Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №299/6403/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6403/25

Номер провадження 2/299/2456/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27.04.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді: Леньо В.В., при секретарі судового засідання: Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення стягнення 3% річних та інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2017 року Виноградівським районним судом Закарпатської області у справі 299/1004/17 ухвалене рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 131 646,99 гривень боргу та 1600,00 гривень відшкодування судового збору всього 133 246,99 гривень, яке набуло законної сили 10.11.2017 року.

В подальшому, за рішенням суду у справі 299/4095/19 на користь ОСОБА_1 стягнуто із ОСОБА_2 несплачену частину втрат від інфляції нарахованих станом на листопад 2019 року та трьох процентів річних нарахованих станом на 18.12.2019 року - за невиконання рішення суду у справі 299/1004/17 – це підтверджується згаданим рішенням суду у справі 299/4095/19.

1 вересня 2021 року у якості погашення боргу на суму 45133,00 гривень державним виконавцем передано ОСОБА_1 майно боржника, яке не було реалізоване на електронних торгах згідно протоколу №483570 від 09.06.2020 року – 15.09.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровані речові права на 1/2 частину будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Отже заборгованість за рішенням суду від 30.10.2017 року у справі 299/1004/17 змінювалась наступним чином: 19.12.2019 року по 30.08.2021 року – 133 246,99 грн, а з 01.09.2021 року по 31.12.2025 року – 88 103,99 грн.

Зазначає, що індекс інфляції за період з січня 2020 по серпень 2021 року включно склав: 111,56097%, а з вересня 2021 року по листопад 2025 року індекс інфляції склав 166.18826%.

Відтак втрати від інфляції у зв`язку з невиконанням відповідачем вчасно добровільно судового рішення у справі 299/1004/17 згідно статті 625 ЦК за період з січня 2020 року по листопад 2025 року склали (133246,99*111,56097%)-133246,99=148651,63-133246,99=15404,64грн + (88103,99*166.18826%)-88103,99=146418,49- 88103,99=58314,50грн=15 404,64+58 314,50 = 73 719,14гривень.

Також за період 19.12.2019 року по 30.12.2025 року у зв`язку з невиконанням відповідачем вчасно добровільно судового рішення у справі 299/1004/17 3% річних: зокрема за період з 19.12.2019 по 30.08.2021 року (620 днів) нараховані 3% річних (0,008219178% в день) у сумі (133246,99*620*0,008219178)/100 = 6790,12 гривень; а за період з 01.09.2021 по 30.12.2025 року (1581 днів) нараховані 3% річних у сумі (88103,99*1581*0,008219178)/100 = 11448,69 гривень, - склали 6790,12+11448,69= 18238,81гривень.

16.03.2020 року Виноградівським районним судом Закарпатської області у справі 299/4095/19 ухвалене рішення про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17272,38 гривень заборгованості та 768,40 гривень відшкодування судового збору всього 18040,78 гривень, яке набуло законної сили 28.04.2020 року.

Індекс інфляції за період з травня 2020 по листопад 2025 року включно склав: 188.0526%. Відтак втрати від інфляції у зв`язку з невиконанням відповідачем вчасно добровільно судового рішення у справі 299/4095/19 згідно статті 625 ЦК за період з січня 2020 року по листопад 2025 року склали (18040,78*188.0526%)-18040,78=15885,37гривень Також за період 28.04.2020 року по 30.12.2025 року у зв`язку з невиконанням відповідачем вчасно добровільно судового рішення у справі 299/4095/19 нараховані 3% річних у сумі: за період з 28.04.2020 по 30.12.2025 року (2072 днів) нараховані 3% річних (0,008219178% в день) у сумі (18040,78*2072*0,008219178)/100 = 3072,30гривень.

На підставі викладеного вказує, що всього підлягає до стягнення 3 відсотків річних (станом на 30.12.2025 року) та втрат від інфляції (станом на листопад 2025 року) за невиконання вище значених рішень - 73719,14+18238,81+15,885.37+3,072.30=110 915,62 гривень, які просить стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. До суду подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Судові повістки про виклик, надіслані поштою за адресою реєстрації місця проживання відповідача та повернуті з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Суд вжив усі можливі передбачені заходи з метою сповіщення відповідача про судовий спір. Інформація про справу розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Виноградівського районного суду. Проте відповідач проявив пасивну процесуальну поведінку. Не з`явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, клопотань не надходило. Відзив не подано.

Відтак, у відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, приймаючи до уваги, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2019 року у цивільній справі № 299/1004/17, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , заборгованість в сумі 131 646,99 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень. Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.

16.03.2021 року рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області у справі 299/4095/19 на користь ОСОБА_1 стягнуто із ОСОБА_2 несплачену частину втрат від інфляції нарахованих станом на листопад 2019 року та трьох процентів річних нарахованих станом на 18.12.2019 року - за невиконання рішення суду у справі 299/1004/17 в розмірі 17 272,38 (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн. 38 коп.) гривень, з яких: 13067,59 грн. - втрати від інфляції, 4205,79 грн. - три проценти річних.

