Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №127/5299/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5299/26

Провадження 2/127/1449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивований тим, що 14 квітня 2020 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб. Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають. Позивачка повідомила, що спільне життя з відповідачем не склалось через несумісність характерів та різні погляди на життя, а саме: ведення спільного господарства, проведення вільного часу, відсутність взаєморозуміння, поваги та довіри. Позивачка зазначила, що через вказані обставини виникали постійні конфлікти та спори, що негативно впливало на психологічну обстановку в сім`ї. За таких обставин, на думку позивачки, спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, оскільки шлюб існує лише формально. Також позивачка вказала, що примирення з відповідачем неможливе, оскільки втрачені почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто все те, що є моральною основою шлюбу.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачки до суду із вимогою про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 23.02.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення із ухвалою суду від 23.02.2026 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, неодноразово направлені відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулися на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній», що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. (а.с. 19-20, 24-25)

Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи. Також, враховуючи положення п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала суду у від 23.02.2026 вважається врученою відповідачеві.

У строк, визначений судом ухвалою від 23.02.2026, від відповідача відзив на позов не надійшов.

Будь-які докази по справі чи клопотання, крім поданих позивачкою разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 07.02.2026 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14.04.2020, актовий запис № 520. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_3 . (а.с. 5)

Із змісту позовної заяви вбачається, що подружжя від шлюбу неповнолітніх дітей немає.

Наведені позивачкою у позові обставини, що стали підставою для звернення до суду, відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя тощо.

Суд вважає, що в період часу, з якого справа перебуває в провадженні суду, відповідач мав можливість вчинити необхідні заходи спрямовані на збереження сім`ї. При цьому судом враховано, що вчинення та/або не вчинення таких дій є суб`єктивним правом, реалізація якого залежить від розсуду, бажання і волі особи.

Наразі ні позивачкою, ні відповідачем суду не повідомлено про те, що обставини у справі змінились, наявна можливість збереження шлюбу.

Суд, дослідивши письмові пояснення викладені позивачкою у позові та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, судом встановлено наступне.

Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1 332, 00 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 18.02.2026. (а.с. 8)

Однак, судом встановлено переплату судового збору позивачкою, виходячи з наступного.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір ставок судового збору. Так, за подання до суду фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331, 20 гривень).

Згідно із п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тому, судовий збір в розмірі 0, 80 гривень може бути повернутий позивачці за її клопотанням за ухвалою суду на підставі п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 7 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати понесені позивачкою суд вважає за можливе залишити за нею, враховуючи клопотання викладене у позовній заяві.

Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 112 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 14.04.2020 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 520.

Судові витрати залишити за ОСОБА_1 .

Судовий збір в сумі 0, 80 гривень може бути повернутий ОСОБА_1 за її клопотанням в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 27.04.2026.

Суддя