Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №336/426/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/426/26

Провадження №: 2/336/1584/2026

27.04.26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання: Дорошенко К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Дічко Віталій Сергійович до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

за відсутності сторін, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2026 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Дічко Віталій Сергійович до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 липня 2025 року о 16 год. 50 хв. в м. Запоріжжі по вул. Діагональна, буд.8, водій ОСОБА_2 (далі по тексту – Відповідач), керуючи транспортним засобом DAF XF 95.480 державний номерний знак НОМЕР_1 , перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в наслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом Suzuki Swift державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою Позивачки.

При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, водії зазнали матеріальних збитків.

Транспортний засіб Suzuki Swift державний номерний знак НОМЕР_2 на праві власності належить громадянці України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі довіреності, посвідченої 19.06.2025 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Садовніченко В.М. (зареєстровано в реєстрі за №1264) Позивачка на момент вищеописаного ДТП правомірно володіла та продовжує правомірно володіти транспортним засобом Suzuki Swift державний номерний знак НОМЕР_2 .

Заводський районний суд м. Запоріжжя у постанові від 10.10.2025 по справі № 332/3698/25 встановив, що винним у вчиненні ДТП та відповідно у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є Відповідач.

Оскільки у цій ситуації має місце дорожньо-транспортній пригоді за участю двох транспортних засобів, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі по тексту – ПрАТ «СК «Євроінс Україна»).

27 серпня 2025 ПрАт «СК «Євроінс Україна» згідно страхового акту №302934/1.2025 від 27.08.2025 було здійснено переказ Позивачці 43 911,61 грн суми страхового відшкодування.

Дану суму страхового відшкодування було розраховано ПрАт «Євроінс Україна» шляхом відмінусування вартості фізичного знесення на запчастини у сумі 28 694,74 грн.

21 серпня 2025 Позивачкою було здійснено ремонт пошкодженого автомобіля, вартість якого за рахунком-фактурою №297 від 30.07.2025, актом виконаних робіт №297 від 21.08.2025 становить 58 750 грн. та оплачено у повному розмірі на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 .

Різниця між отриманим страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди становить 14 838,39 грн. (58 750 грн. – 43 911,61 грн.)

Отже, у даному випадку з Відповідача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) – 58 750 грн. та страховим відшкодуванням, виплаченим ПрАт «СК «Євроінс Україна» у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей – 43 911,61 грн., що становить 14 838,39 грн.

На підставі наведеного позивач просить суд задовольнити позовну заяву та стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_4 шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі в розмірі 14 838,39 грн (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень тридцять дев`ять копійок), а також судові витрати.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2026 справу передано в провадження судді Худіної О.О. 21.01.2026.

Ухвалою судді від 09.02.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді від 16.03.2026 постановлено закрити підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Від представника позивача адвоката Дічко В.С. надійшла заява 16.04.2026 зареєстрована за вхідним номером Ес:12634/26 за змістом якої представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 гривень, на підтвердження надає відповідні докази, крім того надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо винесення судом заочного рішення.

Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, враховуючи думку сторони позивача, дотримання вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст.281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженка м. Запоріжжя.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 Громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені: батько – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_1 , актовий запис №30 від 18.02.2004.

Довіреністю від 19.06.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважує ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , кожен з яких має право діяти самостійно продати за ціну та на умовах на свій розсуд, належний останній на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 2343, 174.02.2024 року дата першої реєстрації в Україні 13.11.2008 року, автомобіль марки «Suzuki», комерційний опис «Swift», виписку 2006 року, ідентифікаційний номером транспортного засобу « НОМЕР_7 », реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 2343. Вказана довіреність видана строком на 1 рік, з правом передоручення, зареєстрована в реєстрі №1264, приватним нотаріусом В.М. Садовніченко.

Рахунок – фактура №297 від 30.07.2025 замовник ОСОБА_1 на транспортний засіб «Suzuki Swift» державний номером НОМЕР_2 , вартість ремонту разом становить 58 750,00 гривень.

Акт виконаних робіт №297 від 21.08.2025 замовник ОСОБА_1 на транспортний засіб «Suzuki Swift» державний номером НОМЕР_2 , вартість ремонту разом становить 58 750,00 гривень.

На підтвердження сплати за актом виконаних робіт та рахунком – фактурою, позивачем надано платіжні інструкції від 01.08.2025 на суму 9 350,00 гривень із зазначенням платежу «Оплата за запчастини для «Suzuki Swift» 2006 року від ОСОБА_3 , та платіжна інструкція від 21.08.2025 на суму 49 400,00 гривень, із зазначенням платежу «оплата за ремонт автомобіля від ОСОБА_1 ».

Платіжна інструкція №18078 від 27.08.2025 на суму 43 911,61 гривень платник – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», призначення платежу «Страхове відшкодування згідно Акту №302934/1/2025 від 27.08.2025.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2025, яка набрала законної сили 21.10.2025 відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ст. 124 КУпАП, з якої встановлено, що останній в судовому засідання свою вину визнав частково, зазначив, що автомобіль потерпілої не бачив, оскільки він знаходився у мертвій зоні, останнього визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень та суми судового збору.

Відповідь від ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» скерована представнику позивача адвокату Дічку В. С. з якої вбачається, що ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» скерувала представнику відповідача копію звіту про оцінку та копію страхованого акту, розрахунку суми страхового відшкодування.

Звіт №52654 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу дата складення якого 19.08.2025, дата оцінки 10.07.2025 встановлено, що вартість 9розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Suzuki Swift» реєстраційних номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження, за станом на дату оцінки, становить 48 268,94 гривень.

Страховий акт 302934/1/2025 та розрахунок №302934/1 суми страхового відшкодування від 19.08.2025 становить 43 911,61 гривень.

До цих правовідносин підлягають застосуванню правові норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України)

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в п. 4 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Пунктом 16 Постанови передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_2 , який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали є безпосередній причинний зв`язок, що встановлено постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.10.2025, то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди, за відрахуванням суми сплаченої страховою компанією, тобто стягненню підлягає 14 838,39 гривень (58 750,00 гривень – 43 911,61 гривень).

Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 18.08.2025 між адвокатським об`єданням «Луговий, Дічко та партнери» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, в додатку до якого зазначено обсяг та форми надання правової допомоги та визначено розмір гонорару. У відповідності до акту №0001 від 19.01.2026 сума за складання позовної заяви становить 4 000,00 гривень, акт №0002 від 06.04.2026 виїзд до Шевченківського районного суду для участі у судовому засіданні становить 2 000,00 гривень, на підтвердження сплати вказаних послуг було додано платіжні інструкції про перерахування вказаних сум на рахунок адвокатського об`єднання «Луговий, Дічко та партнери» у загальній сумі 6 000,00 гривень.

Також позивачем при поданні позову сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1 064,96 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягають витрати на сплату судового збору в сумі 1 064,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. 258, ч.6 ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Дічко Віталій Сергійович до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 14 838,39 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , витрати на правову допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 064,96 грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя О.О. Худіна