Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №333/3968/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3968/26

Провадження № 2-а/333/66/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого – судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу №333/3968/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, третя особа – Комунарський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №2530 від 30.12.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень, провадження по справі закрити. Позов обґрунтований тим, що 30.12.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №2530 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у якій зазначено, що 21.12.2025 року при перевірці військово-облікових документів у громадян на території міста Запоріжжя, посадовими особами Національної поліції України було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував без військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). У зв`язку з зазначеним, ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено повторну перевірку наявності військово-облікового документу, в присутності свідків, під час якої було підтверджено відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). Про наявність відкритого виконавчого провадження позивач дізнався на початку квітня 2026 року через портал ДІЯ. 21.12.2025 року посадовими особами Національної поліції України позивач був безпідставно затриманий та примусово доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача не складався, повістку про наступну явку до будь-якого районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або до іншої установи він не отримував, про те, що відносно нього буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення він не знав і не міг знати, оскільки про дату розгляду справи його ніхто не повідомляв. Позивачу надавали якісь документи на підпис, проте зі змістом не надавали ознайомлюватись, вказували, що то формальності. Позивач заперечує проти того, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою. Дане затримання є незаконним, оскільки поліцейськими було порушено пункт 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, а саме не складено протокол адміністративного затримання, відеофіксація перевірки документів та затримання не здійснювалася. Про те, що 30.12.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_1 буде розглядатися справа відносно ОСОБА_1 позивача не було повідомлено, жодної повістки він не отримував, як і не складався протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП. На підтвердження того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , до матеріалів справи додається військовий квиток в електронному вигляді, згідно з яким уточнення даних в системі Резерв+ відбулось 14.07.2024 року. Посилаючись в постанові на обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який був складений відносно позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП, суб`єкт владних повноважень обмежився вказівкою на те, що ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу. Інформації про те, що у ОСОБА_1 на момент перевірки був відсутній військово-обліковий документ в електронній формі, а саме у «Резерв+», в оскаржуваній постанові не міститься. А відомості про відсутність військовооблікового документу в електронній формі спростовується доданим до цього позову військово-обліковим документом в електронній формі з системи Резерв+. Відеозапис скоєння правопорушення позивачу, при складанні протоколу, наданий не був, хоча він є невід`ємною частиною справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10.04.2026 року відкрито провадження по адміністративній справі, постановлено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

16.04.2026 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 21.12.2025 року при перевірці військово-облікових документів у громадян призовного віку на території міста Запоріжжя, посадовими особами Національної поліції України було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував без військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). В зв`язку з цим ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідності до вимог пунктів 52, 54 Порядку № 560, уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 , із застосуванням технічного приладу відео фіксації, задля пересвідчення факту адміністративного правопорушення з метою зібрання доказів, було здійснено повторну перевірку наявності військово-облікового документу у ОСОБА_1 під час якої, під відеозапис останній пояснив, що має при собі із документів лише водійське посвідчення, військовий квиток забув вдома, що підтверджується відповідним відео файлом, знятим на штатний відео реєстратор, який у свою чергу був використаний як доказ вчиненого правопорушення позивачем при розгляду справи про адміністративне правопорушення. У зв`язку із зазначеними обставинами, 21.12.2025 року старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 головним сержантом ОСОБА_3 в присутності свідків адміністративного правопорушення було складено відповідний акт про відсутність на момент перевірки військово-облікового документу у ОСОБА_1 . Далі, 21.12.2025 року відносно ОСОБА_1 старшим інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 головним сержантом ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 року №2530 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол було складено особою, яка уповноважена на складання протоколів, оскільки у відповідності до пункту 5 Наказу №82 від 02.04.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призначення відповідальних посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 зі складання протоколів про адміністративні правопорушення та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», старший інструктор відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 головний сержант ОСОБА_3 був уповноважений на виконання відповідних дій, складання протоколів та збору матеріалів про адміністративні правопорушення. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 власноручно написав свої пояснення про те, що був затриманий на блок посту поліцією, при собі мав тільки права, військовий квиток забув вдома. Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 належним чином був повідомлений, що підтверджується його особистим підписом у протоколі та отримав другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення, що також підтверджується його особистим підписом у ньому. Під час перебування ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, скарг на незаконні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , від останнього не надходило, що зокрема підтверджується і його особистим про це зазначенням, у доданому до відзиву стороною відповідача відеофайлі.

Позивач і його представник, будучи повідомленими судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача, будучи повідомленим судом своєчасно і належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Скористався своїм правом на надання відзиву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №2530 від 30.12.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови, 21.12.2025 року при перевірці військово-облікових документів у громадян на території міста Запоріжжя, посадовими особами Національної поліції України було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував без військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). У зв`язку з зазначеним, військовозобов`язаного ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено повторну перевірку наявності військово-облікового документу, в присутності свідків, під час якої було підтверджено відсутність у ОСОБА_1 військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі). В протоколі про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 року № 2530, ОСОБА_1 з даного приводу пояснив, що дійсно на блок-посту був затриманий поліцією, при собі мав тільки права, військовий квиток забув вдома. Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 належним чином був повідомлений, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 року №2530. На розгляд справи ОСОБА_1 не прибув, заяв та клопотань щодо переносу розгляду справи на іншу дату не надходило. Розгляд справи проведено за відсутності особи правопорушника відповідно до ст. 268 КУпАП.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період – це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок № 560).

Відповідно до п. 49 Порядку № 560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

Пунктом 51 Порядку № 560 передбачено, що перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися:

- у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України – представниками органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби;

- за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) – уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.

Згідно з пунктом 54 Порядку № 560 у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов`язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

- в електронній формі – засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

- у паперовій формі – на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу (пункт 9 Порядку № 559).

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст.235 КУпАП).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вправі розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення через свого керівника. При цьому відповідними повноваженнями, як свідчить аналіз Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, наділені не лише територіальні центри комплектування та соціальної підтримки із статусом юридичної особи, а й їх відокремлені підрозділи попри відсутність у них статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень – орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 мав обов`язок на вимогу поліцейських пред`явити військово-обліковий документ, однак цього не зробив, що встановлено протоколом № 2530 про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 року.

При цьому ОСОБА_1 під час складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не мав зауважень, власноручно написав у протоколі про те, що на блок-посту був затриманий поліцією, при собі мав тільки права, військовий квиток забув вдома. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 під час складання протоколу, що підтверджується доданим до відзиву стороною відповідача відеофайлом. Позивачем і його представником під час розгляду справи у суді не спростовано факту вчинення позивачем порушення чинного законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, не доведено того, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у останнього був наявний та надавався на вимогу військово-обліковий документ.

Як зазначалось вище, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу. ОСОБА_1 мав можливість сформувати військово-обліковий документ в електронній формі у визначений законодавством спосіб, але не скористався своїм правом. Матеріали справи не містять жодного доказу, який міг би підтвердити наявність у позивача військово-облікового документу (в тому числі в мобільному застосунку Резерв+).

Сама по собі незгода позивача щодо притягненням його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не може вважатись підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки військовозобов`язаний повинен дотримуватись вимог законодавства щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Наявність у відповідача можливості отримати інформацію про позивача через взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами також не звільняє позивача від виконання визначеного статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» обов`язку.

При цьому відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а доводи позивача не спростовують викладені у постанові висновки.

Так, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 діяв правомірно, врахувавши всі обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наслідками чого виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки, стягнення накладено в межах санкції статті та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення, тому вказана постанова є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.

Таким чином, суд вважає, що зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Постанову у справі про адміністративне правопорушення №2530 від 30.12.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, третя особа – Комунарський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков