встановлення батьківства відносно неповнолітньої ОСОБА_8 , в якому зазначено, що ОСОБА_14 та ОСОБА_10 перебувають в стосунках з 2022 року, від цього союзу народилася донька ОСОБА_11 .

В комплексі з ухиленням відповідача від проведення експертизи, вищевказані матеріали підтверджують обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження ОСОБА_6 .

Що стосується вимог про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості, суд прийшов до наступних висновків.

Положеннями ст.121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них.

За загальним змістом норм розділу ІІІ СК України, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини від нього або на підставі акта про визнання особи батьком. Такого обов`язку в особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Згідно положень ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно із ч.2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Вказані норми СК України не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати аліментів чи заборгованості по аліментам.

Так, позивач посилається як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів на те, що він не є біологічним батьком дитини.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька є, зокрема, відсутність у позивача обов`язку утримання дитини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він не є її батьком.

Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні ч.2 ст. 197, ст.273 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення позивача від сплати аліментів.

Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №511/219/18, відповідно до якої виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько, а також в постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі №477/1165/20.

Частина 2 статті 188 СК України визначено, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Вирішуючи питання про момент припинення стягнення аліментів, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року стягнення та виплата аліментів в новому розмірі, а так само припинення їх стягнення, здійснюється виключно з дня набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, оскільки судовим рішенням виключено з актового запису про народження дитини відомості про позивача як її батька, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та їх задоволення, звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання малолітньої, які стягуються за судовим наказом виданим 04 серпня 2025 року Городоцьким районним судом Хмельницької області з 04 серпня 2025 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості по аліментах -задовольнити.

Виключити відомості про батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України) з актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - м.Закопане, Республіка Польща) № 1217011/00/AU/2023/769091 складеного 14 вересня 2023 року Управлінням цивільного стану в м.Закопане, Малопольське воєводство, Республіка Польща.

Припинити щомісячне стягнення аліментів з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі судового наказу Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року №672/795/25.

Звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) від сплати заборгованості по аліментах, стягуваних на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі судового наказу Городоцького районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2025 року №672/795/25.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 968,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_5 , що здійснює адвокатську діяльність індивідуально-місце знаходження: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя Л.Е.Пономаренко