Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №332/631/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/631/26

Провадження №: 2/332/1681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі – Петракея Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з відповідачем перебували у цивільному шлюбі з 2009 по 2012 роки. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2011 році вони припинили спільне проживання та вона звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання її та доньки. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2011, №2-1651/11 суд задовольнив вимоги позовної заяви. Відповідач регулярно сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2014 року вона з відповідачем знову почали спільно проживати у цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася друга донька, ОСОБА_4 22.05.2024 вона з відповідачем уклали шлюб. У грудні 2025 року припинили фактично шлюбні відносини, проживають окремо, стосунків притаманних подружжю не мають, спільного господарства не ведуть. Дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає з нею та знаходиться на її матеріальному утриманню. Батько дитини не надає фінансову допомогу на її утримання у повному обсязі. Аліменти сплачувати регулярно добровільно відмовляється. Аліменти на користь третіх осіб він не сплачує. Відповідач практично здоровий, надавати допомогу на утримання дитини в повному обсязі в змозі. Відповідач офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід. У зв`язку з цим, позивач змушена стягнути аліменти з відповідача у судовому порядку та просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , 1989 р.н., РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2026 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовної заяви заперечував частково, посилаючись на те, що згідно рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя, справа №2-1651/11 від 28.10.2011 з нього вже стягуються аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім того, він самостійно надає матеріальну допомогу ОСОБА_1 на утримання доньки, ОСОБА_4 , 10.08.2014, на підтвердження чого надав копії квитанцій.

Заслухавши сторони, дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 16.08.2014, серія НОМЕР_2 .

Згідно Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2011, справа №2-1651/11 стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.09.11 до її повноліття.

У статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Раду Української PCP від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 названої Конвенції, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

За змістом ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до вимог ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 180 СК ( 2947-14 ) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. При вирішенні спору про стягнення аліментів на неповнолітню дитину судам необхідно враховувати, що укладення нею шлюбу не припиняє передбаченого законом обов`язку утримувати її до досягнення повноліття, а утримання дитини, на яку стягуються аліменти, у державному чи комунальному закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому дитячому закладі-стягнення аліментів на користь того з батьків, з яким до цього проживала дитина,якщо він витрачає їх за цільовим призначенням. Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК (2947-14), здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд приймає до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», а саме з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі становить 3328 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).

При визначенні розміру аліментів судом з`ясовано, що відповідач працездатний.

Як зазначає позивач, відповідач офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід, але доказів на підтвердження зазначеного суду не надано, відповідні клопотання про їх витребування не заявлялося. В цей же, час відповідачем також не надано суду доказів на спростування зазначеного.

При цьому, суд враховує те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей і відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своїх дітей.

Оскільки, позивач не надала доказів на підтвердження наявності у відповідача доходів, і не довела спроможності останнього сплачувати аліменти на утримання другої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку ( доходу), з урахуванням наявності рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя, справа №2-1651/11 від 28.10.2011, згідно якого з відповідача вже стягуються аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1 на утримання іншої неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме: з ОСОБА_2 на її користь підлягають до стягнення аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У зв`язку з чим суд вважає стягнути аліменти з відповідача з 05.02.2026 року, тобто з дня пред`явлення позову до суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів, тому в порядку ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі по стягненню аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 206, 263-265, 268, 280-284, 288, 430 ЦПК України, ст.. ст. 180 -182 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду, а саме з 05.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за 1 місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 27.04.2026.

Суддя Н.В. Марченко