Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №307/757/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/757/26

Провадження № 2/307/335/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Плиски Ю.С.,

в с т а н о в и в:

Представниця позивачки ОСОБА_1 - адвокат Плиска Ю.С. від імені позивачки пред`явила до ОСОБА_2 позов про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

В обґрунтування позову посилалася на те, що позивачка та відповідач проживали у фактичних шлюбних відносинах, під час перебування у яких, ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .

Взимку 2021 року ОСОБА_1 дізналася про подружню зраду ОСОБА_2 , через що вони почали проживати окремо.

Протягом останніх чотирьох років відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні сина, не спілкується з ним та не вітає його з днем народження. Син проживає з матір`ю і знаходиться на її утриманні.

Станом на сьогоднішній день, витрати на дитину які включають харчування, ліки, одяг, книги та канцтовари до школи, для неї самої є непосильними та занадто великими. ОСОБА_2 відмовляється брати участь у фінансовому забезпеченні потреб сина, тому позивачка змушена звернутися до суду.

Відповідач не лише має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, а зобов`язаний це робити у відповідності до статті 180 СК України.

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 19 лютого 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яким у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує їхнього спільного сина ОСОБА_3 та створює належні умови для його проживання. Зі слів, позивачки, батько участі у вихованні та утриманні сина не приймає, у зв`язку з чим сім`я потребує матеріальної допомоги. Місце проживання матері ОСОБА_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , умови проживання в даному будинку та дворогосподарстві задовільні, будинок газифікований з усіма зручностями.

Між позивачкою та відповідачем немає домовленості щодо сплати аліментів, оскільки ОСОБА_2 відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, як в грошовій, так і в натуральній формах.

Позивачкою неодноразово вживалися заходи для врегулювання спору виконання батьком свого обов`язку щодо утримання дитини в усній формі, однак відповідач на її звернення не реагує.

У зв`язку із викладеним просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття та стягнути з відповідача судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 3 500 грн.

Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 31 березня 2026 року та відкладено на 24 квітня 2026 року.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Плиска Ю.С. у підтримання позовних вимог посилалася на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, відзиву не подав, у зв`язку з чим суд, на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Із копій паспортів, свідоцтв про народження, одруження та акта обстеження матеріально – побутових умов сім`ї від 20.02.2026, складений депутатом Буштинської селищної ради Ю. Мадаєм відомо, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає із позивачкою та перебуває на повному її утриманні; ОСОБА_5 05 червня 2021 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 і після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а. с. 3, 7, 8, 9, 11, 13).

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дітей той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не домовилися про спосіб виконання обов`язку утримувати сина, відтак є підстави присудити кошти на його утримання (аліменти) у твердій грошовій сумі, ураховуючи вимогу позивачки.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

При призначенні розміру аліментів судом враховано те, що відповідач є особою працездатного віку, відтак має можливість працевлаштуватися, отримувати дохід та виконувати передбачений законом обов`язок щодо утримання дітей, доказів, які б свідчили про незадовільний стан його здоров"я, а також докази про зміну сімейного стану та наявність на його утриманні інших осіб в матеріалах справи відсутні.

Урахувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про присудження аліментів на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3 500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що позивачка на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів і її позов задоволено, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Що стосується витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано ордер, свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги б/н від 19.02.2026 і детальний розрахунок та опис робіт, згідно якого адвокат Плиска Ю.С. надала ОСОБА_1 наступну правову допомогу: підготовчі дії, а саме, з`ясування чи мали місце обставини, про які вказує клієнт, визначення правових норм, що підлягають застосуванню, аналіз та вивчення судової практики, визначення підсудності, визначення розміру судових витрат, тривалістю робіт 1 година, вартість за годину становить 1000 гривень; написання позовної заяви, копіювання, завірення, підготовка справи до подання до суду, тривалість робіт - 2 години, вартість за годину – 1 250 гривень – 2 500 гривень, а всього 3 500 грн. (а. с. 14, 15).

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням встановлених обставин, на думку суду, у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн. відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та є співмірним з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 4 пункту 4 статті 137 ЦПК України, відтак суд дійшов висновку про задоволення вимог, а саме, про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача на користь позивачки у розмірі 3 500 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягувати із ОСОБА_2 , уродженця смт. Бушнино, Тячівського району, Закарпатської області у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 3 500 грн. щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 20 лютого 2026 року і до досягнення ним повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 3 500 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов"язані із правничою допомогою у розмірі 3 500 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Представник позивачки: ОСОБА_8 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас