Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №522/27807/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1069/26

Справа № 522/27807/25-Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Костинюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника Солоненко Н.С. 25.12.2025 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , зменшивши позовні вимоги заявою від 17.03.2026, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 6 153,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», що підтверджується оформленням особового рахунку та договором про надання послуг централізованого постачання. Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалося відповідно до кількості мешканців та затверджених тарифів, нарахування в період з листопада 2022 року по березень 2024 року проводилися на 3-х осіб, а з квітня 2024 року по лютий 2025 року – на 2-х осіб, з березня 2025 року – на одну особу. ОСОБА_1 плату за надані послуги здійснював не в повному обсязі внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9 407,07 грн за період з 01.11.2022 по 30.09.2025.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 26.12.2025 провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 04.02.2026.

До суду 26.01.2026 надійшов відзив ОСОБА_1 , яким заперечує проти задоволення позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що квартира відповідача є комунальною на два господаря та була до 10.09.2025 без встановленого лічильника на воду. У квартирі проживав відповідач та його брат ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Третя особа не була зареєстрована у квартирі відповідача, через що позивач провів перерахунок, однак змінив суми нарахувань з 2008 по 2025 роки, через що залишилася заборгованість у розмірі 6 374,89 грн, з чим відповідач категорично не згоден. Відповідач є пенсіонером та особою з інвалідністю, у квартирі окрім брата ніхто не мешкав, триразові дзвінки позивача більше схожі на здирство та психологічний тиск.

У зв`язку з неявкою учасників справи у судове засідання 04.02.2026 розгляд справи відкладено на 19.03.2026.

До суду 17.03.2026 надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про зменшення позовних вимог, у зв`язку з отриманням від відповідача документів, що підтверджують зменшення кількості проживаючих у квартирі. Розмір заборгованості після перерахунку складає 6 153,74 грн.

Розгляд справи у судовому засіданні 19.03.2026 відкладено на 22.04.2026.

У судовому засіданні 22.04.2026 було прийнято відзив. Представник позивача ОСОБА_3 просила задовольнити позов. ОСОБА_1 заперечував проти позову, вказував, що різні цифри нарахувань у розрахунках позивача.

Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши, що проголошення рішення відбудеться 27.04.2026 о 13:05 год.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 369/1000 частин квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на житло від 11.01.2005.

27.03.2025 ОСОБА_1 підписав заяву-приєднання №152946/20250328/П8 щодо споживання послуг за адресою: АДРЕСА_2 .

З розрахунку позивача доданого до заяви про зменшення позовних вимог, у зв`язку з неповною сплатою отриманих послуг з водопостачання та водовідведення у ОСОБА_1 наявна заборгованість за період з 01.11.2022 по 30.09.2025 у розмірі 6 153,74 грн. Згідно пояснень позивача нарахування проводилися з розрахунку на дві особи, а в подальшому на одну особу.

З листа Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 05.01.2026 №П-2/01-34 вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 з 02.09.1987 по теперішній час зареєстрований ОСОБА_1 , а з 02.09.1987 по 26.12.2025 був зареєстрований, однак знятий з реєстрації ОСОБА_2 , дата зняття з реєстрації – 18.04.2024.

У довідці по особовому рахунку наданої відповідачем, заборгованість за період з 2008 по 2025 роки становить 6 474,89 грн.

Позивач у позовній заяві зазначає, що нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалися відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 № 2499, а відповідач в свою чергу користувався такими послугами.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. ст.67, 68, 162 Житлового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на споживача комунальних послуг покладено обов`язок оплачувати надані послуги.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів належного виконання ним своїх зобов`язань з оплати послуг, наданих позивачем, розрахунок заборгованості не спростував. ТОВ «Інфокс» за заявами відповідача проведено перерахунок відповідно до кількості зареєстрованих у квартирі осіб. ОСОБА_1 заперечує розрахунок відповідача, однак контррозрхунку суду не представив.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, отримання відповідачем послуг водоканалу є підставою для їх оплати відповідачем, в зв`язку з чим позов ТОВ «Інфокс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 153,74 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

ОСОБА_1 документований довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ №245180, за якою має встановлену ІІ групу інвалідності, а тому звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «Інфоксводоканал» (код ЄДРПОУ 26472133, м. Одеса, вул. Басейна, буд. 5) заборгованість у розмірі 6 153 (шість тисяч сто п`ятдесят три) гривні 74 (сімдесят чотири) копійки.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 27 квітня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар