Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №461/2630/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2630/26

Провадження №3/461/1148/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., за участю ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.122-4, ст.124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

27.03.2026 року о 06 годині 58 хвилин на пл. Ринок, 45 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керуючи т/з Mercedes-Benz днз НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду (парасолю), внаслідок чого завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 27.03.2026 року о 06 годині 58 хвилин на пл. Ринок, 45 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керуючи т/з Mercedes-Benz днз НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце події, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 факт вчинення адміністративних правопорушень визав.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №627762 від 30.03.2026 року, схемою місця ДТП, поясненнями.

Крім того, відповідно до ст.122-4 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №627767 від 30.03.2026 року, поясненнями та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об?єктивному взаємозв?язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124 КУпАП, доведена повністю.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовоюособою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім того, відповідно до основних засад, визначених ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням адміністративно-деліктного провадження є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При вирішенні питання про застосування положень ст. 22 КУпАП суд вирішує з урахуванням узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено, проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність тяжких наслідків, враховуючи, що ОСОБА_1 повністю відшкодував заподіяну шкоду (вартість пошкодженого майна), потерпіла сторона претензій не має, суд приходить до висновку про можливість звільнення останнього від адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.

Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,6 грн.

Керуючись ст.ст. 36, 124, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накласти стягнення – 850 грн штрафу в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,6 грн судового збору.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.122-4 КУпАП, та звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП - закрити.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско