Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №126/649/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/649/26

Провадження № 2-о/126/53/2026

"22" квітня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

за участі заявниці ОСОБА_1

представника заявника, адвоката Мазур С.М.

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває заява ОСОБА_1 , в якій остання просить видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , на строк 6 місяців.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ЗАЯВНИЦІ.

Заявниця, ОСОБА_1 , в обгрунтування поданої нею заяви зазначає, що протягом тривалого часу, а саме 6 місяців її переслідує ОСОБА_2 , який замикав її у будинку, відбирав ключі та телефон, позбавляючи її таким чином незаконно волі. Неодноразово погрожував її вбити із застосуванням ножа та сокири. Крім того, ОСОБА_2 раніше вже наносив заявниці тілесні ушкодження ножем.

На даний час заявниця перебуває в іншому місці проживання, однак заінтересована особа не припиняє переслідувати її, постійно телефонує з погрозами, намагається встановити контроль.

Також, ОСОБА_2 шляхом погроз та психологічного тиску, фізичного впливу, примушує заявницю до сексуальних відносин проти її волі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАВИ ТА КЛОПОТАННЯ.

Заява надійшла до суду 24.03.2026 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 25.03.2026, заяву було залишено без руху, заявниці надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 09.04.2026 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник, адвоката Мазур С.М. подану заяву підтримали, просили задовольнити.

Заінтересована особа, ОСОБА_4 , заперечував проти задоволення заяви про видачу обмежувального припису.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом встановлено, що постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 19.11.2025 ОСОБА_5 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КупАП.

Згідно копії ухвали Вінницького апеляційного суду від 14.04.2026 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та зобов`язано уповноважену особу ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 17.03.2026.

Зі змісту ухвали Вінницького апеляційного суду у Вінницької області вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою про вчинення злочину, слугували ті ж обставини, на які остання посилається у заяві про видачу обмежувального припису.

МОТИВИ СУДУ, НОРМИ ПРАВА ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ.

Згідно зі ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (пункт 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких колишнє подружжя; особи, які мають спільну дитину (дітей).

Частинами другою, третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

До таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 26.09.2019 року по справі № 452/317/19-ц.

Положеннями частин першої, другої статті 350-6 ЦПК України встановлено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинні бути вказані обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису та докази, що їх підтверджують (за наявності).

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 21 ЦПК України, постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці, а тому з метою захисту її прав та інтересів слід видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , встановивши обмеження про які просить заявниця.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство щодо заявниці, а тому є висока вірогідність продовження вчинення домашнього насильства,настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та підтверджуються матеріалами справи,тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту ОСОБА_1 необхідно видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 ..

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст.24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству`ст.ст.263,265,350-1-350-8ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав:

- перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- наближатися на 200 метрів до місця перебування, роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 ;

- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб.

Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Копію рішення направити до ВП 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік та до КУ "Центр соціальних служб Бершадської міської ради".

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .

Суддя Р. В. Хмель