Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №521/2574/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/2574/26

Номер провадження № 2/521/3721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

27 квітня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.

за участю секретаря судового засідання – Коржеван В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №2771236 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 6000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. 30.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит¬Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021. Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 19680 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за процентами - 13680 грн.. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2771236 від 12.08.2020 року

Враховуючи що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, представник позивача звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито провадження по справі, встановлено порядок спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки позивачем не надано суду доказів укладення кредитного договору саме з нею, отримання грошових коштів на її банківську картку, належної ідентифікації та верифікації особи. Враховуючи викладене, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №2771236 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 6000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, Відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті З Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи. якій адресована пропозиція укласти електронний договір. про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

На підтвердження укладення кредитного договору стороною позивача суду надано наступні документи: Копію Договору №2771236 від 12.08.2020 року про надання споживчого кредиту; Копію Додатку №1 до договору про споживчого кредиту №2771236 від 12.08.2020 року; Копію довідки про ідентифікацію.

Згідно п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки Позичальника.

За клопотанням представника позивача судом на підставі ухвали від 31 березня 2026 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію, а саме: ) інформацію:

- Чи є банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; паспорт громадянки України НОМЕР_3 )?

- Чи була успішною транзакція, здійснена в період з 12.08.2020 р. по 17.08.2020 р., на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 6000 грн.?

Якщо так, то: - Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

- Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ?

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомило що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Клієнт ОСОБА_1 верифікований шляхом підписання Анкети-заяви по ідентифікації клієнта від 20.07.2020 року. Повідомляють суд, що по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 6000,00 гривень за період 12.08.2020 року -17.08.2020, від 12.08.2020 року.

Враховуючи вищенаведену відповідь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка надійшла на адресу Хаджибейського районного суду м. Одеси 20.04.2026 року, суд вважає доведеним, що 12.08.2020 року кредитний договір укладений між сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач), особу відповідача верифіковано та ідентифіковано а грошові кошти у сумі 6000,00 грн. зараховано на карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) 12.08.2020 року на виконання умов кредитного договору.

Щодо застосування строків позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором розрахована за період з серпня 2020 року, а тому враховуючи наведені положення суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності, оскільки останній зупинявся.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Так, п.3.1. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулася із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 19680 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000 грн.; заборгованість за процентами - 13680 грн.;

30.04.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит¬Капітал», керуючись главою 4 7 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30042021.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2771236 від 12.08.2020 року .

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів у підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесла ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» становить: сплата судового збору у розмірі 2 662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу, що становить: 8 000,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі N?540/5134/21 передбачено, що у разі подання позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги N?0107 від 01.07.2025 року, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг. Однак, витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню на суму 3000,00 гривень, які суд зменшив самостійно з врахуванням заборгованості за тілом кредиту ( 6000,00 гривень).

Судом також встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору , позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням на зазначену суму, яка підлягає стягнення з відповідача у повному обсязі, оскільки ця сума є мінімальною.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 549-552, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 263 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість за кредитним договором №2771236 від 12.08.2020 року в загальному розмірі 19680 ( дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх);

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_6 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх) сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 27.04.2026 року.

Суддя Ірина Поліщук