Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №496/7212/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7212/25

Провадження № 2/496/1671/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Сурженко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання позовної заяви до суду та до досягнення ОСОБА_1 23-х (двадцяти трьох) річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови, що вона продовжить навчання.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у її батьків - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилась донька - ОСОБА_1 , про що складено актовий запис про народження № 20, яка є позивачкою у даній справі. 19.06.2012 року батьки ОСОБА_1 уклали шлюб, після реєстрації якого мати позивачки змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_5 ». Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2020 року вказаний шлюб було розірвано. Також позивачка зазначає, що згідно з судовим наказом, виданим 16.09.2019 року Біляївським районним судом Одеської області, з її батька - ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її утримання щомісячно у розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення донькою повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 09.09.2023 року мати позивачки уклала шлюб з ОСОБА_6 , після державної реєстрації якого змінила своє прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка - « ОСОБА_7 ». У вересні 2025 року позивачка вступила до Державного навчального закладу «Одеський професійний ліцей морського транспорту», за спеціальністю: Провідник пасажирського вагону, на денну форму навчання. Після досягнення повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 продовжує навчання на першому курсі, на бюджетній основі. Зважаючи на викладене, позивачка зазначає, що не має змоги влаштуватись на повноцінну роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, який міг би забезпечити їй основні, навіть мінімальні, потреби, а тому потребує фінансової допомоги з боку батьків. У зв`язку із зазначеними обставинами, з метою забезпечення належних умов життя та продовження навчання до досягнення нею 23 років, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, проте разом з позовною заявою подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з`явився, хоча повідомлявся про день слухання справи належним чином, відзив на позов не подав, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що батьки позивачки перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.06.2012 року, зареєстрованому Виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис № 04, після реєстрації якого мати змінила дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 ».

Подружнє життя сторін не склалося і рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2020 року шлюб між ними було розірвано (а.с. 9-10).

До укладення шлюбу у матері позивачки та відповідача народилась донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є позивачкою у даній справі, про що свідчить свідоцтво про народження від 15.10.2007 року, актовий запис № 20. (а.с. 8)

Згідно судового наказу, виданого Біляївським районним судом Одеської області 16.09.2019 року з відповідача на користь матері позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_1 щомісячно, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття донькою (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка відповідача - ОСОБА_1 досягла повноліття.

09.09.2023 року мати позивачки - ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після реєстрації шлюбу мати змінила своє прізвище « ОСОБА_5 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_7 » (а.с. 12).

Із довідки Державного навчального закладу «Одеський професійний ліцей морського транспорту» № 464 від 08.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2025 року вступила до вищевказаного навчального закладу і навчається в групі № 8 (курс І) за спеціальністю: Провідник пасажирського вагону. Навчання позивачки здійснюється за денною формою та фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Строк закінчення ліцею - 10.05.2026 року (а.с. 14).

Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.02.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За змістом ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Отже, обов`язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини є навчання, у разі припинення якого право на утримання припиняється.

Судом встановлено, що повнолітня донька відповідача навчається в Державному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей морського транспорту» на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги батька, зокрема, на витрати, пов`язанні з навчанням.

Навчання, крім побутових витрат, також потребує коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків.

Визначаючи розмір аліментів, суд приймає до уваги те, що спільна дитина сторін потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов`язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, відповідач, як батько, зобов`язаний утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися до досягнення нею двадцяти трьох років, а тому вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на період її навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подання позовної заяви до суду і до закінчення навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 років.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн 20 к.

Керуючись ст. ст. 182, 191, 194, 195, 199, 200 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 28.06.2022 року, виданий органом 5130, РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) аліменти на її утримання, як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до закінчення нею навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 років, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду - з 28.10.2025 року і до 15.10.2030 року, за умови продовження навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 к.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачкою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя Л.О. Пендюра