Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №506/693/25 — Окнянський районний суд Одеської області

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/693/25

Провадження № 1-кп/506/14/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши в залі судового засідання у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ,внесене до ЄРДР 22.06.2025 року за №12025161180000446 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малаївці Красноокнянського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працює, раніше судимого вироком Апеляційного суду Одеської області від 22.03.2010 року за п.12 ч.2 ст.115 КК України до 13 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 01.03.2018 року,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296 КК України, ч.1 ст.263 КК України

за участю сторони обвинувачення

прокурора ОСОБА_4

сторони захисту

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

21.06.2025 року близько 23 год, ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля магазину «Анна», розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, с.Малаївці, вул.Миру, 33, у присутності сторонніх осіб, які в цей час знаходились поряд із вказаним магазином, маючи прямий умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставити себе іншим громадянам та самоутвердитися за рахунок приниження інших, діючи умисно, почав виражатись нецензурною лайкою та штовхнув одну з присутніх там осіб, після чого, діставши ніж, почав погрожувати ним. Далі ОСОБА_3 , не реагуючи на зауваження інших осіб, які знаходилися там же, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян і дотримання поведінки в побуті, за допомогою ножа пробив колесо транспортного засобу ВАЗ 211540, реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішов з місця події.

У подальшому, через нетривалий час, продовжуючи свої протиправні дії, маючи єдиний умисел на вчинення хуліганства, ОСОБА_3 повернувся на місце події та, не реагуючи на зауваження присутніх осіб про припинення незаконних дій, дістав корпус гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2, які безперешкодно з`єднуються між собою і в сукупності утворюють одну ручну осколкову гранату Ф-1, яка являється вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойового припасу ,та ,від`єднавши запобіжне кільце запалу, почав погрожувати присутнім там особам застосуванням гранати.

В цей же день, приблизно о 23.40 год ОСОБА_3 виявлено та затримано працівниками ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області на місці вчинення інкримінованого йому злочину.

В результаті зазначених хуліганських дій ОСОБА_3 тривалий час уперто не припиняв незаконні дії та за допомогою вищезазначених предметів створив реальну загрозу для життя та здоров`я громадян.

Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що приблизно на початку червня 2025 року, але не пізніше 22.06.2025 року, точної дати та часу встановити не надалось можливим, перебуваючи на території Кіровоградської області, більш точного місця встановити не представилось можливим, під час спілкування з невстановленими судом особами у нього виник протиправний умисел, направлений на придбання, носіння і зберігання боєприпасів.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання боєприпасів, в цей же день та час ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території Кіровоградської області, не маючи спеціального дозволу, умисно, протиправно, з особистих мотивів, з метою незаконного придбання боєприпасів, отримав від невстановлених осіб ручну осколкову гранату «Ф-1» та 60 патронів до нарізної вогнепальної зброї, виготовлених промисловим способом без внесених конструктивних змін 5,45 мм, військових проміжних патронів (5,45х39 мм) до автоматів Калашникова АК-74, АКС-74, ручного кулемету РПК-74 та інших, які належать до бойових припасів, тим самим, шляхом привласнення отриманого, придбав вибухові речовини та бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Після чого, в цей же день та час ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що отримані ним предмети є боєприпасами, з особистих мотивів, з метою носіння боєприпасів, не маючи спеціального дозволу, помістивши їх в сумку, умисно перемістив отримані ним бойові припаси з Кіровоградської області, до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив носіння вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В подальшому ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що отримані ним предмети є боєприпасами, з особистих мотивів, з метою подальшого зберігання, не маючи спеціального дозволу, приблизно з початку червня 2025 року до 22.06.2025 року умисно зберігав ручну осколкову гранату «Ф-1» та 60 патронів до нарізної вогнепальної зброї, виготовлених промисловим способом без внесених конструктивних змін 5,45 мм, військових проміжних патронів (5,45х39 мм) до автоматів Калашникова АК-74, АКС-74, ручного кулемету РПК-74 та інших, які належать до бойових припасів, в житловому будинку власного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим здійснив зберігання вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу і під час затримання ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні хуліганства 21.06.2025 року о 23:40 год працівниками ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області виявлено та вилучено ручну осколкову гранату «Ф-1», яка належить до бойових припасів , а 22 червня 2025 року в ході проведення працівниками ВПД №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області невідкладного обшуку домоволодіння ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 60 патронів до нарізної вогнепальної зброї, виготовлених промисловим способом без внесених конструктивних змін 5,45 мм, військових проміжних патронів (5,45х39 мм) до автоматів Калашникова АК-74, АКС-74, ручного кулемету РПК-74 та інших, які належать до бойових припасів.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково та пояснив суду, що на початку червня 2025 року він повертався з Одеси електричкою додому, коли йому зателефонували знайомі хлопці, вони військовослужбовці і запропонували йому зійти на будь-якій станції , взяти таксі і приїхати до їх місця розташування ,приблизно за 3 км від Кіровограда. Він так і зробив та приїхав до хлопців

Вони спілкувалися приблизно до 04.00 г, випивали , а потім хлопці поїхали до нового місця розташування , а йому найняли машину і він поїхав додому . Вже дома він витягував свій робочий одяг , побачив гранату, залишив її собі, зберігав дома. Що стосується патронів, то він не визнає ні їх придбання, ні їх зберігання. Де вони взялися у його будинку, йому невідомо, але він припускає, що їх могли підкинути працівники поліції. Перед обшуком хтось із працівників поліції попросив його сказати, що у нього є пачка патронів, він так і зробив, а при обшуку чомусь виявили 2 пачки.

Що стосується подій біля магазину, то він в той день був випивший і помітив біля магазину автомобіль, компанію дорослих хлопців і біля них дівчаток 12-14 років. Хлопці підпоювали їх пивом, потім возили їх в парк, на річку. Він все це бачив і раніше, в інші вечори, а в той вечір не витримав, пішов зробити їм зауваження. А вони сказали йому йти звідти і не чіпати їх, почалася бійка. Хтось його вдарив декілька раз , він падав , піднімався, кричав до них, щоб вони їхали звідси .Ці хлопці були навіть не з їх району. Він порізав праве колесо в авто, попередивши, що вони сюди більше не приїдуть . Це так якось відбувалося, що він навіть не пам`ятає, як у нього в руках опинилася граната, яка була у нього дома. Все було як в тумані, він прийшов до тями, коли поряд була поліція ,він віддав гранату добровільно ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що за декілька днів до цих подій він приїжджав в с. Малаївці, стояв біля магазину. Тоді магазин ще був відкритий, стояв автомобіль господаря магазину , була компанія молоді, вони спілкувалися. Прийшов, як потім йому стало відомо, ОСОБА_8 , чомусь почав кричати, сваритися. Він ще подумав, що той немає де припаркуватися і сказав, що він пережене авто і в той раз все якось обійшлося. 21 червня 2025 року він приїхав туди ж, до магазина зі своєю дівчиною, а також привіз дівчину свого знайомого ОСОБА_9 . Біля магазину було ще багато молоді. Прийшов ОСОБА_8 , почав турляти хлопців та дівчат. Якийсь хлопець заступився за дівчину і турнув ОСОБА_8 у відповідь . ОСОБА_8 теж штовхав того хлопця, почалася потасовка, ОСОБА_8 упав, а коли піднявся , то у нього в руках була заточка чи ніж. ОСОБА_10 , що у ОСОБА_8 ніж , і той почав тікати від останнього. ОСОБА_8 порізав заднє колесо його авто, а хлопець у цей час втік. Він же в цей час сидів в автомобілі, а ОСОБА_8 чомусь шукав саме його і коли бігав за тим хлопцем, думав, що бігав саме за ним, ОСОБА_11 . При цьому він його, ОСОБА_12 , навіть у обличчя не знав. Потім ОСОБА_8 почав шукати свій телефон. У цей час прийшов ОСОБА_13 і ОСОБА_8 почав розказувати тому, що він (свідок ОСОБА_14 ) сутенер, продає дітей. Підійшла жінка на ім`я ОСОБА_15 , почала вмовляти ОСОБА_8 припинити сварку. ОСОБА_8 нібито послухався її і пішов, а ця жінка казала йому, щоб він їхав додому , але він не міг поїхати, бо було пробите колесо і саме тому він викликав поліцію. Через деякий час ОСОБА_8 повернувся вже з гранатою, яка була у нього у кишені з лівої сторони . Гранату останній чи випадково, чи спеціально відпустив і вона покотилася їм під ноги. Вони відійшли і з цього моменту він почав знімати відео на телефон. Знов прийшла ОСОБА_15 , почала сваритися на ОСОБА_8 .Він її чи штовхнув , чи вона сама впала. В цей час ОСОБА_8 зірвав чеку і кинув її за магазин , почав ходити навколо його машини, вдарив по даху авто, кричав, що підірве чи підпалить це «казино» (магазин), погрожував йому та його сім`ї. Коли приїхала поліція, то ОСОБА_8 почав з ними сваритися, так як не зрозумів , що то були поліцейські, але потім , зрозумівши це, заспокоївся і сказав, що не може підняти руки, так як у нього у гранаті немає чеки. Але потім з`ясувалося, що зірване було тільки кільце, а чека залишилася. До ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_16 , забрав гранату і поліцейські зв`язали гранату проволокою. Під час затримання ОСОБА_8 заламали, одягли наручники і жодних ударів не наносили. Він особисто заяву про визнання його потерпілим не хотів писати і не писав.

Свідок ОСОБА_17 суду повідомив, що в той день багато молоді, в тому числі і він, сиділи біля магазину. Це було десь о 23.00 г . Прийшов ОСОБА_8 , почав на них кричати, щоб вони не вели себе шумно. ОСОБА_8 чомусь почав наступати на дівчину ОСОБА_18 ,кричав на неї , намагався штовхнути її, вона впала. За ОСОБА_18 заступився ОСОБА_19 , штовхнув ОСОБА_8 , той встав і почав лізти до ОСОБА_20 , тоді той знов штовхнув ОСОБА_8 . Тоді вже вони побачили в раках ОСОБА_8 ніж і крикнули ОСОБА_20 , що у ОСОБА_8 ніж. ОСОБА_19 втік, а ОСОБА_8 пробив ОСОБА_11 колесо. Прийшов ОСОБА_16 і якась жінка , яка кричала і на ОСОБА_8 , і на них. Вона казала їм, щоб вони їхали додому, але вони не могли поїхати, бо було пробите колесо. Вони викликали поліцію і поки чекали , повернувся ОСОБА_8 з гранатою, казав, що йому друзі привезли . ОСОБА_8 погрожував , що все підірве тут . Прийшла та ж жінка, яка заспокоювала ОСОБА_8 і казала йому, щоб він йшов додому.

Свідок ОСОБА_21 суду повідомив, що в той вечір повертався додому і проходячи біля магазину, почув сварку між ОСОБА_8 і ОСОБА_11 з приводу телефону, який нібито пропав у ОСОБА_8 . Телефону так і не знайшли. З приводу чого виник конфлікт йому невідомо, але його нібито вдалося залагодити і ОСОБА_8 пішов . Він сказав молоді розходитися по домам. Однак через хвилин 15-20 ОСОБА_8 прийшов з гранатою . Уманіц почав знімати це на відео і ОСОБА_8 почав більше нервувати, вирвав , як він спочатку думав, чеку з гранати . Вже пізніше він побачив, що ОСОБА_8 вирвав лише кільце , а чека залишилася в гранаті і тому він просив поліцейських , які невдовзі прибули на місце ,не застосовувати зброю і сам , так як він військовий , підійшов та забрав гранату та передав її поліцейськім. Потім вже з`ясувалося ,що ОСОБА_8 даремно погрожував ОСОБА_11 , так як його штовхав нібито ОСОБА_22 , але він цього хлопця не застав. Магазин в цей час вже не працював. Він в дуже гарних відносинах з ОСОБА_8 і його здивувала така агресивна поведінка останнього, він адекватна людина і його, скоріше всього, спровокували. Коли ОСОБА_8 затримувала поліція, то фізична сила до нього не застосовувалася. Він також був понятим при обшуку в будинку ОСОБА_8 . Був ще один понятий ОСОБА_23 , при обшуку здійснювався відеозапис. ОСОБА_8 під час обшуку сказав , що друзі йому передали гранату і патрони. Пачку патронів знайшли в кімнаті, до якої треба пройти через іншу кімнату .Він військовий і впевнений ,що було 30 патронів, хоча не заперечує, що під протоколом, де зазначено про виявлення 60 патронів , є його підпис .

Свідок ОСОБА_24 суду повідомила, що вони з ОСОБА_8 у гарних відносинах ,вони друзі, він гарна людина, багатьом в селі допомагає . Але коли він вип`є, то може бути агресивним .Так, в той день вона поверталася додому з гостей біля 23.00 г. Вона живе неподалік магазину і біля магазину почула сварку . ОСОБА_8 кричав на молодь, яка часто збирається біля магазину і в той вечір також там було багато хлопців та дівчат .Вона підійшла, почала його заспокоювати, казала йому, що він також був молодим , але ОСОБА_8 був занадто збудженим, кричав, розмахував руками і вона ,відхиляючись від його руки, впала. При ній ОСОБА_8 ніхто не ображав ,їй невідома причина сварки між молоддю та ОСОБА_8 , наче б то через неправильне звернення до людей. Потім ОСОБА_8 пішов додому, а до неї підійшов хлопець та показав, що ОСОБА_8 порізав їм шини. Вона просила , щоб хлопці поїхали , щоб у подальшому не провокувати ОСОБА_8 , але ті не послухалися .Вона пішла додому, а через хвилин 15 до неї додому прийшли і сказали , що її кличе ОСОБА_8 . Коли вона прийшла до магазину , то побачила ОСОБА_8 ,який тримав руку під жилеткою і кричав хлопцям, щоб тікали ,бо він їх підірве . Вона з ОСОБА_25 умовляли ОСОБА_8 , щоб він пішов з ними ,але він їх не послухав. Вона не хотіла більше втручатися і пішла додому . Вона не бачила у ОСОБА_8 гранату, можливо, він ховав її під жилеткою . Коли приїхала поліція і затримала ОСОБА_8 , то їй вже точно стало відомо, що у нього вилучили гранату.

Свідок ОСОБА_26 суду повідомив , що 21 червня 2025 року він був на чергуванні і близько 23.00 г надійшло повідомлення , що в с. Малаївці чоловік порізав шини в авто і вони вирушили на виклик . По дорозі додатково отримали інформацію , що вказана особа хоче підірвати автомобіль і людей , раніше судима за тяжкий злочин .Він разом з напарником ОСОБА_27 прибули до магазину в с. Малаївці . Там побачили, як потім їм стало відомо , ОСОБА_8 , який тримав в руках предмет, схожий на гранату. Заявник ОСОБА_28 повідомив, що ОСОБА_8 прийшов до магазину з гранатою, погрожував, що підірве всіх ,так як йому не подобається , що приїжджають немісцеві хлопці до дівчат з с.Малаївці. Так як заявник повідомив, що ОСОБА_8 був дуже агресивним, то саме тому вони привели зброю у бойову готовність і він попередив ОСОБА_8 ,що буде застосована зброя . Вони розмовляли з останнім, щоб він не наробив біди. При них ОСОБА_8 не погрожував, можливо тому, що розумів, що може бути застосована зброя . ОСОБА_8 сказав йому , що він може підійти, але треба знайти цвях. Так як було вже темно , то цвяха не знайшли . В цей час підійшов місцевий житель ОСОБА_16 , він обійшов ззаду магазина, підійшов до ОСОБА_8 , про щось з ним поговорив та перехопив гранату, після чого він підійшов до ОСОБА_16 ,обмотали гранату дротом замість чеки та викликали вибухотехніків . Вони затримали ОСОБА_8 , посадили в службове авто і останній слідчому повідомив, що в нього ще є автомат і патрони, і все це йому разом з гранатою подарували друзі-військові.

Аналогічні пояснення дав суду свідок ОСОБА_29 ,доповнивши, що заявник також повідомив, що ОСОБА_8 порізав йому колеса авто , а потім при особистому обшуку у ОСОБА_8 у задній кишені виявили ніж. Також свідок повідомив ,що він був присутній при невідкладному обшуку у будинку ОСОБА_8 ,і саме він здійснював запис обшуку на відеокамеру. При обшуку ОСОБА_8 повідомив , що у нього у тумбочці пачка патронів ,які йому дали знайомі , але було виявлено дві пачки – 60 штук до автомата Калашнікова.

Свідок ОСОБА_30 суду повідомив, що він як слідчий перебував в СОГ і прибув за викликом в с.Малаївці ,де чоловік погрожував гранатою зі знятою чекою. Там вже були патрульні ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , які вже затримали ОСОБА_8 . Останній мав ознаки алкогольного сп`яніння . Були також виявлені предмет, схожий на гранату , і ніж. ОСОБА_8 йому повідомив, що у нього є ще вогнепальна зброя і гранати. У зв`язку з цим було прийнято рішення про проведення невідкладного обшуку. Перед цим були внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Були здійснені заходи для встановлення ступеню алкогольного сп`яніння ОСОБА_8 , викликана вибухотехнічна служба. Перед обшуком запросили двох понятих , запропонували ОСОБА_8 добровільно видати гранати ,але він повідомив, що є тільки одна пачка патронів . ОСОБА_8 сам їх видав з дерев`яної шафи і сказав, що більше нічого немає. Але він подивився там же в шафі і знайшов ще одну пачку. Також були виявлені металеві кайданки. Під час обшуку ОСОБА_33 здійснювався відеозапис . Після проведення обшуку перевірялась SD карта, але чому зараз неможливо відтворити запис, йому невідомо.

Свідок ОСОБА_34 суду повідомив, що він за наказом по виклику по лінії 102 прибув в с.Малаївці для охорони місця знаходження гранати до прибуття вибухотехніків, а потім він отримав наказ знайти понятих для проведення обшуку в будинку ОСОБА_8 . Він знайшов понятих і вони всі разом сиділи в авто, поки не приїхав слідчий. Будинок ОСОБА_8 був закритий ,до приїзду слідчого ніхто в подвір`я не заходив . Коли приїхав слідчий , одразу почали все знімати на камеру ,спочатку зайшли до сараю, потім у будинок .

Судом були досліджені інші докази :

-протокол огляду місця події від 22 червня 2025 року ,з фототаблицями , відповідно до якого в с.Малаївці Подільського району Одеської області, по вул.Миру поряд з електроопорою №28 виявлено предмет ,зовні схожий на бойову гранату Ф-1,який обмотано алюмінієвою проволокою , при цьому на самому запалі наявна деформація у виді відсутності кільця запобіжної чеки .Поряд з вказаним предметом знаходиться предмет, схожий на ніж, з саморобним чохлом. Під час огляду гранату було знешкоджено та встановлено , що на спусковому важелю наявне маркування « 61-83 УЗРГМ-2 УЗЧП, «386-87-83», на корпусі гранати Ф-1 наявне маркування «386 142-83Т».

На відстані близько 30 м від місця виявлення гранати розташований транспортний засіб марки ВАЗ з пошкодженнями у виді пробитого колеса. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , власником автомобіля ВАЗ 211540 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_35 . Постановою від 22 червня 2025 року корпус гранати Ф-1 та предмет, схожий на ніж ,визнано речовим доказом ( т.1, а.с. 64-72, 73-74, 79-80);

- Акт перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів № 506 від 22 червня 2025 року, відповідно до якого в с.Малаївці була виявлена граната Ф-1 з маркуванням на корпусі «386 142-83Т» та маркуванням на запалі « 61-83 УЗРГМ-2 УЗЧП, «386-87-83» ( т.1 , а.с.78 ).

- Акт знищення вибухових матеріалів №188 від 22 червня 2025 року ,яким зафіксовано знешкодження гранати Ф-1 ( т.1, а.с.77) ;

- протокол обшуку від 22 червня 2025 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області відповідно до ч.3 ст.233 КПК України, в ході якого використовувалася відеокамера марки Panasonik Full hol. Під час обшуку було виявлено 60 набоїв калібру 5,45 та металеві кайданки. ОСОБА_3 пояснив ,що близько 10 днів тому його знайомими, з якими він перебував у місцях позбавлення волі , були надані набої та гранату. Набої було вилучено та поміщено до прозорого сейф-пакету №SUD 2008659, металеві кайданки – до сейф-пакету №7076555. Постановою від 22 червня 2025 року 60 набоїв калібру 5,45 та металеві кайданки було визнано речовими доказами( т.1, а.с. 146-150,88),

- протокол огляду від 22 червня 2025 року телефону марки «Iphone 15 Promax» сірого кольору, який добровільно надав ОСОБА_7 , де виявлено відеозапис, на якому зафіксовано дії ОСОБА_3 , який сперечається з особою жіночої статі ,тримає в руках предмет, схожий на гранату ,яким бив по транспортному засобі марки ВАЗ (т.1, а.с.87). Вказаний запис переглянуто у судовому засіданні і обвинувачений не заперечував, що саме він зображений на ньому.

- протокол отримання зразків крові для проведення токсикологічної експертизи у ОСОБА_3 від 22 червня 2025 року, в ході якого у останнього о 02.55 г було відібрано 5 мл крові (т.1 , а.с. 144);

- висновок експерта №2165 від 15 липня 2025 року, згідно з яким у крові ОСОБА_3 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,79 проміле ( т.1, а.с. 132-133);

- висновок експерта № СЕ -19/116-25/15422-ХЗ від 26 липня 2025 року , відповідно до якого наданий на дослідження ніж виготовлений саморобним способом, не має загальних техніко-криміналістичних ознак холодної зброї , у зв`язку з чим не відноситься до категорії холодної зброї ( т.1, а.с. 156-160);

- висновок експерта № СЕ -19/116-25/15421-ХЗ від 28 липня 2025 року , відповідно до якого надані на дослідження 60 патронів калібру 5,45 х39 мм відносяться до категорії боєприпасів, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби. Надані на дослідження патрони є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї – військовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: 5,45-мм автоматів Калашнікова (АК-74,АКС-74,АКС-74У,АК74Н,АКС74Н,5,45-мм ручних кулеметів – РПК-74, їх модифікацій та іншого відповідного калібру (т.1, а.с. 165-170);

- висновок експерта № СЕ -19/116-25/15420-ХЗ від 28 липня 2025 року , відповідно до якого надані на дослідження предмети є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 , який являється конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини в металевому корпусі і належить до вибухових речовин та запалом УЗРГМ -2, який являється засобом підриву та належить до бойових припасів . Надані на дослідження корпус гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2 конструктивно сумісні ,безперешкодно з`єднуються між собою і в сукупності утворюють одну ручну осколкову гранату Ф-1. Ручна осколкова граната Ф-1 являється вибуховим пристроєм промислового виготовлення та належить до бойового припасу. Надані на дослідження корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал УЗРГМ-2 виготовлені промисловим способом. Надана на дослідження ручна осколкова граната Ф-1 придатна до вибуху. ( т.1 а.с. 173-185);

- протокол огляду предмета від 13 серпня 2025 року, з відеозаписом ,в ході якого було оглянуто цифровий носій у вигляді DVD-R з боді-камер поліцейських , де зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_3 , який тримав в руках предмет, схожий на гранату та момент вилучення у нього гранати та затримання ОСОБА_3 . Відео було переглянуто у судовому засіданні і обвинувачений не заперечував , що на відео саме він . ( т.1, а.с. 136-141).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №49 від 03.12.2025 року , обвинувачений ОСОБА_3 в період часу ,який відноситься до скоєння інкримінованих йому діянь ,на будь-який психічний розлад не страждав , у тимчасовому розладі психічної діяльності, або у іншому хворобливому стані психіки (який міг би суттєво вплинути на його свідомість та дії) не перебував, тому був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними . На теперішній час обвинувачений також не страждає на будь-який психічний розлад , здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними .За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні з ним процесуальних дій. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. На період вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп`яніння ,який спотворює «фізіологічність» перебігу психічних процесів ,і, тим самим ,виключає можливість виникнення будь-якого емоційного стану, який міг би бути психологічною підставою сильного душевного хвилювання. Його психічний стан у досліджуваний період часу не може розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. ( т.2, а.с. 201-268).

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дотримання цієї вимоги виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду та забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності винуватості та право на захист.

Таким чином , приведений об`єм доказів суд визнає достатнім, самі докази допустимими, у зв`язку з чим вважає за можливе покласти їх в основу вироку відносно обвинуваченого, а перевірка судом вищеозначених доказів дозволяє суду зробити висновок про доведеність вини обвинуваченого у встановленому у судовому засіданні об`ємі.

Тому , аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні хуліганства , тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а також у придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин та бойових припасів без передбаченого законом дозволу , доведена повністю, і його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.296 та ч.1 ст.263 КК України .

При цьому суд вважає, що невизнання обвинуваченим своєї вини у зберіганні 60 патронів є лише бажанням применшити свою відповідальності за скоєне.

Суд відхиляє позицію захисника щодо визнання протоколу обшуку будинку ОСОБА_3 недопустимим доказом у зв`язку із відсутністю відеозапису вказаного обшуку.

Так, в судовому засідання було дійсно встановлено, що відеозапис обшуку ,який долучений до протоколу обшуку ,не відтворюється .Відновити вказаний запис стороні обвинувачення не вдалося.

Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено , що при проведенні обшуку слідчим було повністю дотримано порядок та процедура проведення обшуку: були присутні поняті, обшук фіксувався технічними засобами, що підтвердили свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , про здійснення відеофіксації зазначено в протоколі обшуку, який беззастережно підписали учасники вказаної процесуальної дії , в тому числі і обвинувачений.

При цьому сам обвинувачений не заперечував, що при обшуку було виявлено та вилучено 60 патронів. Жодного зауваження протягом усього часу досудового розслідування щодо виявлення вказаних патронів обвинувачений не заявляв.

При цьому свідок ОСОБА_13 , який перебуває у дружніх відносинах з обвинуваченим і у якого відсутні будь-які підстави для обмови останнього, чітко повідомив у судовому засіданні, що при проведенні обшуку ОСОБА_3 повідомив , що у нього є патрони, які йому, як і гранату , дали його товариші, з якими він раніше відбував покарання. При цьому свідок чітко пам`ятає, що було виявлено пачку патронів, а щодо другої пачки не пам`ятає, хоча протокол обшуку ним було підписано, як і іншим понятим.

Так, відповідно до змісту частини 10 статті 236 КПК та частини 1 статті 107 КПК обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (частина 2 статті 104 КПК).

Згідно із частиною 6 статті 107 КПК незастосування технічних засобів фіксування кримінального провадження у випадках, якщо воно є обов`язковим, тягне за собою недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

Вимоги, передбачені частиною 10 статті 236 КПК, частиною 2 статті 104 КПК, частинами 1 та 6 статті 107 КПК, спрямовані на удосконалення порядку проведення обшуку житла чи іншого приміщення органами досудового розслідування, зокрема коли до протоколів слідчих дій вноситься недостовірна інформація про докази, отримані під час їх проведення.

З огляду на зміст частини 6 статті 107 КПК негативні наслідки у виді визнання процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів недійсними можуть наступати лише у разі незастосування технічних засобів фіксування.

Проте, навіть у цьому випадку це не є безумовною підставою для визнання доказів, отриманих під час обшуку, недопустимими, оскільки частиною 6 статті 107 КПК передбачені винятки з цього правила, коли підстави визнання фактичних даних недопустимими як докази, можуть бути «переборені» консенсусом сторін кримінального провадження (так звані, умовно-консенсуальні підстави визнання фактичних даних допустимими як докази).

Отже, ситуацію, при якій не здійснювалася відеофіксація обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій сторона обвинувачення не надала в суді відеозапис як обов`язковий додаток до протоколу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 22 червня 2025 року слідчим було проведено обшук у житловому будинку по АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено, у тому числі, 60 патронів .З протоколу слідчої дії слідує, що хід обшуку фіксувався відеокамерою Panasonik Full hol.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні відсутні підстави стверджувати про порушення вимог частини 10 статті 236 КПК та частин 1 і 6 статті 107 КПК.

Тому неможливість у судовому засіданні відтворити відеозапис огляду місця події, який є невід`ємним додатком до протоколу та був наданий стороною обвинувачення не становить порушення вимог частини 2 статті 104 КПК.

Оцінюючи істотність такого порушення суд, з огляду на положення статті 87 КПК, не вважає, що існують безумовні підстави для визнання результатів огляду місця події та похідних слідчих (розшукових) дій недопустимими як докази.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року( справа № 334/5670/18 провадження № 51-4378км19).

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Такі перераховані в частинах 2 та 3 цієї ж статті та не є виключними.

Отже, недопустимими є лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У справі № 318/292/18 від 01.12.2020 Верховний Суд висловив позицію про те, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості, з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

З огляду на викладене, підстав для ухвалення виправдувального вироку щодо обвинуваченого суд не вбачає.

Крім того, не заслуговують на увагу покази обвинуваченого щодо неправомірної поведінки молоді біля магазину , так як жодним із свідків не підтверджено порушення будь-ким громадського порядку. При цьому саме обвинувачений був ініціатором сварки з надуманого приводу, що потягло за собою у подальшому наслідки у виді кримінального правопорушення.

Таким чином , враховуючи все вищезазначене , саме сукупність досліджених доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Всі докази, на яких ґрунтується висновок суду, знаходяться у своєму взаємозв`язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

Призначаючи покарання обвинуваченому ,суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів ,які , згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких; також повною мірою вивчено особу обвинуваченого .

Судом, відповідно до ст.66 КК України, беруться до уваги обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого. Так, обвинувачений свою вину визнав частково, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення (хуліганства) в стані алкогольного сп`яніння, а також рецидив злочинів.

Визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Призначаючи покарання, суд дає оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, враховуючи при цьому фактичні обставини справи, суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, характер та тяжкість вчинених злочинів, спосіб їх вчинення, беручи до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, проаналізувавши докази кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності. При цьому суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, охорони прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, забезпечення зміцнення законності, сприяння запобігання правопорушенням, виховання у дусі точного та неухильного додержання норм Конституції та законів України, поваги до прав, свобод, честі й гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, будуть досягнуті лише в умовах його ізоляції від суспільства в місцях позбавлення волі з призначенням покарання в межах санкції статті. Суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Європейський суд з прав людини, зазначив ,що при призначенні покарання «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». / справа «Бакланов проти Росії»(рішення від 09 червня 2005 року)

У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення особливо тяжкого злочину , судимість не знята та не погашена, та обставини вчинення тяжких злочинів під час воєнного стану, а також за відсутності щирого каяття обвинуваченого суд не вбачає за можливе.

Враховуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, тяжкість вчинених обвинуваченим злочинів, для забезпечення виконання вироку та відбування покарання у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого залишити таким же - тримання під вартою.

Відповідно до протоколу затримання від 22 червня 2025 року, ОСОБА_3 був затриманий 21 червня 2025 року о 23 г 40 х. ( т.1, а.с. 97-99) .

Призначаючи покарання, яке засудженому слід відбувати реально, суд повинен вирішити питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення в строк відбування покарання.

Так, відповідно до ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому слід зарахувати в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 21 червня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так , все арештоване майно визнано речовими доказами , а долю речових доказів слід вирішувати відповідно до ст.100 КПК України.

Тому слід скасувати арешт майна , накладений ухвалами слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2025 року, а саме: корпус гранати Ф-1, предмет, схожий на ніж ,алюмінієву проволоку, 60 патронів калібру 5,45 х 39 мм, металеві кайданки.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази – ніж ,алюмінієву проволоку , кайданки знищити ; корпус гранати Ф-1, 54 патронів калібру 5,45 х 39 мм ( 6 патронів було використано при проведенні експертизи ) ,6 гільз передати на потреби ЗСУ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути у доход держави судові витрати по проведенню судової експертизи зброї від 26 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15422-ХЗ – 1782,80 грн , судової експертизи зброї від 28 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15421-ХЗ – 1782,80 грн , судової вибухо-технічної експертизи від 26 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15420-ХЗ – 1782,80 грн , а всього на суму 5348,4 грн.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296 КК України та ч.1 ст.263 КК України та призначити покарання:

- за ч.4 ст.296 КК України – 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України – 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити таким же – тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили .

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 21 червня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 11 липня 2025 року, а саме корпус гранати Ф-1, предмет, схожий на ніж, алюмінієву проволоку, 60 патронів калібру 5,45 х 39 мм, металевих кайданок.

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази – ніж ,алюмінієву проволоку ,металеві кайданки знищити ;корпус гранати Ф-1, 54 патронів калібру 5,45 х 39 мм ( 6 патронів було використано при проведенні експертизи ), 6 гільз передати на потреби ЗСУ.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 у доход держави судові витрати по проведенню судової експертизи зброї від 26 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15422-ХЗ – 1782,80 грн , судової експертизи зброї від 28 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15421-ХЗ – 1782,80 грн , судової вибухо-технічної експертизи від 26 червня 2025 року №СЕ-19/116-25/15420-ХЗ – 1782,80 грн , а всього на суму 5348,4 грн.

Подані прокурором до суду матеріали вказаного кримінального провадження зберігати разом зі справою протягом всього часу зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя ОСОБА_1