Суд: Олександрівський районний суд міста Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №331/575/26
Суддя: Світлицька В. М.
Справа № 331/575/26
Провадження № 2/331/1639/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого – судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря – Солов`ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ «Сенс Банк» звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.01.2022 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання кредиту № 501419578, відповідно до умов якої тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту – 10000,00 грн.; процентна ставка – 39,99% річних; тип ставки – фіксована: строк кредиту – 36 місяців; дата повернення кредиту – 18.01.2025 р.; порядок повернення кредиту – частинами згідно із графіком платежів (додаток № 1 до угоди). Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит відповідно до узгоджених умов. Проте, відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Загальна заборгованість згідно з угодою № 501419578 від 18.01.2022 р. становить 38 471,94 грн., з яких: за кредитом – 10 000,00 грн.; по відсотках – 13 311,94 грн.; по комісії - 15 160,00 грн. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 27.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з`явилася, поважну причину неявки суду не повідомила, відзив не надала, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 18.01.2022 р. між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», була підписана оферта на укладення угоди про надання кредиту № 501419578, анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 501419578 від 18.01.2022 р., паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом 39,99% річних строком на 36 місяців.
Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для укладення цієї угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 10000,00 грн., процентна ставка 39,99 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 36 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 18.01.2025 року (п. 2 Оферти).
Згідно п. 3 Оферти кредит надається позичальнику для власних потреб. Розмір – 10000,00 грн., спосіб видачі – переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
Всі відносини, що не врегульовані угодою, ОСОБА_1 запропонувала врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку www.alfabank.ua.
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, що становить Додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 501419578 від 18.01.2022 року.
АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 10 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 866291976 від 18.01.2022 року.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 16.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за договором № 501419578 від 18.01.2022 року становить 38 471,94 грн.
На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами відповідачем, позивачем до позовної заяви долучено виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 18.01.2022 року по 16.10.2025 року.
Згідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якшо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором № 501419578 від 18.01.2022 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості у розмірі 23 311,94 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. – заборгованості за кредитом; 13 311,94 грн. – заборгованості за відсотками, а тому позов підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченої заборгованості по комісій, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено судом, пунктом 1 оферти передбачено нарахування комісії за обслуговування (управління) кредиту 3,79% від суми кредиту.
Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Приймаючи до уваги те, що у договорі АТ «Альфа-Банк» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з обслуговуванням (управлінням) кредиту, суд приходить до висновку, що вказане положення п.1 оферти є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення комісії є необґрунтованими та такими, що також не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, обов`язковою умовою відшкодування витрат на правову допомогу є надання стороною доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК), а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 р.
Всупереч вищевказаних вимог та положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України, позивачем не надано суду доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, в тому числі не надано детального опису робіт (наданих послуг) .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, однак на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в користь АТ «Сенс Банк» суму сплаченого судового збору, пропорційно частці задоволених позовних вимог, в розмірі 1613,27 грн.
Керуючись ст. 15-16, 525, 526, 530, 610, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором № 501419578 від 18.01.2022 року в розмірі 23 311 (двадцять три тисячі триста одинадцять) гривень 94 копійки, яка складається з: 10 000,00 грн. – заборгованості за кредитом; 13 311,94 грн. – заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1613,27 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua