Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №127/8148/26
Суддя: Ковальчук Л. В.
Справа № 127/8148/26
Провадження №3/127/1711/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" квітня 2026 р. м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 3 Вінницького РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
20.02.2026 року о 13:10 год. по вул. Пирогова в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини його неявки суду не відомі. Про те, що ОСОБА_1 знав про час та місце розгляду справи свідчить присутність в судовому засіданні його захисника Мельника Ю.М. При цьому, захисник вказав, що ОСОБА_1 не заперечує проти розгляду справи без його участі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю її захисника.
В судовому засіданні захисник Мельник Ю.М. стверджував, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні права ОСОБА_1 , оскільки працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП. Вказане підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який долучено до протоколу. Тобто, матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності були складені з порушенням Закону, тому справа підлягає закриттю.
Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши захисника особи, щодо якої складено протокол, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім іншого, настає за керування транспортними засобами особами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що і мало місце в даному випадку.
Як слідує з протоколу серії ЕПР 1 № 596611 від 20.02.2026 року, складеного у м. Вінниці по вул. Юківка, 20.02.2026 року о 13:10 год. по вул. Пирогова в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , під впливом лікарських препаратів (метадон). Огляд на стан сп`яніння проводився у Вінницькому обласному наркологічному диспансері. Так, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Велась відеофіскація на портативний відеореєстратор № 796570.
У вищевказаному протоколі також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпаП. Під вказаним записом ОСОБА_1 поставив свій підпис, що спростовує твердження захисника Мельника Ю.М. про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права.
До протоколу надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров`я від 20.02.2026 року з якого слідує, що в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: почервоніння очей, тремтіння рук.
Висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0109 від 20.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває під дією лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а саме метадону.
На відеозаписах, які долучені до справи, видно як на дорозі стоїть автомобіль марки «Opel Zafira», біля якого знаходяться працівники поліції. ОСОБА_1 не заперечує, що саме він водій, він керував вказаним автомобілем. В подальшому, ОСОБА_1 погоджується зі складеним відносно нього протоколом та з тим, що він керував транспортним засобом під дією метадону.
Як зазначалося вище ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення, а також на підставі чого встановлюються такі дані, що надають можливість встановити обставини правопорушення, які мають значення для справи та можуть бути використані як доказ.
За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними та ретельно перевіреними судом доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 596611 від 20.02.2026 року, направленням, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, а також висновком медичного огляду на стан сп`яніння № 0109 від 20.02.2026 року.
Дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя :
Оригінал: reyestr.court.gov.ua