Як вказує позивач та не заперечується стороною відповідача 1 вересня 2021 року у якості погашення боргу на суму 45 133,00 гривень державним виконавцем передано Вакула Ю.І. майно боржника, яке не було реалізоване на електронних торгах згідно протоколу №483570 від 09.06.2020 року – 15.09.2021 року за ОСОБА_1 зареєстровані речові права на 1/2 частину будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Отже заборгованість за рішенням суду від 30.10.2017 року у справі 299/1004/17 змінювалась наступним чином – з 19.12.2019 року по 30.08.2021 року – 133 246, 99 грн, а з 01.09.2021 року по 31.12.2025 року – 88 103,99 грн.

Станом на момент пред`явлення позову заборгованість відповідача ОСОБА_2 , становить 88 103,99 за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.10.2017 року у справі № 299/1004/17 та 17 272,38 гривень за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.03.2020 року у справі №299/4095/19.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно вимог ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом встановлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Статтею 625ЦК України передбачені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання які поширюються на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За вимогами ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.5 ст.11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із вимогою про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.10.2017 року у справі № 299/1004/17 позивач визначив два періоди прострочення зобов`язання, а саме період з 19.12.2019 року по 30.08.2021 рік, де базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, визначив суму 133 246,99 гривень, яка включає в себе 131 646,99 гривень заборгованості за основним зобов`язанням та 1600,00 гривень судового збору, та період з 01.09.2021 року по 31.12.2025 року з суми 88 103,99 гривень.

Аналогічно, базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, позивачем визначена сума 18 040,78 гривень з яких 17 272,38 гривень заборгованості та 768,40 гривень відшкодування судового збору, за невиконання рішення Виноградівського районного суду від 16.03.2020 року у справі № 299/4095/19.

При цьому, базою (основою) для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями, що спростовує доводи позивача про зворотне.

Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду № 914/712/16 від 12.03.2018 року.

Таким чином, оскільки, відповідач не виконує рішення суду, з нього на користь позивача слід стягнути 3% річних та інфляційні втрати.

При цьому, за основну при розрахунку суд бере заборгованість, яка стягнута судом за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.10.2017 року у справі № 299/1004/17 у розмірі 131 646,99 гривень за період з 19.12.2019 року по 30.08.2021 рік, та 88 103,99 гривень період з 01.09.2021 року,

Щодо розрахунку заборгованості за рішенням Виноградівського районного суду від 16.03.2020 року у справі № 299/4095/19, суд, для розрахунку бере за основу суму 17272,38 гривень оскільки, нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму судового збору, договірні відсотки та пеню, які також були стягнуті рішенням суду, за період з 28.04.2020 року.

Що стосується періоду розрахунку, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат починаючи із дня введення на території України воєнного стану (24 лютого 2022 року), оскільки відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи використання позивачем періоду нарахування штрафних санкцій який включає в себе період з якого введено на території України воєнного стану, тому суд здійснює самостійний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період з 19.12.2019 року по 30.08.2021 року за невиконання рішення Виноградівського районного суду № 299/1004/17 беручи за основу для нарахування заборгованість за тілом кредиту у розмірі 131 646,99 гривень, та за період з 01.09.2021 року по 23.02.2022 року, беручи за основу для нарахування заборгованість за тілом кредиту у розмірі 88 103,99 гривень.

Таким чином, 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до суми заборгованості у розмірі 131 646,99 грн за період з 19.12.2019 року по 30.08.2021 року складають 21917,55 гривень, з яких: 3 % річних – 6708,59 гривень, інфляційні втрати – 15 208,96 гривень.

За період з 01.09.2021 року по 23.02.2022 року 3 % річних та інфляційні втрати відповідно від суми заборгованості у розмірі 88 103,99 гривень складають 7062,57 гривень, з яких: 3% річних 1274,49 гривень, інфляційні втрати - 5788,08 гривень.

За невиконання рішення Виноградівського районного суду від 16.03.2020 року у справі № 299/4095/19, суд, для розрахунку 3% річних та інфляційних втрат суд бере за основу суму 17272,38 гривень починаючи з 28 квітня 2020 року по 23 лютого 2022 року (день, якому передує запровадження воєнного стану в Україні).

Таким чином, 3 % річних та інфляційні втрати відповідно до суми заборгованості у розмірі 17272,38 грн відповідно до рішення Виноградівського районного за період з 28.04.2020 року по 23.02.2022 року складають 3902,92 гривень, з яких: 3 % річних – 945,94 гривень, інфляційні втрати – 2956,98 гривень.

Всього 3 % річних та інфляційні втрати за невиконання рішення Виноградівського районного суду у справі № 299/1004/17 складає 28 980,12 гривень.

За невиконання рішення Виноградівського районного суду у справі № 299/4095/19, інфляційні втрати та 3 % річних складають - 3902,92 гривень.

За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином,суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, та з відповідача на користь позивача слід стягнути 32 883,04 гривень.

Відповідно до ч. 1, пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 32883,04*1211,20/110915,62 = 359,08 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13,77,78,81,133,141,259,263-265,268,354,355ЦПК України,на підставіст.ст.11-14,15,16,526, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_3 - 32 883,04 гривень.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_3 судовий збір у розмірі 359,08 грн. (тристо п`ятдесят дев`ять гривень 08 коп.).

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий Леньо В. В.